про повернення позовної заяви
03 червня 2024 рокусправа №380/10006/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.П. Хома, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Гораль Андрій Романович, 10.05.2024 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області) , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП у Львівській області "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУНП" № 1207 від 29 березня 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП у Львівській області "Про особовий склад" № 190 о/с від 04 квітня 2024 року;
- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області.
Ухвалою судді від 14.05.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивача 30.05.2024 (вх. №41054) подано заяву на виконання вимог ухвали від 14.05.2024 про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначає, що позивач довідався про мотиви прийнятих наказів та їх обґрунтування лише в момент ознайомлення із матеріалами службового розслідування, а саме 03 травня 2024 року, тобто в день отримання відповіді від ГУ НП у Львівській області на адвокатський запит. Об'єм наданих матеріалів, ознайомлення із ними, їх аналіз та підготовка позовної заяви потребували певного часу. Тому позивач звернувся до суду лише 10.05.2024.
Суд при розгляді заяви про поновлення строку звернення до суду, виходить з такого.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Закон №2337-VIII, Дисциплінарний статут) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, в тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-ІХ Дисциплінарний статут доповнено розділом V.
Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону №2337-VIII поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Відповідно до правої позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Наслідки пропущення строків звернення до суду визначені статтею 123 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз вказаних норм КАС України дає підстави стверджувати про обов'язок суду з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Як на поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що у нього не було можливості оскаржити спірні накази в 15-денний термін з моменту їх прийняття, оскільки про підстави прийняття таких наказів йому стало відомо лише після вивчення отриманих 03.05.2024 у відповідь на адвокатський запит копій матеріалів службового розслідування.
Даючи оцінку вказаній причині пропуску строку звернення, суд виходить з такого.
ОСОБА_2 із спірними наказами від 29.03.2024 №1207 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУНП" та від 04.04.2024 №190 о/с "Про особовий склад» ознайомився 02.04.2024 та 04.04.2024 відповідно, про що свідчать власноручні написи та підписи позивача на примірниках наказів, долучених до позовної заяви.
Таким чином, позивачу було відомо про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції 04.04.2024 , тобто у день прийняття наказу від 04.04.2024 №190 о/с і саме з 04.04.2024 почався перебіг строку звернення до суду з позовом про оскарження такого.
Норми КАС України та норми Дисциплінарного статуту пов'язують право на оскарження звільнення зі служби в поліції виключно з днем, коли особа дізналася про порушення свого права.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність перешкод своєчасного звернення до суду одразу після ознайомлення із спірними наказами, а доводи про необхідність часу для отримання матеріалів службового розслідування, їх вивчення та аналіз, підготовка позовної заяви тощо свідчать про зволікання позивача зі зверненням до суду.
Такі ж обставини зазначалися позивачем у позовній заяві і у зв'язку із не визнанням їх поважними ухвалою від 14.05.2024 позовну заяву залишено без розгляду та запропоновано вказати інші причини пропуску строку звернення до суду у разі наявності таких.
Позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказано та не надано інших доказів та аргументів, окрім тих, які зазначені в позовній заяві.
Звернення позивачем до суду 10.05.2024 з позовом про оскарження наказів від 29.03.2024 №1207 та від 04.04.2024 №190 о/с відбулося більше ніж через місяць після ознайомлення з оскаржуваними наказами, що свідчить про пропуск встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту п'ятнадцятиденного строку звернення до суду.
Суддя не встановила переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказану позивачем причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Вказане зумовлює повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Повернення позовної заяви та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про його повернення.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду, - відмовити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування наказу, - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О. П. Хома