03 червня 2024 рокусправа № 380/6063/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Лужняк О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3304-1301 від 12.02.2024 року на суму 2078 грн. 12 коп.;
здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану його зобов'язань перед бюджетом та зобов'язати видалити з інтегрованої картки платника податків дані про наявність заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2078 грн. 12 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є інвалідом ІІІ групи, а тому у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» може бути платником єдиного внеску виключно на умовах добровільності. Як зазначає позивач, заяви про добровільну сплату єдиного внеску до податкового органу не подавав, договір про добровільну участь в системі загального обов'язкового державного соціального страхування не укладав, а тому у нього відсутній обов'язок зі сплати згаданого внеску.
Відповідач у відзиві зазначає, що відповідно до реєстраційних даних підсистем ІКС «Податковий блок», дані про реєстрацію платком єдиного соціального внеску позивач з 01.08.2017 року по 31.07.2019 року мав ознаку «ФО-інвалід». Даний запис, продовжує відповідач, внесено відповідно до поданих 24.07.2019 року платником документів Управління соціального захисту до контролюючого органу. Крім того зазначає, що документів щодо продовження інвалідності з 01.08.2019 року до дати скасування державної реєстрації припинення (21.04.2020 року) платником не надавались, а тому спірна вимога є правомірною.
Ухвалою суду від 08.04.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.05.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
21.04.2020 року позивачем припинено підприємницьку діяльність.
В інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску станом на день припинення підприємницької діяльності за позивачем числиться борг зі згаданого внеску в сумі 2078 грн. 12 коп.
Позивач є інвалідом, що підтверджуються посвідченням Серії НОМЕР_1 від 08.09.2008 року - «інвалід з дитинства ІІІ група» та Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААБ №294928 - третя група інвалідності з дитинства встановлена на безтерміновий строк.
Відповідно до реєстраційних даних підсистем ІКС «Податковий блок», дані про реєстрацію платком єдиного соціального внеску позивач з 01.08.2017 року по 31.07.2019 року мав ознаку «інвалід».
Відповідачем надіслано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3304-1301 від 12.02.2024 року на суму 2078 грн. 12 коп., оскільки ОСОБА_1 не подано документів у підтвердження інвалідності.
Змістом спірних правовідносин є правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно положень ч.1 ст.67 Основного Закону України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2464-VI).
Як передбачено п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи, продовжується у цій частині, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведені норми у своїй сукупності, в межах спірних правовідносин, дозволяють прийти до таких висновків:
- особи з інвалідністю, які отримують соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску;
- особи з інвалідністю можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Матеріалами справи не підтверджується, а відповідачем, в силу положень абзацу першого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не подано доказів у підтвердження того, що позивач є платниками єдиного внеску на умовах його добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як передбачено абзацом першим ч.4 ст.25 Закону України № 2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 2464-VI).
Відтак, контролюючий орган, надсилаючи вимогу про сплату недоїмки, повинен пересвідчитись у наявності правових підстав для її надіслання.
Матеріалами справи підтверджується те, що контролюючий орган володів інформацією про ознаку позивача як платника єдиного соціального внеску «інвалід» (дані підсистеми ІКС «Податковий блок»), інвалідність є безстроковою.
Додатково слід зазначити, що на дату формування спірної вимоги діяв Порядок обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України 19.09.2013 року № 494 та постановою правління Пенсійного фонду України 19.09.2013 року № 16-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2013 року за № 1733/24265, згідно п.3.4 якого інформацією, що надається Пенсійним фондом України до Міндоходів для адміністрування єдиного внеску є, зокрема. дані про пенсіонера за віком, інваліда, дату встановлення пенсії (інвалідності).
Як наслідок, навіть за умови ненадання позивачем додаткових документів у підтвердження інвалідності, відповідач повинен був ними володіти в силу положень наведеної норми.
Підсумовуючи викладене, суд уважає, що відповідач надсилаючи спірну вимогу, не пересвідчився у статусі позивача як платником єдиного соціального внеску, згідно положень ч.4 ст.4 Закону України № 2464-VI, та обмежившись лише констатацією факту відсутності інформації, якою володів або мав володіти в силу законодавства, діяв без дотримання критеріїв правомірності, а саме: законності (п.1 ч.2 ст.2 КАС України), обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України) та добросовісності (п.5 ч.2 ст.2 КАС України).
Встановивши невідповідність спірної вимоги зазначеним критеріям правомірності, суд уважає її протиправною та такою що підлягає скасуванню.
Як наслідок, з метою повного захисту прав позивача, підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги зобов'язального характеру.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд, у відповідності до ч.2 ст.9 та ч.2 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною спірну вимогу.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3304-1301 від 12.02.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) здійснити коригування в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) дійсного стану його зобов'язань перед бюджетом та видалити з інтегрованої картки платника податків дані про наявність заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2078 грн. 12 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Я.Мартинюк