03 червня 2024 рокусправа № 380/24650/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромхаб" до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромхаб" (далі - позивач, ТОВ "Укрпромхаб") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці UA209000/2023/901051/2 від 19.09.2023;
- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці UA209000/2023/901055/2 від 20.09.2023;
- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці UA209000/2022/901139/2 від 10.10.2023.
Ухвалою від 24.10.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 03.04.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» та компанією «Jamar Ex Grop» Marek Wisniewski, компанією «MASH-BIS», MONIKA DROZDOWSKA, укладено зовнішньоекономічні контракти, предметом якого є зобов'язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується придбати та оплатити товари на умовах цього контракту. На виконання Контракту та з метою здійснення митного оформлення товарів, позивачем подано митні декларації в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсу (рахунку-фактури). Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 23.11.2023 (вх. № 90299), у якому зазначає, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. Декларантом на вимогу надіслано: прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості. Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. Номер і дата митної декларації в рішенні також вказані.
Суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» (покупець) та компанією «Jamar Ex Grop» Marek Wisniewski 12.09.2023 (продавець) укладений зовнішньоекономічний Контракт № 12/09/2023, предметом якого є зобов'язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується придбати та оплатити вищезазначені товари на умовах цього контракту.
Згідно з Рахунком-фактурою (Інвойсом) від 13.09.2023№ FS/22/09/2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 55 427, 56 польських злотих.
ТОВ «Укрпромхаб» з метою митного оформлення вказаного товару 19.09.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170075639U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (1. Світильники неелектричні: лампадки зі скла різного дизайну та кольору, що складаються з скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг: лампадка в асортиментів - 9107 шт. 2. Місць 17 РХ/1).
Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170075639U7, як підставу для застосування основного методу надав такі документи:
- Зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2023№ 12/09/2023;
- Рахунок-фактура №FS/22/09/2023 від 13.09.2023;
- Специфікація від 13.09.2023 № FS/22/09/2023;
- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) від 13.09.2023 № PL/MF/АТ0035866;
- Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 13.09.2023;
- Перепустка від 19.09.2023 № 12/09/2023.
Відповідач направив декларанту повідомлення від 19.09.2023 про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
У відповідь на повідомлення декларант надавав прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта.
Львівська митниця 19.09.2023 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901051/2.
У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- В проформі №FPF/6/2023 від 12.09.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 12.09.2023, а у рахунку-фактурі №FS/22/09/2023 від 13.09.2023 вказані інші терміни оплати 23.09.2023, таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел.
Задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки CPT у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів згідно вимоги не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ). та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 54 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2023/14864 від 23.03.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
На підставі рішення про коригування, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2023/003230 з причин: Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12. 45. 46. 43. 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 19.09.2023 № UA 209000/2023/901051/2) ст. 54 п. 6. ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа ". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.
Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 19.09.2023 № UA209000/2023/901051/2.
Між ТОВ «Укрпромхаб» (покупець) та компанією «MASH-BIS», MONIKA DROZDOWSKA, MAREK SZCZUDLO SPOLKA CYWILNA (далі - продавець) 11.09.2023 укладений зовнішньоекономічний Контракт №11/09/2023, предметом якого є зобов'язання продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується придбати та оплатити вищезазначені товари на умовах цього контракту.
Згідно з Рахунком-фактурою (Інвойсом) від 11.09.2023 № 6/09/2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 73 129, 56 польських злотих.
ТОВ «Укрпромхаб» з метою митного оформлення вказаного товару 19.09.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170075637U9, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (1. Світильники неелектричні: лампадки зі скла різного дизайну та кольору, що складаються з скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг: лампадка в асортиментів - 19382 шт. 2. Місць 19 РХ/1).
Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170075637U9, як підставу для застосування основного методу надав такі документи:
- Зовнішньоекономічний контракт від 11.09.2023 № 11/09/2023;
- Пакувальний лист від 11.09.2023 № 6/2023/PROM;
- Рахунок-фактура від 11.09.2023 №6 /09/2023;
- Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 11.09.2023;
- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) від 11.09.2023 № PL/MF/АS0412324;
- Перепустка від 19.09.2023 № Е-161558.
Відповідач направив декларанту повідомлення від 19.09.2023 про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
У відповідь на повідомлення декларант надавав прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта.
Львівська митниця 19.09.2023 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901055/2.
У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі №6/09/2023 від 11.09.2023 міститься посилання на Замовлення покупця, відповідно до якої виписувався рахунок-фактура. Декларантом надано документ під назвою «Замовлення від клієнта» №2/09/2023 від 11.09.2023. Слід зазначити, що вказаний документ виписаний продавцем та по своїй суті не може бути замовленням покупця, так як складений продавцем, а не покупцем товару;
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел. Інших документів на вимогу не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості,що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 209190/2023/31965 від 04.07.2023 рівень митної вартості становить 3,7600 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2023/003236 з причин: Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12. 45. 46. 43. 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 19.09.2023 № UA 209000/2023/901051/2) ст. 54 п. 6. ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа ". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.
Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 19.09.2023 № UA209000/2023/901055/2.
Згідно з Рахунком-фактурою (Інвойсом) від 04.10.2023 № 23/09/2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 134 546, 16 польських злотих.
ТОВ «Укрпромхаб» з метою митного оформлення вказаного товару 09.10.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170082186U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (1. Світильники неелектричні: лампадки зі скла різного дизайну та кольору, що складаються з скляного корпусу з металевою або пластиковою кришкою і парафінових вкладок, призначені для ритуальних послуг: лампадка в асортиментів - 28 120 шт. 2. Місць 37 РХ/1).
Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170082186U7, як підставу для застосування основного методу було надано такі документи:
- Зовнішньоекономічний контракт від 11.09.2023 № 11/09/2023;
- Пакувальний лист від 04.10.2023 № 7/2023/PROM;
- Рахунок-фактура від 23.10.2023 № 23/10/2023;
- Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 04.10.2023;
- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) від 04.10.2023 № PL/MF/АS0424214;
- Перепустка від 08.10.2023 № Е-165084.
Відповідач направив декларанту повідомлення від 09.10.2023 про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.
У відповідь на повідомлення декларант надавав прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта.
Львівська митниця 10.10.2023 прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901139/2.
У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
У наданій до митного оформлення рахунку-фактурі №УАТ23/102023 від 04.10.2023 міститься посилання на Замовлення покупця, відповідно до якої виписувався рахунок-фактура. Декларантом надано документ під назвою «Замовлення від клієнта» № 3/10/2023 від 04.10.2023. Слід зазначити, що вказаний документ виписаний продавцем та по своїй суті не може бути замовленням покупця, так як складений продавцем, а не покупцем товару;
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».
Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел. Інших документів на вимогу не надано.
Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209190/2023/47168 від 27.09.2023 рівень митної вартості становить 3,7600 дол. США/кг Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209170/2023/003476 з причин: Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12. 45. 46. 43. 44 ЕМД (у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 19.09.2023 № UA 209000/2023/901051/2) ст. 54 п. 6. ст. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа ". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.
Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 10.10.2023 № UA209000/2023/901139/2.
Не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 1 Митного кодексу України ( далі - Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо рішення Львівської митниці від 19.09.2023 № UA209000/2023/901051/2 про коригування митної вартості, суд зазначає таке.
Згідно з матеріалами справи ТОВ "Укрпромхаб" на підтвердження митної вартості товару надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2023№ 12/09/2023, рахунок-фактуру №FS/22/09/2023 від 13.09.2023; специфікацію від 13.09.2023 № FS/22/09/2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) від 13.09.2023 № PL/MF/АТ0035866; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 13.09.2023; перепустку від 19.09.2023 № 12/09/2023.
У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу було надано: прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта.
Щодо аргументу відповідача що в проформі № FPF/6/2023 від 12.09.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 12.09.2023, а у рахунку-фактурі №FS/22/09/2023 від 13.09.2023 вказані інші терміни оплати 23.09.2023, таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар, суд зазначає таке.
Рахунок-фактура є одним із розрахункових документів, які засвідчують факт надання послуги, тобто це розрахунково-платіжний документ, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцеві за фактично поставлений товар (фактично надану послугу).
При цьому, відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 договору від 12.09.2023 № 12/09/2023, оплата товарів за цим контрактом здійснюється заздалегідь або протягом 14 днів з дати виставлення фактури на банківський рахунок, зазначений у рахунку фактурі.
Отже наведений у рахунку-фактурі порядок розрахунку укладеному контракту не суперечить.
Таким чином, наданий позивачем рахунок-фактура чітко вказує на вартість ввезеного товару та дозволяє такий ідентифікувати, містять інформацію про дату продажу, назву ввезених товарів, назви та реквізити фірм продавця і покупця, скріплені підписом та печаткою представника продавця, що спростовує будь-які сумніви митниці у митній вартості товару.
У свою чергу, рахунок-проформа за своїм змістом є комерційним документом, який містить відомості про кількість, ціну та вартість товару, але не є розрахунковим документом, бо не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми, тому не виступає платіжним документом. У міжнародній практиці рахунок-проформа є товаросупровідним документом і на відміну від рахунку-фактури, одержувач рахунку-проформи не зобов'язаний оплачувати зазначену в ньому суму, відповідно і той, хто його складає, нічого не отримує.
У зв'язку із цим, розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями, які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, оскільки не впливають на ціну товару.
Щодо аргументу відповідача що задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки CPT у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу, що на законодавчому рівні немає визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару. Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду у справі № 815/1780/17.
Враховуючи наведене, безпідставним та нормативно необґрунтованими є застереження митниці, що в міжнародній практиці прайс складається на умовах поставок EXW і адресується необмеженій кількості продавців.
Щодо рішень Львівської митниці від 20.09.2023 № UA209000/2023/901055/2, від 10.10.2023 № UA209000/2022/901139/2 про коригування митної вартості, суд зазначає таке
Згідно з матеріалами справи ТОВ "Укрпромхаб" на підтвердження митної вартості товару надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 11.09.2023 № 11/09/2023, пакувальний лист від 11.09.2023 № 6/2023/PROM; рахунок-фактура від 11.09.2023 №6 /09/2023; автотранспортна накладна (CMR) б/н від 11.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) від 11.09.2023 № PL/MF/АS0412324, перепустка від 19.09.2023 № Е-161558,пакувальний лист від 04.10.2023 № 7/2023/PROM, рахунок-фактура від 23.10.2023 № 23/10/2023; автотранспортна накладна (CMR) б/н від 04.10.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) від 04.10.2023 № PL/MF/АS0424214, перепустка від 08.10.2023 № Е-165084.
У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу було надано: прайс-лист, цінова інформація з інтернет джерел, замовлення від клієнта.
Щодо аргументу відповідача у наданих до митного оформлення рахунках-фактурі №6/09/2023 від 11.09.2023, №УАТ23/102023 від 04.10.2023 міститься посилання на Замовлення покупця, відповідно до якої виписувався рахунок-фактура. Декларантом надано документ під назвою «Замовлення від клієнта» №2/09/2023 від 11.09.2023, № 3/10/2023 від 04.10.2023. Слід зазначити, що вказаний документ виписаний продавцем та по своїй суті не може бути замовленням покупця, так як складений продавцем, а не покупцем товару, суд зазначає таке.
Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Тому, суд погоджується із позивачем, що замовлення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Заявка (замовлення) не має вплив на числові визначення митної вартості.
Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту.
У той же час обставини, якими мотивовані рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Відповідно до оскаржених рішень митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації №UA209190/2023/14864 від 23.03.2023, № UA 209190/2023/31965 від 04.07.2023, № UA209190/2023/47168 від 27.09.2023.
Проте в оскаржених рішеннях відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина друга згаданої статті визначає, що такі дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Частина перша статті 90 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, відсутність перекладу документів на державну мову, якою провадиться судочинство, виключає можливість дослідження їх як доказів, надання їм оцінки, що у свою чергу впливає на законність та обґрунтованість прийняття рішення у справі. Суд, приймаючи рішення у справі, досліджував документи, складені іноземною мовою, та надавав їм оцінку як доказам у відповідності до правил доказування.
З огляду на такі міркування, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для віднесення витрат на здійснення перекладу документів, до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
На підтвердження факту понесення та розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи (на залучення перекладача), представник позивача надав суду такі докази:
- рахунок-фактуру від 24.11.2023 № 370/11/23 щодо послуги перекладу з польської на українську мову + завірення агенції на суму 6935,00 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24.11.2023 щодо послуги перекладу з польської на українську мову + завірення агенції на суму 6935,00 грн;
- платіжну інструкцію від 01.12.2023 № 41 на суму 6935,00 грн.
Враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами підтвердив факт понесення витрат на залучення перекладача в сумі 6935,00 грн, суд стягує ці витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромхаб" (вул. Залізнична, 24, м. Львів, 79018, ЄДРПОУ 44223083) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 19.09.2023 № UA209000/2023/901051/2 про коригування митної вартості.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 20.09.2023 № UA209000/2023/901055/2 про коригування митної вартості.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 10.10.2023 № UA209000/2022/901139/2 про коригування митної вартості.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромхаб" 4160,09 грн судових витрат.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромхаб" витрати на здійснення перекладу документів у розмірі 6935,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 03.06.2024.
Суддя Кедик М.В.