з питань залишення позову без розгляду
03 червня 2024 рокусправа № 380/2215/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Лужняк О.М.
за участю:
представника позивача - Гірник О.О.,
представника відповідача - Кравчук О.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України МВС України про стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України МВС України, в якому просить стягнути 121717 (сто двадцять одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 07 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 21.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 19.04.2024 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Розглядаючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, суддя зазначає наступне.
Абзацом першим ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зміст даної норми вказує на те, що початок перебігу строку давності пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав.
Свої вимоги позивач обгрунтовує положеннями ст.117 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла після 19.07.2022 року).
Так, ч.1 наведеної норми передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Зміст наведених норм вказує на те, що за відсутності спору обов'язок роботодавця щодо виплати належних працівникові сум виникає у строки визначені ст.116 Кодексу законів про працю України, а при наявності спору такий обов'язок виникає якщо спір вирішено на користь працівника.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постановах від 11.02.2021 року у справі №240/532/20 та від 07.07.2021 року у справі №500/2253/20 Верховний Суд зазначив наступне: «висновок суду апеляційної інстанції щодо обмеження права ОСОБА_1 на звернення до суду з цим адміністративним позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства».
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у даній справі строк звернення до суду розпочався з дня проведення відповідачем остаточного розрахунку із виплати індексації грошового забезпечення - 22.06.2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.122 позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст позовних вимог вказує на те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відтак, дані спірні правовідносини не можуть уважатись спором про виплату належних звільненому працівникові сум та як наслідок строки визначені ст.233 Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню до них.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №103 від 14.05.2020 року позивача, звільненого з військової служби наказом від 29.04.2020 року №79 о/с у запас, направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовий облік.
Вказаний вид служби відноситься до публічної.
За таких обставин, до спірних правовідносин належить застосовувати місячний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.
Аналогічні правовий підхід застосовано Верховним Судом в уже загаданих постановах від 11.02.2021 року у справі №240/532/20 та від 07.07.2021 року у справі №500/2253/20.
Відтак, з урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.
Як зазначалось вище, строк звернення до суду із даним позовом розпочався з дня проведення відповідачем остаточного розрахунку із виплати індексації грошового забезпечення - 22.06.2022 року.
Відтак, перебіг строку закінчився 22.07.2022 року.
До суду представник позивача із даним позовом звернулася 30.01.2024 року, пропустивши згаданий місячний строк звернення до суду.
Представник позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на практику Верховного Суду і вважає, що наведені різні правові висновки з приводу захисту права позивача щодо застосування строків на звернення до суду з цим позовом.
Однак, неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
Окрім того, посилається на введення воєнного стану на території України та на те, що згідно довідки №38 від 19.01.2024 року позивач з 26.02.2022 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 .
Вказана довідка долучена до матеріалів справи.
Однак, у відповідності до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суди Львівської області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.
Більше того, судом встановлено, що позивач дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, починаючи з 2022 року він не залучався до безпосередньої участі у заходах в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Україні, а проходить згадану військову службу стаціонарно у військовій частині НОМЕР_2 (лист Військової частини НОМЕР_2 від 09.05.2024 року №50/115/10/1-825).
Наведені обставини вказують на те, що він не був позбавлений об'єктивної можливості звернутись до суду у встановлений законом місячний строк.
Таким чином, суд вважає, що позивачем та представником не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а обставини, на які представник позивача раніше посилалася у своїй заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яку підтримала у судовому засіданні, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляд (ч.4 ст.123 КАС України).
Пунктом восьмим частиною першою ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовну заяву належить залишити без розгляду, у відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України МВС України про стягнення середнього заробітку залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повна ухвала складена 04 червня 2024 року.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович