справа № 380/1137/24
04 червня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі № 380/1137/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку із ОСОБА_1 із виплати грошового забезпечення, компенсації за додаткову відпустку, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», індексації грошового забезпечення на день виключення із списків особового складу та усіх видів забезпечення 25 вересня 2018 року у зв'язку із звільненням з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за період із 26 вересня 2018 року по 25 березня 2019 року.
Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року позовну заяву повернуто в частині позовних вимог, які стосуються зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасну виплату при звільненні грошового забезпечення у розмірі 71017,50 грн, компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 23702,25 грн, індексації грошового забезпечення у розмірі 3021,44 грн.
Ухвалою судді від 02 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог, які стосуються зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасну виплату при звільненні індексації грошового забезпечення у розмірі 62265,76, яка відбулася 23 грудня 2023 року.
Вирішуючи питання про витребування доказів, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частин третьої, шостої, сьомої, восьмої, дев'ятої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд відзначає, що предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (несвоєчасну виплату при звільненні індексації грошового забезпечення, яка відбулася 23 грудня 2023 року).
Тож у справі, яка розглядається, суд у разі встановлення у позивача права на виплату середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні буде зобов'язаний визначити суму такого відшкодування.
За змістом пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом восьмим Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Отже, відповідно до норм Порядку № 100 для визначення суми середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (у разі встановлення судом права позивача на його виплату під час вирішення спору по суті) суду необхідно мати відомості про середнє грошове забезпечення позивача, яке він отримував за останні два місяці, що передують місяцю його звільнення зі служби.
Водночас такі відомості у матеріалах справи відсутні.
Ураховуючи викладене, суд з метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи, вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_1 відомості (довідку) про грошове забезпечення ОСОБА_1 за два останні місяці, що передують місяцю його звільнення з військової служби.
Керуючись статтями 48, 243, 248 КАС України, суд,-
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 відомості (довідку) про грошове забезпечення ОСОБА_1 за два останні місяці, що передують місяцю його звільнення з військової служби.
Витребувані докази подати до суду у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Повідомити відповідача, що відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом шляхом постановлення ухвали про накладення штрафу.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до вимог статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 04 червня 2024 року.
Суддя Клименко О.М.