про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2024 рокусправа № 380/11319/24 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати у Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 15 180,00 грн (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят гривень), сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 47829 від 13.02.2023.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Суддя встановила, що позовна заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 № 3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою вказаної статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви позивачем долучено копію посвідчення від 02.08.2023 серії НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач є учасником бойових дій.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У статті 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суддя при розгляді питання про відкриття провадження у справі враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Виходячи з наведеного, суддя вважає, що підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені у статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, не поширюються на позивача у разі звернення до суду за захистом порушеного права щодо формування подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
З позовної заяви видно, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру
Таким чином, розмір судового збору за подання цього позову повинен становити 968,96 грн (3028,00 грн * 0,4*0,8).
До позовної заяви позивач недодав квитанції про сплату судового збору.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”. Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: “84” Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Крім цього, згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява ОСОБА_1 не може вважатися такою, що відповідає вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, адже у ній відстні відомості про засоби зв'язку, адреси електронної пошти позивача, наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надавши йому строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн;
- відомостей про засоби зв'язку, адресу електронної пошти позивача;
- наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяМричко Н.І.