справа №380/11259/24
про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.02.2020 року по 18.07.2022 року та за період з 19.07.2022 року по 26.04.2024 року в сумі 768934,35 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.02.2020 року по 18.07.2022 року та за період з 19.07.2022 року по 26.04.2024 року в сумі 768934,35 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.02.2020 року №47 позивача, звільненого наказом Командира 355 НМП (по особовому складу) від 26.02.2020 року №17-РС у запас за підпунктом «а» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення з 27.02.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звільнення позивача з військової служби відповідачем не виплачено у повному обсязі грошове забезпечення.
13.08.2021 року, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 року у справі №380/8753/20, було здійснено зарахування на банківський рахунок позивача в сумі 4435,66 грн (індексацію грошового забезпечення за період з 13.04.2016 року по 27.02.2020 року).
Крім того, 26.04.2024 року, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 року у справі №380/13492/22, було здійснено зарахування на банківський рахунок позивача в сумі 70034,43 грн (індексацію грошового забезпечення за період з 13.04.2016 року по 27.02.2020 року у вірному розмірі).
Позивач вважає, що оскільки у день звільнення з військової служби відповідачем не виплачено позивачу всіх належних сум, то відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України він має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку - з 28.02.2020 року по 26.04.2024 року, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Між тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.05.2020 року у справі №810/451/17 зауважила, що за змістом ч.1 ст.117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
У постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №240/532/20 роз'яснено обмеження права особи на звернення до суду з адміністративним позовом в місячний строк. Так, у згаданій постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обмеження права особи на звернення до суду з адміністративним позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом ст.122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22.02.2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства.
У розрізі спірних правовідносин фактична виплата належних при звільненні працівникові сум у цій справі здійснена відповідачем 13.08.2021 року та 26.04.2024 року, а тому саме з цих дат слід рахувати строки для заявлення відповідних позовних вимог.
Оскільки заявлений позов датований 25.05.2024 року (дата вхідної реєстрації в суді першої інстанції - 27.05.2024 року), тому строк звернення до суду позивачем пропущений в частині вимог про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення за період з 13.04.2016 року по 27.02.2020 року, яка виплачена 13.08.2021 року).
Вимоги щодо стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення у повному розмірі, яка виплачена 26.04.2024 року) заявлені в межах місячного строку.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ланкевич А.З.