31 травня 2024 рокусправа № 380/29022/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: ворів, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у зв'язку з отриманим пораненням і перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я 249 днів, у розмірі 747 000 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у зв'язку з отриманим пораненням і перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я 249 днів, у розмірі 747 000 грн;
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 11.04.2022 отримав поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Попасна, Луганської області. Згодом був доправлений до медичного закладу на стаціонарне лікування, після чого неодноразово перебував у відпустці за станом здоров'я за висновком ВЛК. Позивач наголошує, що за час лікування та реабілітації відповідачем у порушення вимог чинного законодавства йому не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, збільшена до 100000 грн. у розрахунку на місяць, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Такі суми також не були виплачені і під час звільнення зі служби. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що й зумовило звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований таким, що виплата додаткової винагороди рядовому ОСОБА_1 , колишньому військовослужбовцю 3 механізованого батальйону, в частині, що стосується стаціонарного лікування та відпусток у зв'язку з пораненням з розрахунку 100 000 грн на місяць здійснювалася за такі періоди: за березень 2022 року у квітні 2022 року в розмірі 63225,81 грн (на картку 62277,42 грн) - 16 днів з розрахунку 100 000 грн та 15 днів з розрахунку 30 000 грн; за квітень 2022 року у травні 2022 року в розмірі 100 000 грн (на картку 98 500 грн); за травень 2022 року у червні 2022 року в розмірі 100 000 грн (на картку 98 500 грн); за період з 21.04.2023 по 30.04.2023 у травні 2023 року (на картку 32833,33 грн); за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 у червні 2023 року (на картку 60 370,97 грн).
Додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) в частині виплат додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць виплачується у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком т(постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України, доведеного телеграмою №912/з/29 від 23.06.2022 та відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260). Із наданих позивачем довідках ВЛК не зазначено ступінь тяжкості поранення, що унеможливлює виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за періоди, що відносяться до відпусток, наданих на підставі таких довідок починаючи з червня 2022 року (моменту, коли згадане Окреме доручення вступило у дію).
Також звертає увагу, що виплата додаткової винагороди здійснюється лише за ті періоди стаціонарного лікування, які безпосередньо пов'язані з лікуванням у результаті поранення (контузії, травми або каліцтва). З врахуванням викладеного відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову щодо донарахування додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я 249 днів у розмірі 747 000 грн.
Крім того, відповідач 23.04.2024 надіслав на адресу суду довідку про нараховану та виплачену позивачу додаткову винагороду, разом з витягом з відомостей розподілу виплат військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024. Згідно з вказаними документами, у зв'язку наданням позивачем оновлених довідок ВЛК від 01.09.2022, 05.10.2022, 14.06.2022, 18.07.2022, відповідачем 20.03.2024 проведено доплату додаткової винагороди у зв'язку з пораненням з розрахунку 100000 грн на місяць в загальній сумі 256968,49 грн. В тому числі за періоди: 17.06.2022-30.06.2022 (доплата 32666,67 грн.); 01.07.2022-14.07.2022 (доплата 31612,90 грн); 20.07.2022-31.07.2022 (доплата 27096,77 грн); 01.08.2022-16.08.2022 (доплата 36129,03); 03.09.2022-30.09.2022 (доплата 65333,33 грн); 01.10.2022-01.10.2022 (доплата 2258,06 грн); 07.10.2022-31.10.2022 (доплата 56451,61 грн); 01.11.2022-04.11.2022 (доплата 9333,33 грн). У зв'язку з відсутністю предмета спору просить закрити провадження по даній справі.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 №11156 від 16.12.2022 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) рядовий ОСОБА_1 11.04.2022 під час бойового зіткнення та артилерійського обстрілу противником з А152 мм, реактивних систем залпового вогню БМ-21 «ГРАД» та мінометів МІ20мм передових позицій 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Попасна, Луганської області отримав поранення: Перелом тіла ліктьової кістки, ділянка неуточнена; стан після хірургічної обробки ран правого передпліччя; МОЗ стержньовим апаратом вогнепального перелому с/3 ліктьової кістки; стан після хірургічної обробки ран спини внаслідок вогнепального уламкового скрізного поранення правого передпліччя, вогнепального уламкового сліпого поранення м'яких тканин поперекового відділі спини; сторонні тіла правої привушної ділянки та щоки; МВТ; змішана гідроцефалія, стадія субкомпенсації, цефалгічний, церебралі стичний сидроми. Акубаротравма.
Обставини отримання поранення військовослужбовцем пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини та не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання поранення рядовий ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захситу (бронежилет, шолом).
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5352 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 13.04.2022 до 03.05.2022 з діагнозом: «перелом тіла ліктьової кістки, ділянка неуточнена; стан після хірургічної обробки ран правого передпліччя; МОЗ стержньовим апаратом вогнепального перелому с/3 ліктьової кістки; стан після хірургічної обробки ран спини внаслідок вогнепального уламкового скрізного поранення правого передпліччя, вогнепального уламкового сліпого поранення м'яких тканин поперекового відділі спини; сторонні тіла правої привушної ділянки та щоки; МВТ; змішана гідроцефалія, стадія субкомпенсації, цефалгічний, церебралі стичний сидроми. Акубаротравма».
У виписному (перевідному) епікризі із медичної карти стаціонарного хворого № 6975 вказано, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 04.06.2022 по 15.06.2022 з діагнозом: «Вогнепальне осколкове наскрізне поранення (11.04.22) правого передпліччя з вогнепальним консолідуючим багатоуламковим переломом правої ліктьової кістки з кістковим дефектом; стан після первинної хірургічної обробки вогнепальних ран; МОС АЗФ правого передпліччя (11.04.22)».
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №11122 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 19.08.2022 по 02.09.2022 з діагнозом: «Післятравматичний (11.04.22) остомієліт правої ліктьової кістки з наявністю МОС».
Крім того, у виписці (перевідному епікризі) із медичної карти стаціонарного хворого №15705 вказано, що позивач перебував у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у період з 17.11.2022 по 28.11.2022.
У виписці із медичної карти амбулаторного хворого №5434 зазначено, що позивач перебував на лікуванні у госпіталі Військової частини НОМЕР_4 з 28.11.2022 по 08.02.2023 з встановленим діагнозом - «незрощений вогнепальний перелом правої ліктьової кістки з післятравматичним остеомієлітом».
Відповідно до перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №1739 ОСОБА_1 знаходився в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону в період з 08.02.2023 по 17.02.2023.
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного хворого №914 ОСОБА_1 лікувався у госпіталі Військової частини НОМЕР_4 в періоди з 17.02.23 по 10.04.2023.
Позивач 16.10.2023 звернувся до відповідача з рапортом про виплату додаткової винагороди у зв'язку отриманням поранення, а також просив виплачувати кошти за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщенняз одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого. До рапорту долучив копії довідок військово-лікарської комісії та виписок з медичної карти стаціонарного хворого.
У відповідь на адвокатські запити представника позивача щодо результатів розгляду рапорту відповідач листами №14622 від 13.10.2023 та №14968 від 31.10.2023 повідомив, що долучені до рапорту документи будуть розглянуті та у разі прийняття командиром позитивного рішення доплата додаткової винагороди буде здійснена до кінця листопада 2023 року.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному розмірі збільшеної винагороди до 100 000 грн. за 249 днів відповідно до положень постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, звернувся до суду з вказаним позовом.
За твердженням відповідача, наведеним у відзиві на позовну заяву, виплата додаткової винагороди рядовому ОСОБА_1 за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням з розрахунку 100 000 грн на місяць здійснювалася за такі періоди:
- за березень 2022 року у квітні 2022 року в розмірі 63225,81 грн (на картку 62277,42 грн) - 16 днів з розрахунку 100 000 грн та 15 днів з розрахунку 30 000 грн;
- за квітень 2022 року у травні 2022 року в розмірі 100 000 грн (на картку 98 500 грн);
- за травень 2022 року у червні 2022 року в розмірі 100 000 грн (на картку 98 500 грн);
- за період з 21.04.2023 по 30.04.2023 у травні 2023 року (на картку 32833,33 грн);
- за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 у червні 2023 року (на картку 60 370,97 грн).
Водночас, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів проведення таких виплат та конкретного розрахунку їх розміру.
Відповідач також вказав, що 20.03.2024 позивачу проведено доплату додаткової винагороди у зв'язку з пораненням з розрахунку 100000 грн на місяць в загальній сумі 256968,49 грн. В тому числі за періоди: 17.06.2022-30.06.2022 (доплата 32666,67 грн.); 01.07.2022-14.07.2022 (доплата 31612,90 грн); 20.07.2022-31.07.2022 (доплата 27096,77 грн); 01.08.2022-16.08.2022 (доплата 36129,03); 03.09.2022-30.09.2022 (доплата 65333,33 грн); 01.10.2022-01.10.2022 (доплата 2258,06 грн); 07.10.2022-31.10.2022 (доплата 56451,61 грн); 01.11.2022-04.11.2022 (доплата 9333,33 грн).
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова №168).
Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
У спірний період позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у різних закладах охорони здоров'я, що підтверджується відповідними виписками.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав поранення важкого ступню, пов'язане із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим перебував:
- з 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022 та з 08.02.2023 по 17.02.2023 на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів;
- з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 17.02.2023 по 10.04.2023 на стаціонарному лікуванні у ВЧ НОМЕР_4 (виписка перевідна №5434 та виписка з медичної картки стаціонарного хворого №914).
Суд враховує, що у виписках із медичної карти стаціонарного хворого зазначено про те, що позивач 11.04.2022 поблизу н.п. Попасна Луганської області під час бойових дій отримав поранення. Згідно з довідкою №11156 від 16.12.2022 поранення пов'язане з виконанням позивачем обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час отримання поранення рядовий ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).
Суд зазначає, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується факт перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікування в медичних закладах. Водночас, відмовляючи у виплаті додаткової винагороди до 100000 грн за весь час перебування на стаціонарному лікуванні відповідач посилається лише на те, що із наданих документів не зазначено ступінь тяжкості поранення. Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що в період з квітня по травень 2022 року позивачу за час перебування на стаціонарному лікуванні додаткова грошова винагорода до 100000,00 грн нараховувалась та виплачувалась, зауважень щодо ступеня тяжкості поранення у відповідача не було.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
При вирішенні спору суд також враховує долучені відповідачем докази проведення нарахування та виплати позивачу у березні 2024 року додаткової винагороди у зв'язку з пораненням з розрахунку 100000 грн на місяць. Однак суд зазначає, що наведені в довідці періоди нарахування такої допомоги, в повній мірі не збігаються з періодами перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, відтак такі докази не доводять повного усунення порушених прав позивача. Ба більше, зі змісту довідки випливає, що нарахування та виплата додаткової винагороди проводилась відповідачем на підставі довідок ВЛК, що може свідчити про виплату такої додаткової винагороди за періоди відпусток позивача за рекомендаціями ВЛК, а не за період перебування на стаціонарному лікуванні.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не в повній мірі нараховано та виплачено позивачу збільшену до 100000 грн. додаткову винагороду з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023.
Як наслідок, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у належному розмірі є протиправною, а зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу, збільшену до 100000 грн. додаткову винагороду з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я відповідатиме меті належного поновлення прав позивача та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір було остаточно вирішено.
Однак, щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду у відповідності до Постанови №168 у чітко визначеній сумі то суд зазначає, що нарахування та виплата грошового забезпечення є виключною компетенцією відповідача, як роботодавця. Тому суд не може перебирати на себе повноваження органу ВЧ 0998 та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: ворів, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за період з з 13.04.2022 по 03.05.2022, 04.06.2022 по 15.06.2022, з 19.08.2022 по 02.09.2022, з 06.09.2022 по 13.09.2022, з 17.11.2022 по 28.11.2022, з 28.11.2022 по 08.02.2023, з 08.02.2023 по 17.02.2023 та з 17.02.2023 по 10.04.2023, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан