03 червня 2024 рокусправа № 380/7065/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування обмеження при виплаті йому нарахованого та встановленого пенсійного забезпечення з 01.04.2024 року максимальним розміром пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити йому виплату нарахованого та встановленого пенсійного забезпечення у повному розмірі 31232,11 грн. з 01.04.2024 року без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Зазначає, що після проведення перерахунку пенсії з 01.04.2024 на виконання рішення суду, відповідач обмежив розмір його пенсії максимальним розміром. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 05.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-2(11) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статі 2 Закону-3668 зі змінами, що поширюють свою дію на Закон-2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. У пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р Конституційний Суд України зазначив, що приписи статі 2 Закону-3668, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення (з 12.04.2023). Проте, на сьогоднішній день відсутнє законодавче регулювання питання щодо обмеження розмірів пенсій, призначених за Законом - 2262. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №380/27485/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №380/27484/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним її розміром з 01.12.2019. Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_2 , перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки №188 від 26.07.2021 про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області, з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду, відповідач провів перерахунок пенсії позивача, що підтверджується відповідним перерахунком з 01.04.2024. При цьому, підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 31232,11 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 24902,10 грн.
14.03.2024 позивач звернувся до відповідача із запитами щодо перерахунку пенсії на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №380/27484/23 та від 31.01.2024 у справі №380/27485/23.
Листами від 26.03.2024 відповідач повідомив позивача про те, що судові рішення виконано та, зокрема, здійснено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону №1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС - України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи вказану норму, право позивача на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром підтверджене рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №380/27484/23 та від 31.01.2024 у справі №380/27485/23, які набрали законної сили, відтак не потребує доказуванню при розгляді цієї справи.
Суд зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
На підставі аналізу наведених вище норм, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд робить висновок про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром при її перерахунку з 01.04.2024 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2024 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд висновує, що дії відповідача в цілому не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними,.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити .
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) максимальним розміром при її перерахунку з 01.04.2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2024 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 03.06.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович