Іменем України
04 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/314/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
01 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з обмеженням максимального розміру пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2024, враховуючи подальші збільшення, доплати та індексації пенсії, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Національної поліції України з 26.05.2018 та має пільги, встановлені законодавством України для пенсіонерів, в тому числі на перерахунок пенсії.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 360/3180/18, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії з 25.05.2018 максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити нарахування та виплату з 25.05.2018 ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично отриманих з 25.05.2018 сум пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі № 360/317/23, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення ОСОБА_1 виплати пенсії з обмеженням за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року та з 01 грудня 2021 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити ОСОБА_1 виплату нарахованої, але обмеженої до виплати пенсії та виплатити нараховану, але обмежену пенсію за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року та з 01 грудня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В серпні 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі № 360/317/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області здійснено перерахунок пенсії позивача, та з 01.08.2023 позивач став отримувати пенсію в розмірі 35833,45 гривень.
Вивченням на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua електронного кабінету позивача, а саме розділу «Моя пенсія», встановлено що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.03.2024 знову обмежено розмір пенсії позивача.
06.03.2024 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою, в якій просив повідомити підстави обмеження з 01.03.2024 розміру його пенсії сумою 35833,45 гривень, та розмір пенсії позивача з 01.03.2024 без обмежень, здійснити виплату пенсії з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, виплативши різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Листом від 29.03.2024 № 1796-1376/Ф-02/8-1200/24 відповідач повідомив позивача, про те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/317/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов'язано відновити позивачу виплату нарахованої, але обмеженої до виплати пенсії та виплатити нараховану, але обмежену пенсію за період з 01.12.2020 по 30.06.2021 та з 01.12.2021, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання проводити в подальшому перерахунки пенсії позивачу, в тому числі індексацію, зазначеним рішенням суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області покладено не було. Отже, в результаті проведення з 01.03.2024 масового перерахунку пенсій на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, розмір пенсійної виплати позивачу, визначеної на підставі рішення суду, не змінився.
На думку позивача такою відповіддю відповідач фактично відмовив йому в вимогах, викладених в заяві. Тому вважає дії відповідача щодо обмеження розміру його пенсії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свої прав.
Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.04.2024 від представника ГУ ПФУ в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
За даними електронної підсистеми ПВП ДКГ ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262 по лінії Національної поліції України з 26.05.2018 (дата звільнення 25.05.2018), є інвалідом 2 групи, як особа з інвалідністю при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
В січні 2019 року позивачу на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3180/18 здійснено перерахунок пенсії з 25.05.2018 без обмеження її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично отриманих сум пенсії.
У серпні 2020 року ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 360/616/20, яким зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28 листопада 2018 poку з урахуванням індексації на підставі довідки ГУНП в Луганській області №956/111/22-2019 від 20.11.2019.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності, як особі з інвалідністю при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Після здійснення перерахунку розмір пенсійної виплати з 01.09.2020 склав 30073,61 грн, з 01.07.2021 - 30130,41 грн.
З 01.03.2022 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”.
З 01.03.2023 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” у розмірі визначеному пунктом 10 цієї постанови (розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень).
В липні 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/317/23 позивачу здійснено перерахунок пенсії, відновлено виплату нарахованої, але обмеженої до виплати пенсії та нарахованої, але обмеженої пенсії за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року та з 01 грудня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум. Після здійснення перерахунку розмір пенсійної виплати з 01.08.2023 склав 35833,45 грн.
При виконанні рішення суду у справі № 360/317/23 пенсія без обмеження максимальним розміром встановлена станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, а саме з 01.08.2023, та її розмір не переглядається до того часу, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) відповідатиме максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства.
З 01.03.2024 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”.
В результаті проведення з 01.03.2024 масового перерахунку пенсій на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, розмір пенсійної виплати, визначеної на підставі рішення суду, не змінився.
Отже, пенсію позивача проіндексовано з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з дотриманням норм чинного законодавства України.
Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру індексації на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, а отже, законні підстави для виплати індексації в більшому, ніж обмежено розмірі, відсутні.
Питання максимального розміру пенсії регламентовано ст.13 та частиною 7 ст.43 Закону № 2262.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262 в редакції Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 7 ст.43 Закону № 2262 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З 1 грудня 2022 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 2093,00 гривень.
Зазначені законодавчі норми викладені в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI, який набув чинності з 01.10.2011 (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 24.12.2015 року № 911-VIII).
Так, відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […] , в тому числі і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, розмір призначеної або перерахованої відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема і належної позивачу пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до рішення другого сенату Конституційного суду України від 12.10.222 №7-р(ІІ)/2022 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відтак норма щодо обмеження максимального розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, втратив чинність лише з 13.04.2023.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Управління вважає, що діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
19.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає про необґрунтованість доводів відповідача, наведених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років по лінії Національної поліції України. Позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 360/3180/18, яке набрало законної сили 10 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо обмеження виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії з 25 травня 2018 року максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити нарахування та виплату з 25 травня 2018 року ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично отриманих з 25 травня 2018 року сум пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 360/616/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04 грудня 2019 року №28 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії з 28 листопада 2018 року з урахуванням індексації на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області №956/111/22-2019 від 20.11.2019, з виплатою різниці, що утворилась з 28 листопада 2018 року до моменту фактичного перерахунку.
В січні 2019 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/3180/18 здійснено перерахунок пенсії позивача з 25.05.2018 без обмеження її максимального розміру 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням фактично отриманих сум пенсії.
У серпні 2020 року ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі № 360/616/20,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв'язку ыз встановленням 2 групи інвалідності, як особі з інвалідністю при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 у справі № 360/317/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення ОСОБА_1 виплати пенсії з обмеженням за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року та з 01 грудня 2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити ОСОБА_1 виплату нарахованої, але обмеженої до виплати пенсії та виплатити нараховану, але обмежену пенсію за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року та з 01 грудня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В липні 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/317/23 здійснено перерахунок пенсії позивача, відновлено виплату нарахованої, але обмеженої до виплати пенсії та нарахованої, але обмеженої пенсії за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року та з 01 грудня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Після здійснення перерахунку розмір пенсійної виплати з 01.08.2023 склав 35833,45 грн.
Як вбачається з розрахунку відповідача, позивачу з 01.03.2024 проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” у розмірі 1500 грн.
Проте, розмір пенсійної виплати позивача залишився у розмірі 35833,45 грн, як і був станом на 01.08.2023, при цьому з розрахунку пенсії станом на 01.03.2024 вбачається, що підсумок пенсії становить (з надбавками) - 37440,65 грн, проте, з урахуванням максимального розміру пенсії - 35833,45 грн.
Тобто, відповідачем з 01.03.2024 обмежено розмір пенсії позивача.
06.03.2024 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою, відповідно до якої просив повідомити підстави обмеження з 01.03.2024 розміру пенсії сумою 35833,45 гривень, розмір пенсії з 01.03.2024 без обмежень та здійснити виплату пенсії з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, виплативши різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Заяву було зареєстровано на вебпорталі Пенсійного фонду України за номером ВЕБ-12001-ФС-24-041501 від 06.03.2024 та листом від 29.03.2024 № 1796-1376/Ф-02/8-1200/24 відповідач повідомив, що в результаті проведення з 01.03.2024 масового перерахунку пенсій на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 та у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, розмір пенсійної виплати позивачу, визначеної на підставі рішення суду, не змінився.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Преамбула містить положення про те, що цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-V «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» I (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року:
- внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ (підпункт 8 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI), зокрема частину п'яту цієї статті викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність»;
- пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 911-VIII), відповідно до якого внесені зміни у частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ шляхом доповнення реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 розділу II Прикінцеві положення цього закону визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
В статтю 43 Закону № 2262-XII Законом України від 12 квітня 2016 року № 1080-VIII вносилися зміни (статтю 43 після частини третьої доповнено двома новими частинами), відповідно до яких наведена вище частина п'ята статті 43 Закону № 2262-XII з 06 травня 2016 року (з дати набрання чинності Закону № 1080-VIII) стала частиною сьомою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частин статті, що регламентувала обчислення пенсій особам із числа військовослужбовців.
Конституційний Суд України 20 грудня 2016 року за результатами розгляду справи № 1-38/2016 прийняв Рішення № 7-рп/2016, в якому, серед іншого, вирішив наступне:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- положення частини сьомої статті Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/201 зазначив, що оспорюваними положеннями Закону № 2262-XII тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43). Разом з тим, обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Відтак, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII суперечать статті 17 Конституції України.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VІII), який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правовий висновок Верховного Суду, зроблений у постановах від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року (Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016) обмеження максимальним розміром пенсії є протиправним та відповідно є протиправними дії відповідача щодо такого обмеження призначеної позивачу пенсії.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон № 2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми підлягають першочерговому застосуванню для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання підпадає під регулювання положень статті 2 Закону № 3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону № 2262-XII.
Застосування положень Закону № 3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/201, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону № 3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Саме такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18 і від 09 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18.
Правильність такої позиції додатково підтверджена Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році»(Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 року:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, суд звертає увагу, що незважаючи на наявність в постанові Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 № 185 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, право позивача на нарахування та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром вже було встановлено рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 360/3180/18 та від 16 червня 2023 року у справі № 360/317/23.
Обмеження розміру пенсії позивачу сталося за період з 01 березня 2024 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність обмеження позивача в розмірі виплати його пенсії починаючи з 01 березня 2024 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, враховуючи подальші збільшення, доплати та індексації пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 372 КАС України визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
В спірних відносинах належним виконанням цього судового рішення є перерахунок та виплата пенсії позивача з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром.
З аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, враховуючи подальші перерахунки та індексації пенсії та вважає їх передчасними.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003р визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Питання розподілу цих судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір».
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян