04 червня 2024 року Справа № 280/3036/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
04 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн. щомісячно, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у період з 09.01.2023 по 19.04.2023 включно;
зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн. щомісячно за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 09.01.2023, за період з 09.01.2023 по 19.04.2023 включно, з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Зазначає, що 09.01.2023 під час виконання бойового завдання ним отримано поранення. Позивач вказує, що у період з 09.01.2023 по 19.04.2023 він проходив лікування та перебував у відпустці у зв'язку з отриманим тяжким пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини. Разом з тим, відповідачем не було за період з 09.01.2023 по 19.04.2023 проведено нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. щомісячно чим порушено права та законні інтереси позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Відповідач зазначив, що за період з 10.01.2023 по 26.01.2023 протягом якого позивач знаходився на стаціонарному лікуванні після поранення (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) йому здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 38378,10 грн. Відповідач зазначає, що у нього не було підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 27.01.2023 по 19.04.2023, у зв'язку із відсутністю передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та пп.11-13 розділу ХХХIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23.02.2023 №1978/149/72 судом встановлено, що 09.01.2023 позивачем отримано поранення: дотичне осколкове наскрізне поранення м'яких тканин лівої стопи із переломом першої плеснової кістки, у зв'язку з чим позивач був направлений на лікування.
Позивач, вважаючи, що за період з 09.01.2023 по 19.04.2023 включно йому протиправно не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн., передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:
1) беруть безпосередню участь у бойових діях;
2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
За відсутності документального підтвердження неведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Також, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260, військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач у зв'язку із отриманим пораненням 09.01.2023 проходив лікування протягом періоду 09.01.2023 - 26.01.2023.
При цьому, не є спірним та підтверджується матеріалами справи, що протягом періоду 09.01.2023 - 26.01.2023 позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100000,00 грн. пропорційно часу перебування на лікуванні в розмірі 38378,10 грн.
Відповідно позовні вимоги за період з 09.01.2023 - 26.01.2023 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 30.01.2023 №25 (по стройовій частині) наказано старшого солдата ОСОБА_1 вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб з 27 січня по 25 лютого 2023 року (підстава рапорт військовослужбовця, довідка ВЛК №29/159 від 26.01.2023).
Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 додаткова винагорода у збільшеному до 100000,00 грн. розмірі виплачується серед іншого тим військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, обов'язковою підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі за час відпустки для лікування після поранення є встановлення факту отримання військовослужбовцем тяжкого поранення, що має бути підтверджено висновком (постановою) ВЛК.
Відповідно до Довідки ВЛК від 26.01.2023 №29, на підставі якої позивачу надано відпустку строком на 30 діб з 27 січня по 25 лютого 2023 року, відсутня інформація про отримання позивачем поранення тяжкого ступеня, а лише зазначено про необхідність надання позивачу відпустки за станом здоров'я на 30 днів.
За таких обставин, оскільки у відповідача не було довідки ВЛК, в якій було б зазначено про те, що позивач отримав тяжке поранення, то відповідно відповідач не мав правової підстави нарахувати позивачу додаткову винагороду за період перебування у відпустці з 27 січня по 25 лютого 2023 року.
В подальшому, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.03.2023 №52 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 наказано вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я строком на 30 діб з 26 лютого по 27 березня 2023 року.
Підставою для надання відпустки за період з 26 лютого по 27 березня 2023 року послугувала довідка ВЛК від 25.02.2023 №2146, в якій зазначено, що позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
При цьому, у довідці ВЛК від 25.02.2023 №2146, на підставі якої надана відпустка за період з 26 лютого по 27 березня 2023 року, зазначено, що травма ОСОБА_1 є травмою легкого ступеня.
За таких обставин, в силу приписів пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260, у відповідача не було підстав для нарахування позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період перебування позивача у відпустці з 26 лютого по 27 березня 2023 року, оскільки відповідно до отриманої відповідачем довідки ВЛК, травма позивача була легкого ступеня.
При цьому, суд зазначає, що ані відповідач, ані суд, не має повноважень встановлювати ступінь важкості поранення військовослужбовця, оскільки таке повноваження віднесено до виключної компетенції ВЛК.
Отже, відповідач обґрунтовано не проводив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період його перебування у відпустці з 27 січня по 25 лютого 2023 року та з 26 лютого по 27 березня 2023 року, оскільки були відсутні документи, що підтверджують перебування позивача у відпустці у зв'язку із лікуванням тяжкого поранення.
Також, судом встановлено, що у подальшому наказом командира ВЧ НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 наказано вважати таким, що вибув до медичних закладів - до міської лікарні №5 м.Запоріжжя на лікування з 27 березня 2023 року.
За наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.04.2023 позивач є таким, що виписався зі шпиталю та приступив до виконання службових обов'язків.
Стосовно виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 27.03.2023 по 11.04.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3888, судом встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 27.03.2023 по 11.04.2023, основний діагноз: наслідки мінно-вибухової травми (від 09.01.2023. Акубаротравма. Осколкове вогнепальне поранення м'яких тканин лівої стопи, із закритим вогнепальним консолідованим переломом першої плеснової кістки лівої стопи. Посттравматична змішана контрактура лівого гомілковостопного суглобу та стопи. Обмеження функції лівої н/кінцівки. Помірний больовий, м'язово-тонічний синдром).
Отже відповідно до виписки вбачається, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 27.03.2023 по 11.04.2023 пов'язано з наслідками отримання позивачем 09.01.2023 поранення під час захисту Батьківщини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн. розмірі за період перебування на лікуванні з 27.03.2023 по 11.04.2023, а тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.
Стосовно періоду з 12.04.2023 по 19.04.2023, суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що протягом зазначеного періоду він перебував на лікуванні та або у відпустці, а тому підстави для нарахування додаткової винагороди за зазначений період відсутні.
При цьому, суд зазначає, що зазначення у довідці ВЛК від 19.04.2023 №77 інформації про те, що позивачем отримано травму тяжкого ступеня, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки у зазначеній довідці не зазначено про потребу позивача у відпустці, а на попередні періоди до її видачі зазначена довідка не може поширюватися.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 27.03.2023 по 11.04.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за період з 27.03.2023 по 11.04.2023.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова