Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2024 року Справа №200/3392/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 33752,06 грн. та пені у розмірі 229,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, вона подана до суду з порушенням вищезазначених приписів КАС України.
Так, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); інформація щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем до позовної заяви не надано інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду не надано доказів сплати судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення його сплати, яке обґрунтоване відсутністю коштів відповідного призначення, на підтвердження чого надано виписку з банківського рахунку.
З приводу вказаного клопотання слід зауважити на такому.
Засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закону №3674-VI).
Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22 Верховний Суд зазначив, що наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Стаття 129 Конституції України однією із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства суд повинен забезпечувати процесуальну рівність сторін, не допускаючи процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Згідно пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
В даному випадку обов'язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову передбачений ст. 4 Закону України «Про судовий збір» і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» позивачу не надано пільг щодо сплати судового збору.
Враховуючи викладене, особа, яка звертається до суду, зобов'язана дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за подання позовної заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншим учасником справи, діє як суб'єкт владних повноважень, а тому його обмежене фінансування, зокрема в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Така позиція суду кореспондується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в ухвалі від 28 жовтня 2021 року у справі №200/10936/20-а.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028 грн. х 0,8) за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду: Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, Код отримувача: 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати до суду відповідний доказ.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Адміністративний позов подано позивачем до суду за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС «Електронний суд» через власний кабінет, водночас, згідно даних КП «ДСС», у відповідача електронний кабінет в ЄСІТС відсутній. Доказів на підтвердження направлення адміністративного позову з додатками відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення позивачем до суду не надано.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендоване поштове відправлення - це реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 03 листопада 2022 року № 2722-IX реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачою розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.
Статтею 23 Закону України «Про поштовий зв'язок» встановлено, що користувачі мають право на одержання від оператора поштового зв'язку розрахункового документа за надані послуги.
Статтею ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Враховуючи викладене, підтвердженням отримання позивачем послуги з пересилання рекомендованого поштового відправлення (фактично направлення рекомендованої кореспонденції) є касовий чек, розрахункова квитанція із зазначенням штрихового кодового ідентифікатора поштового відправлення - штрихової позначки, побудованої за певними правилами і призначеної для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень.
Також, згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Дослідивши матеріали адміністративного позову та суть спірних правовідносин, судом встановлено, що в порушення вказаних норм позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і на які містяться посилання у позові, а саме: звіт відповідача про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, інформацію Пенсійного фонду України про створення відповідачем робочих місць для осіб з інвалідністю, інформацію Центру зайнятості.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256, 295 КАС України, -
Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- інформації щодо наявності у нього або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- доказу надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів;
- належного доказу сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 2422,40 грн. за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- належним чином засвідчених доказів в підтвердження обґрунтування позову, зокрема звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, інформації Пенсійного фонду України про створення відповідачем робочих місць для осіб з інвалідністю, інформацію Центру зайнятості.
У разі невиконання вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Ушенко