Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 червня 2024 року Справа№200/1853/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Житомирській області при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.01.2024 року № 68, що полягає у незарахуванні до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою № 202 періодів з 01.09.1998 року по 12.04.2002 року, з 06.11.2002 року по 19.04.2004 рік, до страхового стажу період з 01.01.2004 року по 19.04.2004 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою № 202 періоди з 01.09.1998 року по 12.04.2002 року, з 06.11.2002 року по 19.04.2004 рік, до страхового стажу період з 01.01.2004 року по 19.04.2004 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.01.2024 року позивач звернувся до установи ПФУ із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Рішенням від 09.01.2024 року № 056650009611 відповідач відмовив в призначенні пенсії через відсутність необхідного, на думку відповідача, стажу.
Позивач наголошує, що кількість страхового та пільгового стажу є достатньою; просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
02.05.2024 року відповідачем надано відзив по справі, в якому зазначено, що наявні у трудовій книжці Позивача записи не містять відомостей про зайнятість саме повний робочий день. Також за даними реєстру застрахованих осіб до страхового стажу не зараховано період з 01.07.2022 по 03.01.2024 (по день звернення за призначенням пенсії) - оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно даних персоніфікованого обліку.
На підставі вказаного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого 19.01.2001.
ОСОБА_1 03.01.2024 звернувся до установи ПФУ із заявою № 68 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Період строкової військової служби підтверджується Військовим квитком серія НОМЕР_3 , згідно якого позивач призваний на строкову військову службу 06 листопада 2002 року, звільнений 19 квітня 2004 року.
Відповідно Диплому НОМЕР_4 та вкладенням до нього, Довідкою про навчання № 141 від 20.12.2023 року, що видана Родинським професійним ліцеєм (колишнє ПТУ № 80) позивач навчався в ПТУ №80 з 01.09.1998 року по 16.04.2002 року за спеціальністю «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок», проходив практику за вказаними спеціальностями ( трудова книжка запис 1-3), у підземних умовах.
Згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_5 позивач (в частині спірних періодів):
з 22.04.2002 року по 23.10.2002 року працював машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті; звільнений з роботи у зв'язку з призовом на військову службу за п.3. ст.36 КЗпП;
з 22.04.2002 року прийнятий на роботу машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті.
Рішенням Головного управління ПФУ в Житомирській області від 09.01.2024 року № 056650009611 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що страховий стаж особи 23 роки 4 місяці 10 днів. Страховий стаж з урахуванням пільгового стажу становить 41 рік 4 місяці 8 дні. Пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 0 місяців 24 дні. Навчання за фахом 0 років 7 місяців 3 дні.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року по справі № 200/1065/24 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код: 13559341; 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.01.2024 № 056650009611 про відмову в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2024 про призначення пенсії, із зарахуванням до його страхового періоду з 01.07.2022 ро 31.12.2023 та його пільгового стажу періоду з 01.07.2022 по 03.01.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Станом на момент прийняття рішення за даною справою ЄДСР не містить інформації, що рішення по справі № 200/1065/24 набуло законної сили.
В матеріалах справи також наява довідка РС-право та ОК-5 позивача.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як визначено частиною першою статті 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Постанова № 202).
Відповідно до п. І Постанови № 202, до списку робіт і професій відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Щодо страхового стажу за період з 01.01.2004 року по 19.04.2004 року під час якого позивач служив в армії.
Як вже було зазначено вище, 23.10.2002 року позивача було звільнено з посади машиністу підйомних установок 3 розряду з повним робочім днем під землею у зв*язку з призовом в армію, зазначений період зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за «Ст. 14 пост. 202 підземні. Сп1, р. 1, п-р. 1, п а-в»; період служби в армії з 06.11.2002 по 31.12.2003 зарахований до страхового стажу відповідно довідки РС-право. Тобто відповідачем було зараховано до страхового стажу лише частину періоду служби позивача в армії, а до пільгового період служби не врахований взагалі.
Згідно ч.1. ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацем 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від20.12.1991 року час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача на підземних роботах за Списком №1 та Постановою 202 період військової служби з 06.11.2002 року по 19.04.2004 року.
Також період строкової військової служби зараховується до страхового стажу. Натомість відповідач зарахував до страхового стажу лише період з 06.11.2002 року по 31.12.2003 року, та протиправно не зарахував до страхового стажу період з 01.01.2004 року по 19.04.2004 року.
Щодо періоду з 01.09.1998 року по 12.04.2002 року.
Як було зазначено вище, відповідно Диплому НК № 17447504 та вкладенням до нього, Довідкою про навчання № 141 від 20.12.2023 року, що видана Родинським професійним ліцеєм (колишнє ПТУ № 80) позивач навчався в ПТУ №80 з 01.09.1998 року по 16.04.2002 року за спеціальністю «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок», проходив практику за вказаними спеціальностями ( трудова книжка запис 1-3), у підземних умовах, період з 22.04.2002 по 23.10.2002 зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за «Ст. 14 пост. 202 підземні. Сп1, р. 1, п-р. 1, п а-в».
Згідно ст.38 ЗУ «Про професійну(професійно-технічну)освіту» від 10.02.1998 року час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, враховуючи, що перерва між днем закінчення позивачем навчання та днем днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, вказаний період підлягає зарахуванню до пльговго стажу.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи вказане, суд вважає за належне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача сплачений судовий збір.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Житомирській області при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.01.2024 року № 68, що полягає у незарахуванні до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою № 202 періодів з 01.09.1998 року по 12.04.2002 року, з 06.11.2002 року по 19.04.2004 рік, до страхового стажу період з 01.01.2004 року по 19.04.2004 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою № 202 періоди з 01.09.1998 року по 12.04.2002 року, з 06.11.2002 року по 19.04.2004 рік, до страхового стажу період з 01.01.2004 року по 19.04.2004 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича, буд. 7, ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 968 грн. 96коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя В.В. Стойка