21 травня 2024 рокуСправа №160/5944/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати акт проведення спеціального розслідування №1828, затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 від 30.11.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) про підсумки спеціального службового розслідування за фактом отримання бойового травмування солдатом ОСОБА_1 у районі бойових дій від 09.12.2023 року №1796;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 повторно провести службове розслідування по факту отримання ОСОБА_1 травми 24.08.2022 року безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби та визнати травмування таким, що пов'язане із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 видати додаток 5 (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра Оборони України №402 від 14.08.2008, з вказівкою, що травма отримана ОСОБА_1 , 24.08.2022 року безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби, що пов'язане із захистом Батьківщини.
Ухвалою від 11 березня 2024 суд відкрив в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
14 березня 2024 року представник відповідача подав до суду відзив, в якому просить:
- відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 в повному обсязі;
- повернути позивачу адміністративний позов для усунення недоліків з метою зазначення РНОКПП представника позивача в адміністративному позові відповідно до вимог статті 160 КАС України.
Ухвалою від 21.03.2024 у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Богородичне, Слов'янського району, Донецької області, зокрема в період з 14.07.2022 по 05.10.2022, з 12.10.2022 по 02.11.2022, з 13.11.2022 по 19.11.2022, що підтверджується відповідними документами. Травмування колін, солдат ОСОБА_1 , отримав 24.08.2022 року на позиції «БАРС» перебуваючи в с. Богородичне, Слов'янського району, Донецької області, знаходячись на бойовому чергування в зоні бойових дій по бойовому розпорядженню в період забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Проте відповідач під час службового розслідування встановив, що травмування «ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу» є таким, що не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язане із захистом Батьківщини, з посиланням на те, що подія, яка відбулася 24.08.2024 в журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_2 не зафіксована. Вважає такі дії протиправними та такими, що спростовуються наданими медичними документами. Додаткові пояснення щодо предмету позову позивачем надано у відповіді на відзив (вх. №10506/24 від 19.03.2024).
14.03.2024 за вх. №9721/24 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив, відповідно до якого представником відповідача зазначено, що відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат зобов'язаний своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів. Таким чином позивач повинен був негайно доповісти своєму командиру про факт свого травмування, при цьому рапорт подав більше ніж через рік. Медичні документи, які надані позивачем, містять лише інформацію про перебування позивача на лікуванні. При цьому в журналі бойових дій отримання бойового травмування позивачем 24.08.2024 не зафіксовано та належним доказом не підтверджено. У задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 з 28.06.2022 проходить військову службу за призовом по мобілізації, з 29.06.2022 по 22.11.2023 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 .На підставі посвідчення серії НОМЕР_4 від 08.02.2023 є учасником бойових дій.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.07.2022 №196 солдата ОСОБА_1 , оператора 1 відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що вибув в район виконання бойового завдання в АДРЕСА_3 .
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2022 №279 солдата ОСОБА_1 , оператора 1 відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що прибув з району виконання бойового завдання біля населеного пункту Дробишево Краматорського району Донецької області.
Як зазначив позивач, 24.08.2022 під час артилерійського обстрілу з боку противника він стрибнув у бліндаж та впавши, пошкодив ногу та відчув сильний біль у ділянці правого колінного суглобу, проте не був евакуйований, оскільки не вважав ушкодження серйозним.
18.02.2023 позивач звернувся у приватному порядку до лікаря ортопеда та отримав рекомендацію щодо лікування.
На підставі консультативного висновку Військової частини НОМЕР_5 від 05.03.2023 рекомендовано планове оперативне лікування.
В період з 10.03.2023 по 07.04.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з діагнозом ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу та 13.03.2023 було проведено операцію меніскектомія правого колінного суглобу, що підтверджується випискою стаціонарного хворого №760/134, виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №1138 від 08.04.2023, Довідкою №112 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 07.04.2023.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №486 від 08.04.2023 проведено медичний огляд госпітальною військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_5 солдата ОСОБА_1 , відповідно до якої встановлено діагноз: стан після менискектомії правового колінного суглобу від 13.03.2023 з тимчасовим порушенням функції правої нижньої кінцівки. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
11.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом про проведення службового розслідування та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.10.2023 №3157 призначено спеціальне службове розслідування бойового травмування, що сталося із солдатом ОСОБА_1 у районі бойових дій.
На підставі цього наказу та рапорту ОСОБА_1 , комісією Військової частини НОМЕР_2 проведено спеціальне розслідування, за результатом якої складено Акт №1828 проведення спеціального розслідування, який затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 30.11.2023.
Відповідно до розділу 3 вказаного акта встановлені наступні обставини, за яких сталося бойове поранення:
«особовий склад Військової частини НОМЕР_2 безпосередньо бере участь у бойових діях та забезпечує проведення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій.
...
24.08.2024 особовий склад роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_2 , знаходячись в населеному пункті Богородичне Донецької області виконував бойове завдання за призначенням у районі бойових дій, з метою розгортання на вогневих позиціях із завданням нанести максимального ураження підрозділам противника.
З письмового пояснення військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 стало відомо: «… 24.08.2022 я, солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_1 знаходилися на позиції «БАРС» роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 . Приблизно у першій половині доби відбувся артилеерійський обстріл позицій «БАРС». Солдат ОСОБА_1 , зістрибнув в укриття, яке знаходилося на позиції. Після цього солдат ОСОБА_1 24.08.2022 і в наступні дні скаржився на біль у правому коліні»
З письмових пояснень військовослужбовця, солдата ОСОБА_4 стало відомо: «… 24.08.2022 я, солдат ОСОБА_2 , солдат ОСОБА_1 знаходилися на позиції «БАРС» роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 . Приблизно у першій половині доби відбувся артилерійський обстріл позицій «БАРС». Солдат ОСОБА_1 зістрибнув в укриття, яке знаходилося на позиції. Після цього солдат ОСОБА_1 24.08.2022 і в наступні дні скаржився на біль у правому коліні».
З письмового пояснення військовослужбовця, солдата ОСОБА_1 стало відомо: «… 24.08.2022 я, солдат ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_2 знаходилися на позиції «БАРС» роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 . Приблизно у першій половині доби відбувся артилерійський обстріл позиції «БАРС», в зв'язку з чим я зістрибнув в укриття, яке знаходилося на позиції. Після падіння я відчув сильну біль в правому коліні, в зв'язку з чим в подальшому, мені було встановлено діагноз «ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу» та проведене оперативне лікування».
В період з 03.03.2023 по 10.04.2023 військовослужбовець солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні, що підтверджується витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_2 та копіями медичних документів.
Вищевказана подія в журналі бойових двій Військової частини НОМЕР_2 не зафіксована.
Таким чином, службовим розслідуванням не підтвердилося та не встановлено обмеженої в часі події (випадку) або раптового впливу на військовослужбовця солдата ОСОБА_1 небезпечного фактору чи середовища за наявності ознак того, що унаслідок цього випадку зафіксована шкода здоров'ю, зокрема, спричинило травмування: «ушкодження медичного меніску правого колінного суглобу».
Відповідно до п.6.2 акту спеціального розслідування: визнати травмування (захворювання), а саме: «ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу» солдата ОСОБА_1 таким, що не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби та не пов'язане із захистом Батьківщини.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 09.12.2023 №1796 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом отримання бойового травмування солдатом ОСОБА_1 у районі бойових дій» визнано травмування (захворювання), а саме: «ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу» солдата ОСОБА_1 таким, що не пов'язане з виконанням обов'язів військової служби та не пов'язане із захистом Батьківщини.
Не погоджуючись з таким висновком спеціального розслідування позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 "Про затвердження Інструкції пророзслідуваннята облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (далі - Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 "Про затвердження Інструкції пророзслідуваннята облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами).
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смертізі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пункт 1 розділу І Інструкції №332 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися У військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 - військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 - ця інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактору чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Розділом V Інструкції №332 встановлено особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Відповідно до вказаного розділу встановлено таке.
У разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Згідно із пунктами 2 та 3 даного розділу командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов'язаний:
негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров'я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов'язків військової служби.
3. Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.
У рапорті зазначаються:
дата і час настання нещасного випадку;
стислий опис та характеристика місця нещасного випадку;
відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження;
стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку;
вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець;
відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку;
заклад охорони здоров'я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця;
час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім'я прізвище командира (начальника), який склав рапорт.
Відповідно до пункиів 4-8 даного розділу командир військової частини після отримання рапорту зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.
Комісія з розслідування нещасного випадку за потреби може провести повторний огляд місця нещасного випадку та повторне опитування свідків нещасного випадку і причетних до нього осіб.
У разі якщо у складеному на місці нещасного випадку первинному рапорті та наданих разом з ним документах не міститься достатньої інформації щодо характеристики місця нещасного випадку (відсутні опис, ескіз, схема тощо), а повторний його огляд здійснити неможливо внаслідок певних обставин (знищення місця нещасного випадку внаслідок обстрілу, знаходження місця нещасного випадку на території противника, знаходження місця нещасного випадку в зоні постійних обстрілів або на мінних полях тощо), комісія з розслідування проводить огляд місця нещасного випадку на відстані за допомогою оптичних приладів та за можливості здійснює його фото- або відеофіксацію (у тому числі за допомогою безпілотних літальних апаратів), складає карту-схему місця нещасного випадку із зазначенням його стислої характеристики і координат (довготи і широти), додає карту-схему до матеріалів розслідування та зазначає про це в акті за формою НВ-2.
Посадова особа, яка призначила розслідування нещасного випадку, має право за клопотанням голови комісії з розслідування нещасного випадку подовжити строк проведення розслідування понад встановлений до 20 днів, а в разі настання випадків, зазначених у пункті 1 розділу III цієї Інструкції,- до 45 днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків, із зазначенням у наказі обґрунтованих причин подовження розслідування.
Додатком 3 до вказаної Інструкції затверджено Класифікатор
видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, відповідно до пункту 1 якого визначено вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії: падіння потерпілого, у тому числі: під час пересування; з висоти; вибух;
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до змін до вказаної статті, що внесені згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021; в редакції Закону № 3080-IX від 02.05.2023; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.
З огляду на викладене та встановлені факти, суд встановив, що 24.08.2022 року під час артилерійського обстрілу з боку противника солдат ОСОБА_1 стрибнув в бліндаж (укриття) та впавши, пошкодив ногу. Після падіння Позивач відчув сильну біль в ділянці правого колінного суглобу, проте евакуйований не був, оскільки, не думав, що отримав серйозне ушкодження та продовжував виконувати бойове завдання. ОСОБА_1 погано себе почував, в нього боліла постійно травмована нога, 18.02.2023 року позивача в приватному порядку звернувся до лікаря ортопеда та отримав рекомендації щодо лікування, що підтверджується довідками та консультативним висновком від 05.03.2023 року. В подальшому йому було встановлено діагноз «ушкодження медіального меніску правого колінного суглобу» та проведене оперативне лікування. Вказаний факт підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_4 від 06.11.2023 року, поясненнями свідка ОСОБА_2 від 21.11.2023 року та поясненнями позивача від 21.11.2023 року.
При цьому суттєвим фактом є саме те, що позивач знаходився 24.08.2022 року на бойовому чергуванні в зоні бойових дій по бойовому розпорядженню, що підтверджується наданими до справи документами, а саме: довідкою про перебування в зоні бойових дій, та не заперечується відповідачем. Позивач повідомляв свого командира та лікаря з приводу свого травмування, про що зазначено позивачем не спростовано відповідачем та не досліджено під час розслідування.
Військовою частиною при розгляді цієї справи та при направленні позивача на лікування не було висловлено жодного заперечення щодо того, що позивач дійсно отримав ушкодження під час військових дій.
За змістом вищевказаних нормативних актів слідує, що довідка про обставини поранення видається командиром військової частини, де служить військовослужбовець. Форма та зміст даної довідки є затвердженими додатком 5 Положення №402.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що у спірному випадку належним способом захисту є зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва, відповідно до Додатку 5 Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра Оборони України №402 від 14.08.2008, з вказівкою, що травма отримана ОСОБА_1 , 24.08.2022 року безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби, що пов'язане із захистом Батьківщини.
Інші позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що проведення розслідування в цьому випадку не є обов'язковим.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва, відповідно до Додатку 5 Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра Оборони України №402 від 14.08.2008, з вказівкою, що травма отримана ОСОБА_1 , 24.08.2022 року безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби, що пов'язане із захистом Батьківщини.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 04.06.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук