31 травня 2024 рокуСправа №160/126/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 160/126/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) від 28.02.2018 року за № 80/03-18 щодо не призначення, не нарахування, невиплати пенсії вчасно з 01.01.2018 року і в повному розмірі протиправним, внаслідок чого позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) була заподіяна матеріальна шкода;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) відшкодувати позивачу, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заподіяну шкоду при призначенні пенсії, перерахувати та включити в документи до виплати розмір пенсії відповідно нормам діючого законодавства за Законом України від 03.10.2017 року № 2148 VIII сумою в (5785, 00 гривень) виплатити (відшкодувати) у незаконний, протиправний спосіб стягнену на користь Пенсійного фонду і вчасно не виплачену пенсії, приватну власність, яка за період з 01.01.2018 по 30.11.2022 року склала (143 016, 20 гривень) позивачу пенсіонеру, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі №160/126/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року по справі №160/126/23 про відмову у відкритті провадження у справі №160/126/23 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з урахуванням висновків суду та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум пенсію за період з 02.01.2021 по 30.11.2022 року ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 496,20 грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 р. у справі № 160/126/23 повернуто заявнику.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року набрало законної сили 04.04.2024 року.
22.05.2024 року ОСОБА_1 подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить:
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк і порядок виконання судового рішення від 09 січня 2024 року № 160/126/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію з урахуванням передбаченого законодавством стажу роботи, коефіцієнту страхового стажу, заробітної плати та віку, з урахуванням висновків суду та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум пенсію з дня її призначення з 02.01.2021 року без обмеження будь-яким строком до дня прийняття рішення, повернути безпідставно стягнені кошти органами Пенсійного фонду, ОСОБА_1 , за рішенням суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачу пенсія за віком була призначена на підставі документів, що містять недостовірні дані, стосовно віку, стажу, заробітної плати, недостовірно обчисленого коефіцієнту страхового стажу, достовірність якого має значення для суми нарахованої пенсії, а тому пенсія за віком підлягає перерахунку. Зазначено, що пенсія позивача має бути обрахована за формулою Кс = См х Вс (100 % х 12), а відтак основний розмір пенсії з урахуванням частини першої та третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен складати 9170, 33 грн. (12186,65 грн. х 0,75249), який підлягає для застосування щомісячної виплати, призначеної з 02.01.2021 року.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.
Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням.
Суд також зауважує, що додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Разом з тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, охоплювати правовідносини, які не були спірними або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Позивач вважає, що рішенням суду від 09.01.2024 року не визначено строку та способу виконання судового рішення, а саме, не зазначено точної суми пенсії за віком у рішенні суду від 09.01.2024 року
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, що рішенням суду від 09.01.2024 року щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань, не ухвалено рішення.
Суд зазначає, що предметом даного спору було саме право позивача на призначення, нарахування та виплату пенсії за віком.
Спосіб виконання був визначений належним чином, а саме, перерахувати з урахуванням висновків суду та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум пенсію за період з 02.01.2021 по 30.11.2022 року ОСОБА_1 .
Відтак, судом було ухвалено рішення щодо кожної заявленої позовної вимоги, визначено спосіб виконання судового рішення та вирішено питання про судові витрати.
Фактично, звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, позивач заявляє нові позовні вимоги, які не були заявлені під час розгляду справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, після ухвалення рішення у справі, суд не наділений повноваженнями щодо розгляду додаткових вимог позивача.
В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом до суду, у разі, якщо вважає, що його права порушені у відповідній частині.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, визначених частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зазначає, що позивачем до заяви щодо ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 160/126/23 долучено квитанцію № 21 від 17.05.2024 року про сплату судового збору за заявою про ухвалення додаткового судового рішення у розмірі 1212,00 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).
У Законі 3674-VI визначено як загальний перелік об'єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується (ст. 3 Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 цього Закону судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись статтями 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 160/126/23 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник