27 травня 2024 рокуСправа №160/2457/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.02.2023 р. за штатною військовою посадою, з якої його було звільнено з військової служби, відповідно до вимог ст.ст.43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII, ст.9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII, п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 у редакції до внесення змін постановами КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та від 12.05.2023 р. № 481, яка набрала чинності після 12.05.2023 р., із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу) та премії (405% посадового окладу) відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. № 2683, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. (2 684 грн.) для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2023 р., відповідно до його тарифного розряду;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.02.2023 р. за штатною військовою посадою, з якої його було звільнено з військової служби, відповідно до вимог ст.ст.43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII, ст.9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII, п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 у редакції до внесення змін постановами КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та від 12.05.2023 р. № 481, яка набрала чинності після 12.05.2023 р., із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу) та премії (405% посадового окладу) відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. № 2683, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. (2 684 грн.) для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2023 р., відповідно до його тарифного розряду;
- зобов'язати відповідача надати йому копію довідки, направленої до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про розмір його грошового забезпечення станом на 01.02.2023 р. за штатною військовою посадою, з якої його було звільнено з військової служби, відповідно до вимог ст.ст.43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, ст.9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII, п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 у редакції до внесення змін постановами КМУ від 21.02.2018 р. №103 та від 12.05.2023 р. № 481, яка набрала чинності після 12.05.2023 р., із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу) та премії (405% посадового окладу) відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 p. №2683, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. (2 684 грн.) для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2023 р., відповідно до його тарифного розряду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивач зазначає, що додатком №2 до телеграми Міністра оборони України від 01.02.2023 року №2683/з збільшились розміри щомісячної премії за відповідними тарифними розрядами з 01.02.2023 року військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом (призовом) на посадах рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу. Тому позивач вважає, що має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.02.2023 р. за штатною військовою посадою, з якої його було звільнено з військової служби, відповідно до вимог ст.ст.43 та 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII, ст.9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII, п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 у редакції до внесення змін постановами КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та від 12.05.2023 р. № 481, яка набрала чинності після 12.05.2023 р., із відображенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби (65% суми за посадовий оклад, оклад за військове звання та вислугу років), за таємність (10% посадового окладу) та премії (405% посадового окладу) відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 p. № 2683, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. (2 684 грн.) для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2023 р., відповідно до його тарифного розряду. Проте, на позивача звернення відповідачем протиправно відмовлено у виготовленні та направленні до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути її недоліки шляхом надання до суду доказів доплати судового збору в розмірі 1 087 грн. та належним чином завірених додатків до позовної заяви для суду та відповідача.
Ухвалою суду від 25.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду, відповідач 04.04.2024 року надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, має бути заява пенсіонера та додані до неї документи лише у вичерпних випадках встановлених у статті 47 Закону №2262-ХІІ та пункті 8 Порядку №3-1. До того ж зазначені обставини проведення перерахунку раніше призначених пенсій стосуються лише органів Пенсійного фонду України, та аж ніяк не зобов'язують ІНФОРМАЦІЯ_2 готувати та надавати до Головного управління ПФУ оновлену довідку про склад грошового забезпечення. Тобто підставою для підготовки та надання відповідачем нової довідки про склад грошового забезпечення відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ та Порядку постанови №45 є лише рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, та списки подані Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області. Керуючись вказаними нормативно-правовими актами - ІНФОРМАЦІЯ_2 не має повноважень, щодо самостійного проведення нарахувань та видачі довідки про грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
Стосовно вимог про надання довідки станом на 01.02.2023 рік відповідач вказує, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ №704 від 30.08.2017 р. в редакції, чинній до 24.02.2018 р., відповідно до якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14. Тобто, за приписами вказаного пункту в 2023 році застосовується показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2023 року (в розмірі 2 684 грн.). При визначенні розміру окладу станом на 01.02.2023 р. чи на 01.03.2023 р., чи на будь-яку іншу дату до травня 2023 року, застосуванню підлягатиме все той же показник прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 року (в розмірі 2 684 грн.). За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Позивач 04.07.2023 року звернувся до відповідача із заявою про надання до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням вимог окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 р. № 2683, станом на 01.02.2023 року.
Листом від 24.08.2023 року відповідач повідомив позивача, що на підставі списків буде підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, що враховується для перерахунку пенсії з 01.01.2023 року, за формою згідно із додатком 2 Порядку та буде подана до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для подальшого перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-XII).
Згідно із частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Приписами статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно із частиною 1 статті 15 Закону №2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно із пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, якою встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тобто, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При цьому, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018 року, якою до постанови КМУ №704 були внесені зміни, а саме, пункт 4 постанови № 704 було викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Водночас, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до постанови №704 не вносилися.
Отже, згідно із пунктом 4 постанови №704 (в редакції постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Поряд з тим у цій справі позивач просить видати довідку для перерахунку його пенсії станом 01.02.2023 року. Вказане обумовлено фактичним зростанням, на його думку, з цієї дати розміру грошового забезпечення військовослужбовців, яке відбулося на підставі рішення МО України, що викладене в Окремому дорученні Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 р.
Так, відповідно до вказаного дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 р. №2683/з дійсно доведено, зокрема, що військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено в 2023 році надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та встановлено з 01.02.2023 р. премію в залежності від тарифного розряду в мінімальному розмірі від 140% до 352% посадового окладу (додаток 1 до доручення), в мінімальному розмірі від 390% до 650% посадового окладу (додаток 2 до доручення) на 2023 рік.
Тобто, вказаним дорученням було збільшено відсотковий розмір окремих видів грошового забезпечення військовослужбовців за посадою аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби. Однак суд наголошує, що встановлення чи збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення, зокрема на підставі розпорядчих документів Міноборони, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою не можна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому.
У пункті 8 постанови № 740 зазначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою (затвердженою Кабінетом Міністрів України) та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із приписами п.п.5, 6 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Поряд з тим надання повноважень щодо установлення порядку виплати не наділяє державні органи повноваженням встановлювати складові, розмір та інші умови грошового забезпечення, які визначено Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу суд звертає увагу, що постанова № 704 не передбачає конкретний відсоток надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовця чи премії. В той же час, граничні розміри надбавок визначаються керівником державного орану в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення, залежно від розміру посадового окладу, виконуваних обов'язків та напрямку діяльності відповідного підрозділу. Зазначене свідчить, що надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцями та премія мають тимчасовий характер, а їх виплата дозволена за наявності підстав та тільки у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання військовослужбовців.
Згідно із пунктом 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. за №745/32197, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Саме на виконання пункту 17 розділу І цього Порядку Міністром оборони України і було прийнято окреме доручення №248/2683/з від 01.02.2023 р., за яким відбулись зміни, як у структурі грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України, так і у показниках відсоткового значення складниках грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України.
Відповідно до п.5, 7 окремого доручення від 01.02.2023 р. №2683/з було установлено, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2023 році здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами та рішеннями Міністра оборони України, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення. Під час підготовки та видання у військових частинах (до бригади включно) наказів про встановлення премії та виплату додаткової винагороди особовому складу вказувати окремо військовослужбовців із зазначенням посади, прізвища, імені та по батькові, евакуйованих унаслідок поранень, через хворобу до закладів охорони здоров'я, а також таких, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісячно протягом усього періоду, за який їм зберігається виплата грошового забезпечення).
Таким чином, вказане окреме доручення Міністра оборони України стосується виключно структури та розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення №2683/з від 01.02.2023 р., видане під час дії правового режиму воєнного стану, має виключно тимчасовий характер, позаяк діє у межах окремого календарного року та не містить постійно незмінних на майбутнє показників відсоткових значень елементів (компонентів) структури грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України. Ці надбавки та премія, встановлені рішенням Міністра оборони України носять індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, а тому встановлення такої премії у збільшеному розмірі з 01.02.2023 р. не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Суд наголошує, що окреме доручення №2683/з від 01.02.2023 р. не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, як пенсіонера-військовослужбовця. Отже, рішення МО України №2683/з від 01.02.2023 р. у розумінні ст.63 Закону №2662-ХІІ та п.5 Порядку №45 не може бути кваліфіковане як підстава для перерахунку розміру раніше призначених пенсій за Законом №2662-ХІІ, адже стосується проходження військової служби у період дії правового режиму воєнного стану та не виключає випадків зменшення розмірів видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України у наступному календарному році, а також розраховане лише на спеціальне коло суб'єктів.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах відповідає установленій практиці Верховного Суду, викладеній зокрема, у постановах від 23.02.2023 р. у справі №420/26816/21 та від 28.02.2023 р. у справі №420/21377/21, від 22.06.2023 р. у справі №420/26813/21, відповідно до якої накази керівників органів державних органів, у тому числі розпорядчі документи Міністерства оборони України про встановлення або скасування відповідних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, а також їх відсоткового розміру від посадового окладу є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини справи, суд доходить висновку, що у відповідача відсутні підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023 р. для перерахунку пенсії з 01.03.2023 р., а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання позивача на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 є безпідставними, оскільки зазначене рішення стосується того, що починаючи з 29.01.2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704. Тобто, право на направлення оновленої довідки для перерахунку пенсії обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №1928-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Тоді, як позивач звертався до відповідача із заявою про отримання довідки станом на 01.02.2023 р., а не 01.01.2023 р.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з викладених вище підстав.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма