03 червня 2024 р.Справа № 160/31414/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 160/31414/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У проваджені Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення відповідача від 09.10.2023 року за №5210; визнання за позивачем соціально-правового статусу щодо призначення та виплаті грошового забезпечення як особі, яка перебувала на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця відповідно до постанови КМУ від 30.11.2016 року №844; зобов'язання відповідача призначити позивачці виплату грошового забезпечення як особі, яка перебувала на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця відповідно до постанови КМУ від 30.11.2016 року №844.
У позові позивачка зазначила що є матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 та перебувала на його утриманні. ОСОБА_2 є особою, який зник безвісті під час участі в бойових діях, у зв'язку із цим позивачка звернулася до відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, однак отримала відмову, яку й оскаржує до суду.
При цьому, у позовній заяві позивачка стверджує про достатність доказів, які доводять соціально-правовий статус щодо призначення та виплаті грошового забезпечення як особі, яка перебувала на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця відповідно до постанови КМУ від 30.11.2016 року №844.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року позовну заяву позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.12.2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №560/17953/21.
Ухвалою суду від 03.06.2024 року провадженні у справі поновлено.
Станом на момент прийняття цієї ухвали суд враховував правову позицію Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц, відповідно до якої вимоги заявниці, з врахуванням мети задля якої вона просить встановити юридичний факт, пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, і можливістю нею реалізації її прав на соціальних захист, як члена сім'ї військовослужбовця, який зник безвісти під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і відсічі збройної агресії російської федерації.
Натомість, постановою від 18.01.2024 року Великої Палата Верховного Суду у справі №560/17953/21 вирішено питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, яке прийнято до встановлення судом такого факту.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Аналізуючи наведені норми Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
А відтак, зважаючи, що в рамках цієї справи існує необхідність встановлення юридичного факту, який у свою чергу повинен встановлюватися в судовому порядку, означений спір повинен вирішуватися судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі. Керуючись ст. 238, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження в адміністративній справі № 160/31414/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що цю позовну заяву належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцять днів з дня її складання.
Суддя Л.Є. Букіна