03 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4046/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 до 08 серпня 2023 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом від 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 з 08 серпня 2023 року виключений із списків особового складу військової частини. Відповідно до вказаного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 24 роки 06 місяці 25 днів, пільгова - 07 років 02 місяці 04 дні.
18 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою підготувати та направити документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), виходячи з вислуги років.
Листом від 20.03.2023 №1737 відповідач повідомив позивача, що оскільки у нього календарна вислуга років менша, ніж передбачено Законом № 2262-ХІІ, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстав для надання до ГУ ПФУ у Волинській області подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» немає, а підрахунок вислуги років по пункту «б» буде проведено при надані документів про страховий стаж.
Позивач не погоджується із такою відмовою відповідача та, з покликанням на нормативно-правові акти та постанови Верховного Суду, наведені у тексті позовної заяви, вказує про наявність у нього права на призначення пенсії та протиправність дій відповідача щодо відмови у підготовці та направленні до відповідного пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років.
Позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у невидачі довідки з розрахунком вислуги років з урахуванням пільгових років у Збройних Силах для звернення до органів, що призначають пенсії, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати довідку з розрахунком вислуги років у Збройних Силах з урахуванням пільгових років ОСОБА_1 та подати довідку до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, затвердженого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 заяви про призначення пенсії по вислузі років подаються особами до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи силових міністерств та відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В наданий судом строк відповідач відзиву на позов не надав.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 08 серпня 2023 року проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом від 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 з 08 серпня 2023 року виключений із списків особового складу військової частини. Відповідно до вказаного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 24 роки 06 місяці 25 днів, пільгова - 07 років 02 місяці 04 дні.
18 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою підготувати та направити документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), виходячи з вислуги років.
Листом від 20.03.2023 №1737 відповідач повідомив позивача, що оскільки у нього календарна вислуга років менша, ніж передбачено Законом № 2262-ХІІ, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстав для надання до ГУ ПФУ у Волинській області подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» немає, а підрахунок вислуги років по пункту «б» буде проведено при надані документів про страховий стаж.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним у цій справі є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислуги років.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту “а” статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.
За приписами пункту “а” статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж”, “з” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з пунктом «б» статті 12 зазначеного Закону пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб” (далі - Постанова № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 393 (доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393”; далі - Постанова № 119) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Підпунктом “г” пункту 3 Постанови № 393 (в редакції Постанови № 119) передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Суд також звертає увагу, що до внесення змін Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) абзац перший пункту 3 Постанови № 393 було викладено у такій редакції: “До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:”.
Згідно із пунктом 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262- ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 зробив такі правові висновки: в цілях Закону № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів); для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у вказаній постанові відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262-ХІІ.
В той же час, суд звертає увагу, що до внесення змін Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) абзац перший пункту 3 Постанови № 393 було викладено у такій редакції: “До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:”, а після внесення змін Постановою № 119 у чинній редакції абзац перший пункту 3 Постанови № 393 викладено таким чином: “До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:”.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діє на момент реалізації позивачем права на пенсію (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 640/14718/20).
Суд враховує, що на момент звільнення позивача абзац перший пункту 3 Постанови № 393 був чинним у редакції після внесення змін Постановою № 119, відповідно до якого на пільгових умовах зараховуються певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, згідні із пунктом 2-1 Постанови № 393 (доповнено Постановою № 119) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Отже, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, позаяк після прийняття вказаних постанов Верховного Суду змінилося правове регулювання спірних правовідносин, а саме Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) внесені зміни до абзацу першого пункту 3 Постанови № 393, відповідно до якого на пільгових умовах зараховуються певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.
Верховний Суд не викладав висновку щодо застосування пунктів 2-3, абзацу першого пункту 3 Постанови № 393 у редакції Постанови № 119, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 16.03.2023 у справі № 420/13796/22.
З матеріалів цієї справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не має календарної вислуги років для призначення пенсії (станом на день звільнення 08.08.2023 вислуга років в календарному обчисленні становить 24 роки 06 місяців 25 днів при необхідних 25 років та більше), у зв'язку із чим права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ немає. При цьому, хоч у позивача і наявна вислуга років у пільговому обчисленні, проте на пільгових умовах відповідні періоди служби підлягають зарахуванню до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як це передбачено пунктом 2-1, абзацом першим пункту 3 Постанови № 393 у редакції Постанови № 119.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 не було фактичних та правових підстав для підготовки та подання до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (оскільки вислуга років станом на 08.08.2023 складала в календарному обчисленні 24 роки 06 місяців 25 днів при необхідній вислузі років 25 календарних років та більше), оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови у поданні до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії позивачу є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Д. Ковальчук