Справа № 760/15660/22 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2776/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
21 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 ,-
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду міста Києва від 28.06.2022, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Зарахувано ОСОБА_8 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 01.08.2022 по 01.11.2022.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_8 у виді застави, - залишити без змін.
Після вступу вироку в законну силу, заставу визначену ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 у розмірі 52000 грн. 00 коп., внесену за обвинуваченого ОСОБА_8 заставодавцем ОСОБА_9 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва змінити, а заставу внесену ОСОБА_9 в розмірі 52000 грн за ОСОБА_8 відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 повернути останній.
В обґрунтування апеляційної скарги, захисник звертає увагу на помилковість рішення суду першої інстанції про звернення застави внесеної за ОСОБА_8 в дохід держави. Суд мотивував своє рішення про звернення застави внесеної за ОСОБА_8 в дохід держави виключно вчиненим обвинуваченим під час дії запобіжного заходу нових злочинів.
Крім цього, вчинення обвинуваченим нового злочину під час перебування під дією запобіжного заходу - застави, не є порушенням/не виконанням покладених на нього обов'язків передбачених ст. ст. 42, 194 КПК України. Указане дає підстави дійти висновку про відсутність у суду правових підстав для висновку про порушення обвинуваченим тих чи інших обов'язків.
Таким чином сторона захисту та обвинувачений не згодні з указаною мотивацією суду щодо звернення застави в дохід держави і вважають, що вчинення обвинуваченим нових злочинів під час дії запобіжного заходу не може вважатися не виконанням обов'язків покладених на нього запобіжним заходом.
Від так апелянт зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному вироку не вказав інших підстав для звернення застави в дохід держави, а саме, які саме з покладених обов'язків було порушено обвинуваченим під час дії вказаного запобіжного заходу, що давало би підстави суду для прийняття рішення про звернення застави в дохід держави.
Однак, таких підстав бути не може, так як матеріали провадження не містять даних про порушення ОСОБА_8 покладених на нього ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 обов'язків, так як і порушення захисником обов'язків заставодавця.
Також, адвокат наголошує, що за жоден із злочинів, які ні бито вчинив ОСОБА_8 і які поставленні в обґрунтування звернення застави в дохід держави, останній не засуджений на теперішній час.
Захисник зазначає із самого даного обґрунтування звернення застави в дохід держави, суд ще й поклав у доказовість даних аргументів, інформацію яка порушує принцип презумпції невинуватості, тобто обґрунтував своє рішення фактами, які на цей момент є недоведеними.
Тому, судом першої інстанції не дотримано вимог ч. 8 ст. 182 КПК України, щодо перевірки та оцінки підстав для звернення застави в дохід держави, що дає підстави вважати вирок в цій частині незаконним та таким що підлягає скасуванню, а відповідно застава поверненню заставодавцю.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Що стосується доводів апеляційної скарги заставодавця ОСОБА_9 в частині допущеного місцевим судом порушення порядку розгляду питання про звернення застави в дохід держави, яка була внесена нею за обвинуваченого ОСОБА_8 , то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП-1 Солом'янського УП ГУНП в м. Києві та продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком на 30 днів, по 25.11.2022 включно.
Відповідно до ст. 183 КПК України ОСОБА_8 визначено розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень 00 коп., та у разі внесення застави на ОСОБА_8 покладені обов'язки: прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100090001659 від 01.08.2022 зі встановленою ним періодичністю; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
31.10.2022 ОСОБА_9 внесена застава за ОСОБА_8 (а с. 85 т. 1).
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року, серед іншого, вирішено, після вступу вироку в законну силу, заставу визначену ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 у розмірі 52000 грн. 00 коп., внесену за обвинуваченого ОСОБА_8 заставодавцем ОСОБА_9 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається зі змісту вироку, захисник та заставодавець ОСОБА_9 заявила клопотання про повернення застави та скасування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , оскільки строк дії ухвали слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу від 27.10.2022 закінчився і додатково запобіжний захід не обирався та не продовжувався, як і дія обов'язків.
Разом з тим, приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника, суд зазначив про те, що в період дії запобіжного заходу у виді застави, з 01.11.2022, після звільнення з-під варти, обвинувачений ОСОБА_8 повторно 23.11.2022, 20.02.2023, 16.03.2023, 24.03.2023 вчинив кримінальні правопорушення, що підтверджується даними про судимість, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказує на необхідність звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким рішенням місцевого суду, з таких підстав.
Так, згідно зі ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. (ч. 3 ст. 182 КПК).
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. (ч. 3 ст. 183 КПК).
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Отже з наведеного слідує, що умовою для звернення застави в дохід держави є підтвердження факту невиконання покладених на обвинуваченого та заставодавця обов'язків визначених ухвалою суду.
Помилковим є ствердження, що вчинення кримінального правопорушення під час застосування застави є невиконання покладених обов'язків, оскільки така обставина лише може свідчити про те, що обраний запобіжний захід не зміг перешкодити запобігти існуючому ризику.
При цьому, застава фактично покликана спонукати особу виконувати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, та які у відповідності до вказаної статті можуть бути покладенні за рішенням суду:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Даний перелік є вичерпним, та районним судом не наведено жодних інших підстав, які б свідчили на користь прийняття рішення про звернення застави в дохід держави.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а вирок районного суду зміні в частині звернення застави в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 - змінити.
Заставу, внесену ОСОБА_9 в розмірі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) грн. 00 коп. за ОСОБА_8 відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 - повернути заставодавцю ОСОБА_9 .
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4