1[1]
22 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021116390000062,
Вироком Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 03.03.2023
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лиманське Роздільнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судом визнано доведеним, що 04.02.2022 близько 18 год. 05 хв., ОСОБА_7 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи в приміщенні торгівельної зали гіпермаркету ТОВ «Ашан Україна» по АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю поблизу себе сторонніх осіб, таємно викрав належні ТОВ «Ашан Україна» товарно-матеріальні цінності, а саме: пляшку віскі «Jameson 1 л.» в кількості 1 шт., вартістю 499 грн. 15 коп., яку поклав до власної сумки, яку мав при собі.
Після чого, ОСОБА_7 , утримуючи при собі вказаний товар, пройшов через касову зону не розрахувавшись за нього, та направився до виходу з магазину, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак не зміг його завершити з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.03.2023 щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання у зв?язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Визнати винним ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд особі пенсійного віку всупереч ст. 61 КК України призначив ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі, тобто застосував закон, який не підлягає застосуванню, а отже неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 , повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття; заяв та клопотань від нього не надходило. Згідно з вимогами КПК України участь обвинуваченого у даному випадку не є обов'язковою, а тому колегія суддів відповідно ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та правильність кваліфікації в апеляційній скарзі прокурором не оскаржується, а тому вирок в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність заслуговують на увагу.
Статтею 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Згідно з положеннями п. п. 1,2 ч. 1 ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Одночасно, вказана позиція щодо віднесення осіб до категорії тих, що досягли пенсійного віку, викладена у Постанові Верховного Суду № 739/639/20 від 02.12.2021 року, де зазначено: «Крім того, відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров?я категорію 60-75 років визначено похилим віком».
Суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_7 , як особі, яка досягла пенсійного віку, покарання у виді обмеження волі, допустив порушення п.2 ч.1 ст.65 КК України, не врахувавши при цьому приписи Загальної частини КК України.
За таких обставин доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_7 більш м'якого покарання ніж обмеження волі у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст.185 КК України, є слушними.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок суду першої інстанції, якщо зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити; вирок змінити в частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Керуючись ст. 376, ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
ВирокКиєво-Святошинського районного суду міста Києва від 03.03.2023 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, змінити, пом'якшивши ОСОБА_7 покарання.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: _______________ ______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/1814/2024
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1