Справа № 752/16619/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3147/2024
03 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
суддя-доповідач Слюсар Т.А.
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гапонець Анни Антонівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року у складі судді Хоменко В.С.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення суми страхового відшкодування,-
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом, в якому просить стягнути з ТДВ "СГ "ОБЕРІГ" на її користь 127 500 грн на відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу "Ford Fusion Titanium", д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.10.2022 року, в межах страхової суми, зазначеної в полісі страхування № НОМЕР_2 та судові витрати в справі.
Зазначала, що 23.10.2022 о 20 год. 27 хв. у м. Дніпро, по просп. Д. Яворницького, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_3 , перетинала перехрестя з вул. Грушевського на заборонений (жовтий, потім червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачці, під керуванням ОСОБА_2 , який слідував зліва направо за напрямком її руху, що призвело до пошкодження належного ОСОБА_1 транспортного засобу.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2023 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП та накладено стягнення.
На підставі її звернення ФОП ОСОБА_4 було складено звіту № 28/10/22 про оцінку транспортного засобу 28.10.2022, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_4 становить 364 149 грн 52 коп.
Цивільно-правова відповідальність власника та водія автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів й ОСОБА_2 було повідомлено страхову компанію про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 23.10.2022.
Проте страховою компанією хоча і направлено свого представника для встановлення розміру шкоди, проте було незаконно відмовлено у виплаті страхового відшкодування у межах страхової виплати, передбаченої умовами полісу з підстав незбереження пошкодженого автомобіля у такому стані, у якому він знаходився до ДТП.
Разом з тим, ухвалюючи рішення, районний суд не врахував, що ОСОБА_3 не повідомила ні позивачку, ні ОСОБА_2 про свого страховика й про нього інформація була отримана лише під час складання заяви, на сайті МТСБУ, в той час яка ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» не позбавлено можливості звернутися до винної особи з позовом про стягнення виплаченої суми в порядку регресу.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Гапонець А.А. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, як постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що відшкодування відповідно до умов договору страхування, внаслідок ДТП, яка сталась 23.10.2022, повинно бути здійснено саме ТДВ «СГ «ОБЕРІГ».
Звертає увагу, що про наявність діючого страхового полісу ОСОБА_3 не проінформувала ані ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Ford Fusion Titanium, д.н.з. НОМЕР_1 під час ДТП, ані власника транспортного засобу ОСОБА_1 . На момент винесення постанови Бабу ш кінського районного суду м. Дніпропетровська 20.01.2023, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не володіли інформацією про наявний діючий страховий поліс на транспортний засіб ОСОБА_3 . Про наявність діючого страхового полісу на транспортний засіб ОСОБА_3 ,, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дізнались під час підготовки позову до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків.
Вказує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не вчинила жодних дій для повідомлення ТДВ «СГ «ОБЕРГГ» про наявність страхового випадку внаслідок ДТП, яка сталась 23.10.2022, не ініціювала проведення оцінки пошкоджень транспортного засобу Ford Fusion Titanium, д.н.з. НОМЕР_1 28,10.2022, єдиним звітом, який підтверджує завдання матеріальної шкоди вказаному транспортному засобу внаслідок ДТП та оцінка такої шкоди - є звіт № 28/10/22 зроблений на замовлення ОСОБА_2 .
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 9 ст. 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Зі змісту ст. 263 ЦПК України вбачається, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначеним вимогам рішення суду відповідає в повній мірі.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Як установлено матеріалами справи, 23.10.2022 року о 20 год. 27 хв. в м. Дніпро по просп. Д.Яворницького, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_3 , перетинала перехрестя з вул. Грушевського на заборонений (жовтий, потім червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачці, під керуванням ОСОБА_2 , що слідував зліва направо за напрямком її руху, внаслідок чого автомобіль позивачки було пошкоджено.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2023, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП та накладено стягнення (а.с. 54-54).
Убачається, що цивільно-правова відповідальність власника та водія автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР2606841. Страхова сума за договором за шкоду, завдану майну третіх осіб становить 130 000 грн, франшиза 2 500 грн (а.с. 17, 57).
Матеріали справи свідчать, що 15.02.2023 ОСОБА_2 повідомлено страхову компанію, у якій застрахована відповідальність ОСОБА_3 про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 23.10.2022 (а.с. 55-56).
Відповідно до матеріалів, на підставі звернення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 було складено звіту № 28/10/22 про оцінку транспортного засобу 28.10.2022, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_4 становить 364 149 грн 52 коп (а.с. 22-32).
Установлено, що ОСОБА_2 15.02.2023 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно з повідомленням суб'єкта оціночної діяльності, експерта ТОВ «ЕДАК» ОСОБА_6 від 06.03.2023 року, на підставі огляду 23.02.2023 року транспортного засобу встановлено, що автомобіль «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_4 , розукомплектовано та частково відновлено ремонтом, в зв'язку із чим, встановити пошкодження, отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, неможливо. Провести оцінку автомобіля «Ford Fusion Titanium», д.н.з. НОМЕР_4 , немає можливості, у зв'язку із частковим відновленням транспортного засобу (а.с. 105).
З огляду на встановлені експертом під час огляду транспортного засобу обставини, листом № 3105-12 від 31.05.2023 року відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пп. 37.1.3 п. 37.1. ст. 37 Закону № 1961-IV та те, що в ході розслідування події, що відбулася 23.10.2022року та має ознаки страхового випадку, страховиком установлено, що пошкоджений транспортний засіб «Ford FusionTitanium», д.н.з. НОМЕР_4 , не був збережений у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, до моменту огляду представником, що позбавило ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» можливості встановити розмір заподіяної шкоди (а.с. 66-66).
Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з того, що визначення розміру матеріальної шкоди здійснено позивачкою у спосіб, не передбачений Законом, оскільки заява про страхове відшкодування була подана невчасно, після того, як автомобіль було частково відремонтовано, чим позбавлено страховика самостійно здійснити визначення розміру шкоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції й визнає їх законними та обґрунтованими, остільки вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 приховала від потерпілого та власника транспортного засобу інформацію про наявність діючого страхового полісу на час дорожньо-транспортної пригоди, а тому з підстав відсутності їх вини страховик повинен був визначити розмір страхового відшкодування й його сплатити - безпідставні.
Відповідно до пункту 33.1.4. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до справи, подія мала місце 23.10.2022, проте заяву про страхову виплату до відповідача ОСОБА_2 було подано з порушенням положень пункту 33.1.4. статті 33 згаданого Закону, лише 15.02.2023.
Пунктом 33.2. статті 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Пунктом 21.2. Закону передбачено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до пункту 33.4. Закону у разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.
З огляду на викладені норми Закону, як ОСОБА_2 , так і власник транспортного засобу - ОСОБА_1 не позбавлені були можливості як на місці дорожньо-транспортної пригоди та і згодом, звернувшись до органів поліції з'ясувати питання наявності чи відсутності у винної особи полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та вчасно звернутися з заявою про здійснення регламентної виплати в рахунок відшкодування шкоди, до здійснення частково ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу також на ту обставину, що ОСОБА_1 , заявляючи вимоги, у позові указувала, що про страховика винної особи вона довідалася з сайту МТСБУ.
Таким чином, позивачка мала об'єктивну можливість вчасно довідатися про страхову компанію, у якій ОСОБА_3 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність й у межах установленого Законом строку звернутися з відповідною заявою, проте вчинила таку дію не лише за сплином істотного строку, а й частково відремонтувавши пошкоджений транспортний засіб, чим страховика позбавлено було можливості установити розмір страхового відшкодування.
Твердження апеляційної скарги про те, що розмір матеріального збитку установлено матеріалами звіту №28/10/20 від 28.10.2022 складено повноважною особою - ФОП « ОСОБА_4 , в той час як положеннями ст. 22 згаданого Закону страховик у межах страхових сум, визначених у страховому полісі відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, апеляційний суд визнає хибними.
Долучений до справи звіт про оцінку транспортного засобу, складений не у спосіб, визначений положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», остільки Законом чітко визначено, що саме страховик здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди та розслідування причин і обставин ДТП.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 березня 2019 року у справі № 522/6853/16-ц, які правомірно враховано районним судом під час вирішення спору.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до виниклих правовідносин висновків, викладених у постанові від 11.04.2018 Верховного Суду у справі №761/11672/17, остільки обставини, установлені і цій справі та справі, яка судом переглядається, не є подібними - матеріалами справи установлено проведення позивачкою часткового ремонту транспортного засобу й лише після того звернення та страховика винної особи.
Отже інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивачки з висновками суду щодо їх оцінки.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки фактично дублюють обґрунтування позовної заяви, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зазначене свідчить про те, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер право відносин які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Гапонець Анни Антонівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: