Номер провадження 22-ц/821/901/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/2316/22 Категорія: 305010400 Биченко І.Я.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
28 травня 2024 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Моторно (транспортного) страхового бюро України - Патрик Ганни Григорівни на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гіріч Юлія Петрівна, до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гіріч Ю. П., звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 79435 гривень 74 копійки та моральної шкоди у сумі 150000,00 гривень, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 липня 2019 року близько 19 год. по вул. Промисловій в селищі Капітанівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 та, порушивши п.п.2.3 «б» та «д», 10.1, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, здійснив на ОСОБА_1 наїзд, в результаті останній отримав травматичний шок та численні переломи кісток, ребер та втрачав свідомість.
В той же день, після ДТП, позивача було доставлено в Новомиргородську центральну районну лікарню в реанімаційне відділення з діагнозом: гостра сочетана травма, закритий перелом обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, закритий перелом в/з правого плеча, закритий перелом правової лопатки, закритий шок 11 ст., відкритий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням.
09 липня 2019 року позивача перевезено з Новомиргородської центральної районної лікарні у Черкаську обласну лікарню де йому продовжено лікування та післяопераційні реабілітації.
Після дорожньо-транспортної пригоди позивач фактично два місяці перебував на стаціонарному лікуванні під час якого переніс декілька хірургічних втручань та поніс витрати на лікування.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України закрито на підставі ст.49 КК України, а поданий позивачем цивільний позов не розглянутий.
За період лікування ОСОБА_1 було витрачено на лікування 127435 грн 74 коп. з яких відповідачем ОСОБА_2 було частково компенсовані витрати в сумі 48000,00 грн. решта витрат, а саме 79435 грн 74 коп. позивач просив стягнути з МТСБУ.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн., оскільки подія, що трапилася порушила його життєдіяльність, на сьогоднішній день позивач потребує постійної сторонньої допомоги, оскільки обмежений у фізичному русі. У зв'язку з цим він змушений змінити місце проживання з с. Капітанівка до м. Сміла, де йому допомагають близькі родичі. Також позивач зазначив, що на даний час він пересувається за допомогою інвалідного візка, має постійний депресивний стан та втратив сенс життя. Вважає, що моральна шкода у вказаному еквіваленті є справедливою та достатньою для компенсації понесених ним душевних страждань.
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2023 року позов задоволений.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 79435 грн 74 коп. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150000 грн 00 коп. моральної шкоди.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави 794 грн 36 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1500 грн 00 коп. судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, МТСБУ подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_1 до МТСБУ про стягнення матеріальної шкоди відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що всупереч вимогам закону потерпілим не подано до МТСБУ повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, із-за чого порушено право бюро на своєчасне та всебічне володіння інформацією стосовно ДТП. Також потерпілим порушені вимоги ст.33-1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) щодо надання для огляду та копіювання усіх документів, що мають відношення до ДТП, через що неможливо було провести будь-яке розслідування стосовно причин та обставин даного ДТП.
Потерпілими в порядку ст. 35 Закону не подано до МТСБУ заяви на виплату страхового відшкодування та документів, необхідних для отримання виплати. Зазначає, що ні позивач, ні його представник з 07 липня 2019 року із заявою про виплату відшкодування в МТСБУ не зверталися, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування на підставі підпункту 37.1.4. статті 37 Закону.
Окрім того, витрати на лікування мають бути підтвердженні документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Заявляючи вимогу про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України витрат на лікування позивач не надав доказів з чого складається сума витрат в розмірі 84 092 грн. 18 коп. за період з 07.07.2019 року по 20.07.2019 року, в розмірі 36263 грн. 56 коп. за період з 02.09.2019 по 01.10.2019 року, 330 грн. за 05.08.2019 року, та якими фінансовими документами підтверджуються зазначені витрати.
Зазначена сума також не обґрунтована і в рішенні суду, оскільки представник позивача неодноразово звертав увагу на обґрунтування зазначених сум, які саме чеки чи накладні були враховані судом першої інстанції, зазначити їх дату та підтвердження того, що відповідна сума була сплачена позивачем саме на його лікування, пов'язане з ДТП.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , через адвоката Гіріч Ю. П., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зазначає, що витрати він поніс на придбання ліків та медикаментів, а також медичне обстеження, доставку до медичного закладу, що підтверджується товарними чеками, фіскальними чеками, договором на перевезення пацієнта, виписками із медичних документів стаціонарного хворого. А дати складання вказаних документів у їх сукупності, безумовно вказують на факт, що витрати були зроблені у зв'язку з його лікуванням та проведенням опера
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги МТСБУ, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі лише в частині ,яка оскаржується та (або) відзиві на неї. При цьому рішення суду не оскаржується в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь позивача, тому не перевіряється правильність висновку, зробленого судом першої інстанції в цій частині.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2022 року по справі №395/328/20 1-кп/392/64/22, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12019120220000367 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Як вбачається з вказаної ухвали ОСОБА_2 07 липня 2019 року близько 19 год. керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався по вул. Промисловій смт. Капітанівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області. Ігноруючи вимоги безпеки дорожнього руху, проявив власну необережність та недбалість, невірно відреагував на зміну дорожньої ситуації, не вибрав безпечну швидкість руху, в залежності від дорожньої обстановки, вчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, порушивши вимоги п.п. 2.3 «б» та «д», 10.1, 12.3, 13.1, 13.3 ПДР, вчасно не помітив пішохода ОСОБА_1 та допустив наїзд на останнього, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №55 від 27.10.2019, відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Як вбачається з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № іст.х-би 2781 від 08 серпня 2019 року, ОСОБА_1 доставлений в Новомиргородську центральну районну лікарню 07 липня 2019 року з діагнозом: ДТП: гостра сочетана травма: закритий перелом обох кісток правого передпліччя зі зміщенням. З/перелом в/З правого плеча. Закритий перелом правої лопатки. ЗТГК: З/перелом У-У1 ребер з права зі зміщенням. Ссадни верхніх і нижніх кінцівок. Травматичний шок 11 ст. Відкритий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням. Поступив хворий в ургентному порядку (доставлений машиною ШД) в стані травматичного шоку.
У вказаній виписці зазначено про проведені лікувальні процедури та направлення ОСОБА_1 на оперативне лікування.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 8162 КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» ОСОБА_1 поступив до вказаного закладу 09 липня 2019 року та був виписаний 20 липня 2019 року. При поступленні ОСОБА_1 мав діагноз: закритий перелом обох кісток правого передпліччя в середній третині зі зміщенням відламків. Закритий перелом тіла правої лопатки без зміщення. ЗТГК: закритий перелом V-VІ ребер з права зі зміщенням, забій легень. Ссадини верхніх і нижніх кінцівок. Вторинний відкритий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням, стан після ПХО рани.
Також, як вбачається з вказаної виписки позивач проходив відповідні обстеження та йому призначено відповідне лікування.
Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10463 КНП «Черкаська обласна лікарня», ОСОБА_1 поступив на лікування у вказаний заклад 02 вересня 2019 року та був виписаний 02 жовтня 2019 року. За вказаний період позивачу було проведено ряд обстежень, оперативне лікування та призначено прийом відповідних ліків.
Також, як вбачається з наданих позивачем доказів, йому було проведена 10 липня 2019 року в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» комп'ютерну томографію органів грудної порожнини за висновками якої встановлено множинні, двобічні, переломи ребер, перелом голівки та шийки лівої плечової кістки, перелом правої лопатки.
Як вбачається з комп'ютерної томографії №1227 головного мозку від 10 липня 2019 року, у ОСОБА_1 при КТ-дослідженні головного мозку визначаються ознаки гідроцефалії. Атрофія кори головного мозку. Мозкові, лікворні кисти правої скроневої та тім'яної області головного мозку. Післятрепанаційні, кісткові, дефекти черепа.
Також, на підтвердження проходження позивачем обстеження та проходження лікування, позивачем надано довідку про огляд кардіолога, консультативні висновки спеціаліста медичного центру ТОВ «Ортопедікс-Плюс» від 17 та 23 липня 2020 року відповідно, товарні чеки та квитанції на придбання медичних препаратів за період починаючи з 07 липня 2019 року.
ОСОБА_1 , 04 червня 2020 року, звернувся до Маловисківського районного суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення матеріальної та моральної шкоди із ОСОБА_2 та МТСБУ у межах розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, справа №395/328/20.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2022 року цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Моторно (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (випливає зі змісту частини другої ст.1187 ЦК України). Зібраними на засадах змагальності у матеріалах справи доказами не доводиться, що шкода здоров'ю сина позивача заподіяна володільцем транспортного засобу внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Разом із цим, Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
У розумінні цього Закону потерпілим є, зокрема, фізична особа, життю, здоров'ю та/або майну якого заподіяна шкода внаслідок ДТП із використанням транспортного засобу.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи доведено, що на момент ДТП ОСОБА_2 , в порушення вимог діючого законодавства України про страхування, не мав полісу обов'язкового страхування власної цивільно-правової відповідальності. За таких обставин обов'язок відшкодування завданої ним шкоди покладається на Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідно до положень статей 40, 41 вказаного Закону України.
За положеннями підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону України № 1961-IV, у разі заподіяння шкоди транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.
Згідно з пунктом 9.3 ст.9 Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.
Відповідно до пункту 23.1 ст. 23 Закону України № 1961-IV шкодою заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.
У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я (пункт 24.1 ст.24 Закону).
Аналогічну норму містить частина перша ст. 1195 ЦК України, яка передбачає, що фізична або юридична особа, як завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому, зокрема, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 , як потерпала особа після скоєної ДТП, доставлений в Новомиргородську центральну районну лікарню 07 липня 2019 року з діагнозом: ДТП: гостра сочетана травма: закритий перелом обох кісток правого передпліччя зі зміщенням. З/перелом в/З правого плеча. Закритий перелом правої лопатки. ЗТГК: З/перелом У-У1 ребер з права зі зміщенням. Ссадни верхніх і нижніх кінцівок. Травматичний шок 11 ст. Відкритий перелом обох кісток правої гомілки зі зміщенням. Поступив хворий в ургентному порядку (доставлений машиною ШД) в стані травматичного шоку.
У вказаній виписці зазначено про проведені лікувальні процедури та направлення ОСОБА_1 на оперативне лікування. Відповідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10463 КНП «Черкаська обласна лікарня», ОСОБА_1 поступив на лікування у вказаний заклад 02 вересня 2019 року та був виписаний 02 жовтня 2019 року. За вказаний період позивачу було проведено ряд обстежень, оперативне лікування та призначено прийом відповідних ліків. Також, йому було проведена 10 липня 2019 року в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» комп'ютерну томографію органів грудної порожнини за висновками якої встановлено множинні, двобічні, переломи ребер, перелом голівки та шийки лівої плечової кістки, перелом правої лопатки.
Також, на підтвердження проходження позивачем обстеження та проходження лікування, позивачем надано довідку про огляд кардіолога, консультативні висновки спеціаліста медичного центру ТОВ «Ортопедікс-Плюс» від 17 та 23 липня 2020 року відповідно, товарні чеки та квитанції на придбання медичних препаратів за період починаючи з 07 липня 2019 року.
Із заявленої позивачем суми 127435,74 грн., як понесеної на його лікування, доведеною належними та допустимими доказами є лише сума 117841,67 грн, яка підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами: а.с. 30-31 копії фіскальних чеків на суми 340,93 грн, 36,55 грн, 43,69 грн, 72,90 грн, 35,29 грн, 290,21 грн, 712,31 грн, 256,75 грн, 902,05 грн, 125,21 грн, 18,77 грн, 23,40 грн, 446,47 грн, а.с. 31 зворотна сторона та а.с. 32 товарні чеки на суму 45,00 грн, 34700 грн, 12667,00 грн, 340 грн, 319,39 грн., а.с. 33 товарний чек на суму 3645,65 грн.; а.с. 35-38 товарні чеки на суму 17472,55 грн; а.с. 39 та звор. сторона на суму - 2540, 31 грн.; а.с. 42-48 товарні чеки на суму 37010,11 грн.; а.с. 23 товарні чеки на суму 6750 грн.
При цьому копії фіскальних чеків на а.с. 31 зворотна сторона та а.с. 32 суд не бере до уваги, оскільки вони є нечитабельними та неможливо встановити достеменно які суми були витрачені, на які ліки та в який період.
Також враховується, що позивач отримав від відповідача ОСОБА_2 грошову компенсацію на лікування в сумі 48000,00 грн.
Однак, суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі надані позивачем всі докази витрат на лікування, окрема копії товарних чеків, у зв'язку з чим не здійснив перерахунок суми коштів, яка була витрачена позивачем, стягнувши з МТСБУ 79435,74 грн., тоді як необхідно стягнути з останніх на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 69841,67 грн.
Великою Палатою Верховного Суду в справі №465/4621/16-к провадження № 13-24кс19 встановлено, що у системному зв'язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Крім цього, у підпункті 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 вищезазначеного Закону передбачено іншу підставу для відмови у відшкодуванні невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на його отримання, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.
Водночас у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. Тобто в цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до МТСБУ або страховика жодним чином не перешкоджає з'ясуванню обставин, з якими законодавець пов'язує підстави для виплати відшкодування.
Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов'язковим.
Попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України № 1961-IV, загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду із позовом до МТСБУ (зобов'язання якого витікають із положень закону, але за характером є ідентичними зобов'язанням страховика) про стягнення відповідного відшкодування, а тому доводи МТСБУ в цій частині спростовуються вказаним висновком ВП.
Посилання скаржника на не подання потерпілим до МТСБУ повідомлення про ДТП не змінюють висновків суду, приймаючи до уваги, що підпункт 33.1.4 пункту 33.1 ст. 33 вказаного Закону України покладає такий обов'язок на водія транспортного засобу, причетного до ДТП, а не на потерпілого, який у даному випадку в зв'язку з отриманими ним тілесними ушкодженнями був доставлений до медичного закладу та перебував на стаціонарному лікуванні досить тривалий час.
Решта доводів апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо межі відповідальності МТСБУ також не спростовує.
Одночасно апеляційний суд приймає до уваги, що стягнутий судом першої інстанції розмір грошових коштів в сумі 79435,74 грн., не повністю доведений позивачем. За обставин цієї справи та досліджених доказів, належною до стягнення сумою коштів буде 69841,67, що свідчить про часткову обґрунтованість доводів скаржника в цій справі.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Отже, заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2023 року у даній справі слід змінити у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, в частині визначення розміру коштів, який має бути стягнутий з відповідача МТСБУ на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, та вказати, що до стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 підлягає 69841,67 грн.
Також зміні підлягає розмір стягнутих судових витрат з Моторно (транспортного) страхового бюро України.
На підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог (пропорційно до задоволеної частки та у зв'язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір») з відповідача МТСБУ на користь державного бюджету слід стягнути 698,41 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та компенсувати МТСБУ за рахунок держави 383,31 грн. - за перегляд справи апеляційним судом. Шляхом проведення взаєморозрахунку - остаточно стягнути з МТСБУ на користь держави судовий збір в сумі 315,10 грн.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2023- змінити, зменшивши розмір стягнутої з відповідача Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди з 79435,74 грн. до 69841,67 грн. та розмір судового збору, стягнутого з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь держави, з 794, 36 грн. до 315,10 грн.
У решті рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2023 у даній справі - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав та на умовах, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Судді: