Справа № 639/862/24 Головуючий 1 інстанції - Васильєва Н.М.
Провадження № 33/818/921/24 Суддя суду апеляційної інстанції - Курило О.М.
29 травня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві ОСОБА_1 , без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , з участю його захисника - ОСОБА_3 , за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Жовтневого районногосуду м. Харкова від 02 05 2024 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу на користь держави у сумі 51 000, 00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 коп) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника - Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 . Додатково зобов'язано сплатити на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2024 року о 14-53 год. в м. Харкові, по Профспілковому бульвару, буд. 70, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість підвищена жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
Крім того, 10 лютого 2024 року о 14 год. 53 хв. за адресою: м. Харків, бульвар Профспілковий, буд. 70, водій ОСОБА_2 , діючи повторно протягом року, керував транспортним засобом Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.1(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Кравчун Д.В. зазначив, що ОСОБА_2 вину у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП не визнає, просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винним в порушенні вимог за ч.5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник правопорушника ОСОБА_2 - захисник Кравчун Д.В. подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 05 2024 року по справі №639/862/24 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги правопорушник зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Додатково апелянт вказує, що на відеозаписі, що долучений до матеріалів справи, та в самих матеріалів справи не вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції повно не з'ясував обставини справи, тому вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судове засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 не з'явився, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Його захисник Кравчун Д.В. підтримував вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та вину в діях ОСОБА_2 не визнав.
Додатково було заявлено клопотання про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
З метою повного, неупередженого, всебічного розгляду справи, а також неухильного дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., а також враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема справу «Бантиш та інші проти України» щодо забезпечення безсторонності суду під час провадження у справах про адміністративне правопорушення, що передбачене ст.130 КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника про залучення прокурора до участі у справі про що була складена відповідна постанова від 22 05 2024 року.
До канцелярії Харківського апеляційного суду 29 05 2024 року надійшла заява від заступника керівника окружної прокуратури Чуб Руслана про розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 без участі представника прокуратури.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан наркотичного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №901512 10 лютого 2024 року о 14-53 год. в м. Харкові, по Профспілковому бульвару, буд. 70, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість підвищена жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.
Крім того, судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №517177 від 10.02.2024 року10 лютого 2024 року о 14 год. 53 хв. за адресою: м. Харків, бульвар Профспілковий, буд. 70, водій ОСОБА_2 , діючи повторно протягом року, керував транспортним засобом Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.1(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.
При аналізі відеозаписів, що долучені до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції вбачає факт керування правопорушником ОСОБА_2 транспортного засобу Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 та факт чіткої відмови правопорушника ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога, аргументуючи тим, що не керував транспортним засобом, але жодних доказів не надав.
Цей факт спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність підтвердження керування правопорушником ОСОБА_2 транспортного засобу Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказані обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, виходячи зі специфіки дослідження, що, в свою чергу, унеможливлювало проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, належить врахувати, що огляд на стан наркотичного сп'яніння є специфічним медичним оглядом, який може бути проведений лише в спеціальній медичній установі, певними фахівцями.
Так, статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння, - проводиться лише у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_2 та законності проведення огляду останнього на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв'язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_2 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Крім того, інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП в діях ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП, перебуваючи за кермом транспортного засобу Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто вказаний автомобіль є знаряддям вчинення вищевказаних правопорушень.
Відповідно до інформаційної довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області Кірічека О., автомобіль Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. (том №1 а.с. 1, 6, том №2 а.с. 1, 6), а надана стороною захисту копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 02.04.2024 року, де власником автомобіля Infiniti Fx35 д.н.з. НОМЕР_3 зазначена ОСОБА_4 , навіть за умови наявності доказів його перереєстрації попереднім власником на іншу особу (докази відсутні), жодним чином не спростовує висновків суду про конфіскацію автомобіля, оскільки на момент скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, транспортний засіб Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 , належав саме йому на праві приватної власності.
Відповідно до ст.29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Враховуючи, що автомобіль Infiniti Fx35, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 на момент вчинення адміністративних правопорушень , перебував у його приватній власності, тому вказаний автомобіль підлягає конфіскації у власність держави.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення захисника правопорушника в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП і, враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки - дані правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд першої інстанції правильно призначив адміністративне стягнення в межах положень ч.2 ст.36 КУпАП та санкції ч.3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 05 2024 року по справі щодо ОСОБА_2 за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило