Справа № 614/164/21 Номер провадження 11-кп/814/252/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 березня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження №12021220230000009 від 30.01.2021 за апеляційними скаргами прокурора Борівського відділу Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 на вирок Борівського районного суду Харківської області від 30.01.2021відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Райгородка Сватівського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, інваліда 3 групи, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні не має, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого:
1) 02.06.1997 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.140 КК України (1960 р.) до позбавлення волі строком на 3 роки;
2) 08.11.2000 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.1 ст.196-1 КК України (1960 р.) до виправних робіт строком на 6 місяців;
3) 26.01.2001 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.1 ст.196-1 КК України (1960 р.) до позбавлення волі строком на 1 рік;
4) 11.06.2002 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;
5) 27.02.2007 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;
6) 22.08.2011 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 4 місяці 13 днів;
7) 10.10.2013 Борівським районним судом Харківської обл. за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців із застосуванням ст.75 КК України строком на 3 роки;
8) 10.04.2014 Борівським районним судом Харківської обл. за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.309 ч.І КК України до позбавлення волі строком 6 років;
9) 22.07.2014 Борівським районним судом Харківської обл. за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі, 09.09.2020 звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям покарання,
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено ч.3 ст.186 КК на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку суду 30.01.2021 приблизно об 11.00 год. ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення викрадення майна, через паркан проник до двору домоволодіння ОСОБА_11 , розташованого по АДРЕСА_2 , де, побачивши на порозі літньої кухні потерпілу ОСОБА_11 , декілька разів ударив останню кулаком в обличчя, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій щоці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої,, примусив ОСОБА_11 відчинити двері будинку, розташованого у дворі, та через вхідні двері проник до будинку, де, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, у присутності потерпілої ОСОБА_11 та свого знайомого ОСОБА_12 , з холодильника, що знаходиться в кухні, відкритим способом викрав продукти харчування, а саме: сало свиняче свіжоморожене у кількості 240 грам вартістю 130 грн. 00 коп. за один кг, на суму 31,20 грн., сало свиняче солоне у кількості 195 грам, вартістю 140 грн. 00 коп. за один кг, на суму 27,30 грн., свіжоморожені ягоди у кількості 810 грам, вартістю 70 грн. за один кг, на суму 56,70 грн., на загальну суму 115 грн. 20 коп., а також викрав полімерний мішок вартістю 6,00 грн., у який поклав викрадені продукти.
Обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду змінити, та перекваліфікувати його дії з ч.3 ст.186 КК України на ч.1 ст. 186 КК України.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що не вчиняв інкримінованого йому злочину він не вчиняв та не мав наміру вчиняти. Заперечує, що у день подій перебував у стані алкогольного сп'яніння та зазначає, що експертиза щодо нього на стан сп'яніння була проведена лише о 19-30 год 30.01.2021, в той час як події мали місце значно раніше.
Насильство до потерпілої він не застосовував та не примушував її відчиняти будинок, не мав наміру заволодіти її майном.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суд першої інстанції
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що мотивувальній частині вироку суд посилається на докази, якими обґрунтовує вину ОСОБА_8 , але при цьому не звертає та не бере до уваги фактичні обставини, котрі були встановлені в ході судового слідства, а саме те що під час зазначених у вироку події обвинувачений Розборський був тверезий, потерпіла Пелих є його сусідкою і час від часу давала йому продукти харчування, тілесні ушкодження потерпілій наніс випадково, взяв продукти з дозволу потерпілої.
Крім того, на вирок суду надійшла апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 , проте до початку апеляційного розгляду від прокурора надійшла заява, із змісту якої вбачається, що останній відмовляється від своєї апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого і його захисника на підтримку поданих апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону та постановив законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Вина ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України підтверджуються зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом першої інстанції за участю сторін кримінального провадження.
Так, в основу вини ОСОБА_8 покладені послідовні показання потерпілої ОСОБА_11 , яка у судовому засіданні пояснила, що 30.01.2021 вона знаходилась у себе вдома, виходила з літньої кухні, щоб пройти в хату і побачила ОСОБА_8 , який відразу вдарив її. Потерпіла похитнулась і вдарилась головою об стіну в коридорі літньої кухні. ОСОБА_11 попросила його, щоб не бив, однак останній не зважав на її прохання і декілька раз вдарив по голові і збив шапку. Підійшовши до дверей будинку, наказав, щоб ОСОБА_11 відімкнула двері, при цьому він знаходився у п'яному вигляді. ОСОБА_8 був разом з ОСОБА_12 , який стояв осторонь. Потерпіла відімкнула двері будинку, обвинувачений сказав, щоб вона принесла мішок, вона сходила за мішком. ОСОБА_8 забрав все, що було у неї у холодильнику. Обставини отримання тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_11 підтвердила під час проведення слідчого експерименту 31.01.2021 (т.1, а.с.155-169)
Свідок ОСОБА_12 у суді першої інстанції пояснив, що 30.01.2021 разом з ОСОБА_8 близько 10-30 год. проходив по АДРЕСА_2 ,на якій проживає ОСОБА_11 . При цьому обоє були у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 запропонував зайти до неї, попити чаю. ОСОБА_8 перехилився через хвіртку , відкрив засов і вони зайшли у двір. Свідок стояв осторонь і бачив ,як ОСОБА_8 на порозі літню кухні штовхнув ОСОБА_11 , збив з неї шапку та просив відкрити двері у хату, вона відмовлялась, чув якийсь шум у коридорі. ОСОБА_11 відкрила хату, вони ввійшли. ОСОБА_8 запитав, чи є в неї щось у холодильнику, відкрив його, став викидати продукти. Потім сказав ОСОБА_11 дати мішок, склав у нього продукти. Потім сказав свідку, щоб той взяв мішок з продуктами і вони пішли додому до ОСОБА_8 .
Будь-яких обставин, які б давали підстави потерпілій ОСОБА_11 та свідку ОСОБА_12 обмовити обвинуваченого судом першої інстанції та апеляційним судом не встановлено.
Твердження апеляційних скарг про те, що обвинувачений ОСОБА_8 був тверезий та наніс тілесні ушкодження потерпілій випадково, спростовуються наведеними вище показаннями та іншими зібраними по справі доказами. Твердження обвинуваченого про те, що потерпіла час від часу давала йому продукти, не надає право обвинуваченому проникати до житла потерпілої без її дозволу та привласнювати її майно.
Враховуючи показання свідків, потерпілої та інших письмових доказів, зібраних у кримінальному провадженні, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційних скарг сторони захисту, ухвалив правильне рішення про визнання ОСОБА_8 винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України та вірно кваліфікував його дії за указаною статтею.
Будь-яких даних, які б свідчили про наявність порушень при розгляді кримінального провадження істотних вимог норм кримінального процесуального закону, які були підставою для безумовного скасування всього вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Борівського районного суду Харківської області від 30.01.2021відносно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4