Справа № 346/5222/21
Провадження № 22-ц/4808/13/24
Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.
Суддя-доповідач Максюта
03 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Гудяк Х.М.,
з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_1 адвоката Говзана М.М., представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Яковишин В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Яковишин Віталії Віталіївни про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення (заочне) Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Яремин М.П. 20 квітня 2022 року у м. Коломия Івано-Франківської області, повний текст якого складено 26 квітня 2022 року,
На розгляді апеляційного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Чи є побудований гараж по АДРЕСА_1 об'єктом нерухомого майна?
2. Чи відповідає побудований гараж по АДРЕСА_1 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?
Якщо не відповідає, то які вимоги ДБН порушені?
3. Чи дотичний побудований гараж до стіни квартири АДРЕСА_2 , що належить позивачці ОСОБА_1 .?
4. Чи можлива перебудова збудованого гаражу по АДРЕСА_1 відповідно до проекту будівництва, а у випадку його відсутності - відповідно до норм і правил, визначених ДБН і санітарними нормами в галузі будівництва?
Проведення експертизи доручено експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На виконання вимог ухвали проведено судову будівельно-технічну експертизу №3589/22-28 від 15.01.2024 року (а.с.30-38, том 2).
В процесі розгляду справи на адресу суду від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Яковишин Віталії Віталіївни надійшло клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки висновок експерта неповний, необґрунтований та суперечить іншим матеріалам справи. В обґрунтування зазначено, що експерт під час проведення експертизи не дослідив, яким способом та коли створений гараж. Позивачки ОСОБА_1 до позовної заяви додала Генеральний план (схему) земельної ділянки з об'єктами нерухомості за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10, том 1). В цьому плані зазначено, що це «копія земельної ділянки станом на 1988 рік». На плані відображені об'єкти нерухомості, позначені різними літерами. Так, під літерою «Д» позначено сарай, який вбудований (примикає) до літер «Г» (сарай) та «В» (сарай). У технічному паспорті від 14.07.2022р., який виготовлений Івано-Франківськи БТІ та на який посилається експерт, вказано, що «Сарай» літ «Д» реконструйовано під гараж літ. «К». У Витягу з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ІФ 161230321746 зазначено, що дата початку будівництва гаража 05.04.2012 року, завершення - 25.08.2013 року (реконструкція - це будівництво відповідно до ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). В іншій графі витягу стосовно гаража зазначено: «За результатами проведеного технічного обстеження об'єкта встановлено: можливість його надійної та безпечної експлуатації», дата обстеження - 14.07.2022 року. Тобто, гараж - це результат реконструкції у 2012-2013 роках сараю, який існував і був вбудований до інших сараїв ще у 1988 році. І в 2022 році за результатами обстеження його визнали надійним та безпечним. На думку представника відповідачки, оскільки реконструкція відбувалась у 2012-2013 роках, то і застосовуватись повинні будівельні норми, чинні у зазначених роках.
Так, у примітці 7 додатку 3.1 ДБН 92, мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються. Зазначені ДБН 92 передбачали, що навіть до житлових будинків гараж слід прибудовувати чи вбудовувати (п.3.24*).
У цій ж примітці, крім іншого, зазначено, що часткова реконструкція господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускається. В цьому випадку перебудова господарських будівель та гаражів можлива за умови збереження існуючих відстаней між будівлями. Відповідно, до 01.10.2019 року (набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019) дозволялося реконструювати об'єкти, які за новим ДБН його вимогам не відповідають. А оскільки на момент реконструкції за чинними на той час ДБН 92 мінімальні протипожежні розриви між гаражем та іншими об'єктами в межах однієї ділянки не нормувались і допускалося вбудовувати чи прибудовувати гараж до інших об'єктів, то і відсутні порушення державних будівельних норм.
Зазначені обставини, на думку представника відповідачки, експерт проігнорував, адже у висновку покликається про порушення ДБН Б.2-12:2019, який не застосовується до спірних правовідносин. Саме через зазначені обставини висновок судової будівельно-технічної експертизи №3589/22-28 від 15.01.2024 року неповний та необґрунтований.
Експерт хибно стверджує про відстань від гаража до стін квартири АДРЕСА_3 . Сусідня із гаражем споруда - сарай, а не житловий будинок. Це підтверджується Генеральним планом (схемою) земельної ділянки за зазначеною адресою.
Крім того, експерт помилково зазначив, що гараж розташований на спільній земельній ділянці. Так, згідно відомостей з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ІФ 161230321746, житловий будинок і приналежна до нього річ - гараж розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2610600000:01:008:0049, площею 0,0479 га. Згідно відомостей з державного земельного кадастру, ця земельна ділянка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Це свідчить, що висновок експерта суперечить обставинам справи.
За наведених обставин просить призначити у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити додаткове питання: чи відповідає побудований гараж вимогам нормативних документів у галузі будівництва станом на 2012-2013 роки? Якщо не відповідає, то які вимоги ДБН станом на 2012-2013 роки порушені? Просить доручити проведення експертизи експерту ОСОБА_4 . Оплату повторної експертизи сторона відповідача гарантує (а.с.75-77, том 2).
Вислухавши пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_1 адвоката Говзана М.М., представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Яковишин В.В., доповідь судді, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею першою Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, тощо, об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно ч.ч.1-6 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Частиною 2 ст.113 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
Таким чином, згідно аналізу наведених норм, повторна судова експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.
Згідно пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі Інструкція) повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
У відповідності до ч.3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно ч.ч.1,5 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №3589/22-28 від 15.01.2024 року, об'єкт дослідження господарської будівлі гаража, що розташована на земельній ділянці спільного користування площею 5359,0 кв.м, має наступні технічні характеристики: кількість поверхів - 1, розташування - окремо розташований, фундамент - бетонний, стіни - шлакоблоки, покрівля - метало профіль, підлога - цементна стяжка, двері - металеві обшиті вагонкою, зовнішнє оздоблення - не оштукатурена (фото № 1,2,3,4, ст.35, том 2).
Беручи до уваги те, що будівля гаража розміщена на земельній ділянці площею 5359,0 кв.м та зведена на бетонному фундаменті, тобто являється капітальною будівлею, переміщення якої неможливе без її знецінення та зміни призначення, класифікується як об'єкт нерухомого майна.
При натурному обстеженні та обмірах експертом встановлено, що на земельній ділянці спільного користування площею 5359,0 кв.м є мінімальна відстань від стіни гаража до стіни житлового будинку ОСОБА_1 .
Побудований гараж не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме Державних будівельних норм (далі - ДБН) Б.2.2-12:2019 пункт 15.2.2 «Протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств,гаражами слід приймати за таблицею 15.2 (чисельник). Житлова будівля ОСОБА_1 зведена з горючих елементів - дерево та цегла. Відстань між житловим будинком та гаражем повинна становити не менше 8 метрів.
Відстань від побудованого гаража на земельній ділянці спільного користування до стін квартири АДРЕСА_4 , що належить позивачці ОСОБА_1 , становить 86 мм.
Оскільки будівля гаража, що розміщена на земельній ділянці спільного користування, побудована з порушенням ДБН Б.2.2-12:2019 пункт 15.2.2 (пожежна безпека та норми розміщення відносно будівель між ними), тому перебудова будівлі відповідно до норм і правил ДБН, санітарним нормам в галузі будівництва - є неможлива.
Аналізуючи зміст висновку експерта і роз'яснення експерта ОСОБА_5 у судовому засіданні встановлено, що експертом не досліджені усі об'єкти нерухомого майна, які фактично є на земельній ділянці і які належать позивачці і відповідачам і не співставлень категорії цих об'єктів із технічною документацією сторін.
Зокрема, не визначено безспірно біля якого об'єкту нерухомого майна згідно технічної документації побудований спірний гараж (квартири позивачки чи господарської споруди (стайні), яка належить позивачці і схематично позначена у технічній документації на будинок. А також не визначено яка має бути відстань між об'єктами нерухомого майна з урахуванням реконструкції об'єктів і зміни ДБН (прийняття нової редакції), які регулюють здійснення забудови. Таким чином, експертом надано неоднозначну, неповну і неконкретну відповідь на поставлені судом запитання, тому є сумніви у правильності висновку.
З огляду на те, що для правильного вирішення вказаного спору по суті необхідні спеціальні знання у сфері інженерії, будівельної техніки, а саме для визначення, чи відповідає побудований гараж по АДРЕСА_1 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; чи дотичним побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_6 гараж до стіни квартири АДРЕСА_3 , що належить позивачці ОСОБА_1 та чи можлива перебудова збудованого гаражу по АДРЕСА_1 відповідно до проекту будівництва, а у випадку його відсутності - відповідно до норм і правил, визначених ДБН і санітарними нормами в галузі будівництва, тощо, колегія суддів приходить до висновку про те, що з урахуванням предмету доказування у даній справі та необхідності встановлення тих обставин, які потребують спеціальних знань в сфері будівельно-технічних відносин, наявні визначені законом підстави для призначення у даній справі повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої слід доручити експерту Пілянському Ігорю Степановичу.
Питання, викладене представником відповідачки у клопотанні про призначення експертизи, по суті є вірним, однак з урахуванням усіх обставин справи, доводів сторін, предмета доказування, спрямованості на вирішення спору по суті, апеляційний суд вважає за необхідне поставити їх у наступній редакції:
1. Чи є побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_6 гараж по АДРЕСА_1 об'єктом нерухомого майна?
2. Чи відповідає побудований гараж по АДРЕСА_1 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва станом на станом на 2012-2021 роки? Якщо не відповідає, то які вимоги ДБН станом на станом на 2012-2021 роки порушені?
3. Чи дотичним побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_6 гараж до стіни квартири АДРЕСА_3 , що належить позивачці ОСОБА_1 .?
4. Чи можлива перебудова збудованого гаражу по АДРЕСА_1 відповідно до проекту будівництва, а у випадку його відсутності - відповідно до норм і правил, визначених ДБН і санітарними нормами в галузі будівництва?
5. Яка відстань між стіною гаража (господарської споруди), побудованого ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та стіною квартири АДРЕСА_3 , що належить позивачці ОСОБА_1 .?
Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_2 .
Призначення експертизи є підставою для зупинення провадження у справі (ст. 252 ЦПК України), тому на час проведення експертизи провадження по даній справі слід зупинити.
Керуючись ст. 103, 104, 108, 113, 252 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Яковишин Віталії Віталіївни про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити по справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Чи є побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_6 гараж по АДРЕСА_1 об'єктом нерухомого майна?
2. Чи відповідає побудований гараж по АДРЕСА_1 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва станом на станом на 2012-2021 роки? Якщо не відповідає, то які вимоги ДБН станом на станом на 2012-2021 роки порушені?
3. Чи дотичним побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_6 гараж до стіни квартири АДРЕСА_3 , що належить позивачці ОСОБА_1 .?
4. Чи можлива перебудова збудованого гаражу по АДРЕСА_1 відповідно до проекту будівництва, а у випадку його відсутності - відповідно до норм і правил, визначених ДБН і санітарними нормами в галузі будівництва?
5. Яка відстань між стіною гаража (господарської споруди), побудованого ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та стіною квартири АДРЕСА_3 , що належить позивачці ОСОБА_1 .?
Проведення експертизи доручити експерту ОСОБА_4 (вул. Незалежності, 6,21, м.Калуш, Івано-Франківска область, 77300).
Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків та привести його до присяги.
В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 346/5222/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва.
Суд зобов'язує позивачку ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з'явитися для проведення експертизи в день, який буде призначений експертом і про який сторони будуть повідомлені додатково та надати доступ експерту до об'єкта нерухомого майна.
Витребувати у позивачки ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 актуальну технічну документацію на земельну ділянку для обслуговування будинку та квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 в оригіналі для надання експерту.
Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_2 .
Роз'яснити сторонам зміст ст. 109 ЦПК України, якою передбачено, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак в частині зупинення провадження в справі може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В. Василишин
В.Д. Фединяк
Повний текст ухвали складено 03 червня 2024 року.