Провадження № 11-сс/803/848/24 Справа № 932/3239/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 травня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Бабушкінськогоо районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 09 червня 2024 року, з визначенням застави у розмірі 30 280 гривень.
Вказана ухвала мотивована тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 повною мірою підтверджується зібраним матеріалами досудового розслідування. До того ж, підозру визнає й сам ОСОБА_7 , а тому причетність останнього до скоєння інкримінованого злочину за ч.4 ст. 185 КК України є доведеною.
Також слідчий суддя зазначив, що про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може вдатись до переховування від органів досудового розслідування та суду. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також існує, оскільки потерпіла є неповнолітньою, а тому підозрюваний, якому відомі її анкетні дані, може впливати як на цю особу, так і на її законних представників. Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то підозрюваний не працює, у нього відсутнє офіційне джерело доходу, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість, а тому існує ризик вчинення ним нового злочину.
Враховуючи особу підозрюваного, відсутність офіційного місця проживання, сім'ї та утриманців, наявність судимості, не бажання ставати на шлях виправлення та вчинення ним нового тяжкого корисливого злочину в умовах воєнного стану у відношенні неповнолітньої особи, слідчий суддя дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, є необхідним для запобігання встановленим ризикам, застосування ж інших, більш м?яких, запобіжний заходів до підозрюваного ОСОБА_7 є недоцільним, тому тримання під вартою в даному випадку є виправданим.
Разом з цим, слідчий суддя визнав за можливе визначити підозрюваному розмір застави, нижче мінімального розміру, встановленого для тяжкого злочину, а саме у сумі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 30280 гривень, оскільки матеріальна шкода, спричинена потерпілій, становить 800 гривень, ОСОБА_7 не працює, не має заощаджень та джерела доходів, тобто його майновий стан є незадовільним.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що слідчим у клопотанні не було доведено наявність існування заявлених стосовно ОСОБА_7 ризиків. Його підзахисний не має будь-якого наміру переховуватися від слідства та суду, впливати на потерпілу, свідків та інших осіб у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тож, вважає, що до підозрюваного в даному випадку цілком можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового провадження стосовно поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Апеляційний суд вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Так, одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно вимог ч.1ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, за приписами ст.178 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного / обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного / обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК доведена органом досудового розслідування, встановлена слідчим суддею під час розгляду клопотання, визнана самим підозрюваним та не оспорюється стороною захисту в апеляційній скарзі, а тому згідно з ч.1 ст.404 КПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Що стосується наявності зазначених у клопотанні слідчого ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_7 переховуватись від досудового розслідування та суду, незаконно впливати на неповнолітню потерпілу та її законних представників у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі.
Так, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може вдатись до переховування від органів досудового розслідування та суду; підозрюваному відомі анкетні дані неповнолітньої потерпілої, а тому він може впливати як на цю особу, так і на її законних представників; ОСОБА_7 не працює, у нього відсутнє офіційне джерело доходу, він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість, а тому існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, всупереч твердженням сторони захисту слідчий суддя відповідно до ч.1 ст.178 КПК України врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, та відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, зокрема, його вік, стан здоров'я, репутація, майновий та сімейний стан, а саме відсутність офіційного місця проживання, сім'ї та утриманців, наявність судимості, не бажання ставати на шлях виправлення і вчинення нового тяжкого корисливого злочину в умовах воєнного стану у відношенні неповнолітньої особи, та дійшов до висновку, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.ст.194,196 КПК України дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними та підлягають залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді, як законна, обґрунтована та вмотивована, підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4