СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3797/24
ун. № 759/11189/24
04 червня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУНП України ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023250000000018 внесеного до ЄРДР 15.01.2023 року за, ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
31.05.2024 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вищезгадане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023250000000018 внесеного до ЄРДР 15.01.2023 року за, ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням НП України (м. Київ, бул. Кольцова, 22-А) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023250000000018 від 15.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
16.01.2024, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Цього ж дня, Святошинським районним судом міста Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк дії вказаного запобіжного заходу визначено до 10.03.2024, включно.
Постановою заступника Генерального прокурора від 26.02.2024, строк досудового розслідування продовжено до 10 квітня 2024 року.
05.03.2024 Святошинським районним судом міста Києва продовжено запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 10.04.2024.
27.03.2024, слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 10 січня 2025 року.
Після цього, Святошинським районним судом м. Києва продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 06.06.2024 року.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 06.06.2024, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим, оскільки необхідно провести та завершити слідчі та процесуальні дії, а саме:
за результатами проведених 14.03.2024 обшуків у місцях спеціально обладнаних для незаконного виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, прийняти рішення щодо призначення відповідних судових експертиз дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та судових молекулярно-генетичних експертиз направивши на дослідження виявленні речовини та предмети з нашаруваннями;
долучити до матеріалів кримінального провадження висновки вже призначених судових експертиз, зокрема: судових експертиз дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», судових молекулярно-генетичних експертиз, судових експертиз дослідження зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї», комплексних судових молекулярно-генетичних, дактилоскопічних експертиз та експертиз дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»;
зняти гриф секретності та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
зняти гриф секретності та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали, на підставі яких проведено негласні слідчі (розшукові) дії (клопотання та ухвали);
завершити огляди речей та документів вилучених під час проведення обшуків та тимчасових доступів до речей та документів;
долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали за результатами виконаних доручень наданих оперативним підрозділам;
отримати відповідні ухвали слідчих суддів та провести тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку, оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта» та банківських установах;
провести аналіз отриманої від операторів мобільного зв'язку, оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта» та банківських установах інформації;
встановити та допитати всіх можливих свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема власників наступних гаражних приміщень: гаражне приміщення № НОМЕР_1 автокооператив «Строммашівець» за адресою: АДРЕСА_1 , гаражне приміщення № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , гаражне приміщення № НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та гаражне приміщення № НОМЕР_4 ГК «Автомобіліст», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де було виявлено наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, речовини та предмети необхідні для їх незаконного виготовлення;
встановити канали надходження прекурсорів та реагентів необхідних для виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин;
встановити інших осіб причетних до вчинення злочинів вчинених зазначеною злочинною організацією та повідомити останнім про підозру;
перевірити підозрюваних у даному кримінальному провадженні на причетність до вчинення інших злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, досудове розслідування яких, здійснюється слідчими Головного слідчого управління Національної поліції та територіальних підрозділів;
встановити спосіб пошуку «клієнтів» та безпосередніх осіб, які купували наркотичні засоби та психотропні речовини в учасників вказаної злочинної організації;
встановити майно підозрюваних з метою вирішення питання щодо накладення арештів для подальшої конфіскації як додаткової міри покарання;
після встановлення майна підозрюваних, звернутися до суду з метою отримання відповідних ухвал про накладення арештів на таке майно;
на підставі отриманих висновків судових експертиз, розсекречених матеріалів за результатами проведення НСРД, матеріалів виконання доручень та проведених оглядів речей та інформації отриманих в ході проведення тимчасових доступів до речей та документів, скласти повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та вручити підозрюваним у вказаному провадженні, а також іншим учасникам групи;
виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у цьому провадженні;
виконати вимоги ст. 290 КПК України;
скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Здійснення вищевказаних процесуальних, слідчих (розшукових) дій під час здійснення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, оскільки в подальшому під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати доказове значення винуватості підозрюваних осіб. Обставини, що перешкодили здійснити вищевказані процесуальні, слідчі (розшукові) дії - тривалість проведення та значний обсяг призначених у кримінальному провадженні експертиз, які на даний час не закінчені, значний обсяг слідчих (розшукових) дій, тривалість процедури зняття грифів секретності з матеріалів НСРД.
Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення у яких підозрюється ОСОБА_4 являються особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, а саме:
Продовжує існувати ризик, передбачений пунктом першим частини першої статті 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у організації та вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, а тому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, це може спонукати останнього до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон та тривалого переховування від органів слідства та суду з метою уникнення зазначеного вище покарання. Вказаний ризик також обґрунтовується тим, що підозрюваний офіційно не працює, не одружений, осіб з числа близьких родичів на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв'язків.
Продовжує існувати ризик, передбачений пунктом другим частини першої статті 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даному етапі невстановлені всі кримінальні правопорушення, вчинені підозрюваним, невстановлені всі співучасники, а тому перебуваючи на волі останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які зможуть довести вчинення кримінальних правопорушень, таким чином перешкодити кримінальному провадженню, а також перебуваючи на волі, володіючи відомостями досудового розслідування, які стали йому відомі під час проведення слідчих дій за його участі та отримання копій документів кримінального провадження, може попередити невстановлених осіб, які є співучасниками, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності.
Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений пунктом третім частини першої статті 177 КПК України - незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 знає особисто інших підозрюваних, та може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування останніх, спонукати свідків, які надали викривальні покази відносно останньої чи інших підозрюваних у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання.
Продовжує існувати ризик, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_4 штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Продовжує існувати ризик, передбачений пунктом п'ятим частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаних кримінальних правопорушень, оскільки незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток, а на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено канали надходження наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, незаконний збут яких інкримінується підозрюваному та осіб, які причетні до його незаконного можливого надходження до підозрюваних у вказаному провадженні. Окрім того, вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме 30.06.2021 у кримінальному провадженні №12018250000000158 від 19.07.2018 обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України направлено до суду.
Також, на обґрунтування наявності зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваному вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, однак незважаючи на це продовжували здійснювати незаконне виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто здійснювали злочинну діяльність свідомо, зухвало з порушенням нормальної життєдіяльності громадського суспільства та розповсюджуючи небезпечні речовини, які є наркотичними засобами та психотропними речовинами, невизначеному колу осіб.
Зважаючи на викладене, інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно підозрюваного у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 , та його адвокат - ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти клопотання, та просили відмовити у задоволенні згаданого клопотання і обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження тримання підозрюваного під вартою, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Головним слідчим управлінням НП України (м. Київ, бул. Кольцова, 22-А) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023250000000018 від 15.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
16.01.2024, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Цього ж дня, Святошинським районним судом міста Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк дії вказаного запобіжного заходу визначено до 10.03.2024, включно.
Постановою заступника Генерального прокурора від 26.02.2024, строк досудового розслідування продовжено до 10 квітня 2024 року.
05.03.2024 Святошинським районним судом міста Києва продовжено запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 10.04.2024.
27.03.2024, слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 10 січня 2025 року.
Після цього, Святошинським районним судом м. Києва продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 06.06.2024 року.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 06.06.2024, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим, оскільки необхідно провести та завершити слідчі та процесуальні дії, на які вказував прокурор у клопотанні.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами справи та встановленні слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу підозрюваному.
Зазначені ризики на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зі змісту ч. 1 ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на закінчення досудового розслідування, про які вказував прокурор зі слідчим.
Даних про наявність підстав для скасування підозрюваному запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Також слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному при винесенні обвинувального вироку.
Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, керуючись статтями 177, 178, 197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУНП України ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023250000000018 внесеного до ЄРДР 15.01.2023 року за, ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 02.08.2024 року включно без визначення розміру застави та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор МЮ України».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1