СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3854/24
ун. № 759/11286/24
01 червня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100080001809, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
01.06.2024 р. до Святошинського районного суду надійшло клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100080001809, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.05.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 18 години 00 хвилин, з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 19.07.1976, групою осіб, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проникнення до сховища а саме, телекомунікаційного колодязя де зберігалось майно АТ «Укртелеком», в умовах воєнного стану, таємно, викрали кабель зв'язку марки «ТПП 100*2*0,5» та «ТПП 100*2*0,4» який належить АТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), на загальну суму 81 859 грн. 41 коп. (без ПДВ).
Так, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 знаходячись у невстановленим досудовим розслідування місці та час, не маючи постійного місця роботи та джерела заробітку вирішили здобувати кошти шляхом вчинення крадіжок чужого майна на території Святошинського району, в результаті чого вступили в змову та вирішили діяти спільно з метою досягнення злочинного умислу.
В подальшому, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 18 години 00 хвилин 30.05.2024, проходячи по АДРЕСА_1 , звернули увагу на телекомунікаційний колодязь який був закритий металевим люком та до якого вирішили проникнути з метою викрадення кабелю зв'язку належного АТ «Укртелеком».
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 18 години 00 хвилин 30.05.2024, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з групою осіб з ОСОБА_7 , прослідували до вище зазначеного телекомунікаційного колодязя, при цьому взявши з собою заздалегідь заготовлений ручний інструмент. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, руками відкрили люк телекомунікайного колодязя після чого ОСОБА_8 спустившись в середину за допомогою ручного інструменту, здійснив відрізи кабелю зв'язку належного
АТ «Укртелеком» - марки «ТПП 100*2*0,5» загальною довжиною 319,4 метрів вартістю 48590 грн. 32 коп., та «ТПП 100*2*0,4» загальною довжиною 258,1 метрів, вартістю 33269грн. 09 коп., після чого разом з ОСОБА_7 дістали вказані відрізки кабелів та в подальшому транспортували їх до берега водойми, що поблизу будинку АДРЕСА_2 , де здійснювали зняття ізоляції з метою подальшої здачі до пунктів прийому вторстровини, чим завдали матеріальної шкоди АТ «Укртелеком» на загальну суму 81859 грн. 41 коп. (без ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше сховище, в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюванийможе: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки останнього.
Інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримує та просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, посилаючись на обґрунтованість підозри, існування ризиків, передбачених, п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечують проти застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100080001809, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30.05.2024 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
31.05.2024 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Стаття 176 КПК України встановлює, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про злочин від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; довідкою про вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі виданої АТ «Укртелеком»; протоколом огляду місця події від. 30.05.2024 яким проведено огляд місця вчинення кримінального правопорушення за адресою АДРЕСА_1 ; протоколом огляду місця події проведеного поблизу буд. АДРЕСА_2 , за участю підозрюваних, де вилучено три мішки з дротами як обпаленими так і в обмотці, та одна пара рукавиць; протоколом обшуку автомобіля «MERCEDES Vito» з державним номерним знаком НОМЕР_1 білого кольору, в ході якого вилучено три мішки з дротами та ручний інструмент; протоколом затримання ОСОБА_7 ; протоколом затримання ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні обставини, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Також однією із підстав застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
Слідчий суддя вважає доведеними наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування. Про даний факт також свідчить і поведінка підозрюваного, після вчинення кримінального правопорушення з місця вчинення злочину намагався втекти.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії" (рішення від 26.06.2001 заява N 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі "Пунцельт проти Чехії" (рішення від 25.04.2000 заява N 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Окрім того, підозрюваний є неодруженим, сім'ї не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які могли б утримати його від негативної процесуальної поведінки.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти корисливі кримінальні правопорушення щодо посягання на власність, оскільки не є працевлаштованим та немає законного джерела доходів, що у даному випадку призвело до вчинення ним корисливого злочину.
Слідчий суддя, вважає недоведеними наявність існування ризиків, передбачених п.2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що на теперішній час застосування більш м'яких запобіжних заходів (особисте зобов'язання; особиста порука) не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти наявним ризикам.
Так, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній не має офіційних джерел заробітку та вчинив тяжкий злочин пов'язаний із заволодінням майном. Крім того, особисте зобов'язання не може бути застосовано, оскільки це найм'якіший запобіжний захід та враховуючи особу підозрюваного не дозволяє застосувати до нього саме особисте зобов'язання. У зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки також неможливо застосувати до підозрюваного у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли би бути поручителями, відсутні, такого письмового зобов'язання до суду та прокурора не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, відносно ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також, на конкретні обставини кримінального провадження та його особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про можливість задоволення клопотання.
Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, доходжу висновку, що клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100080001809, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити залишати місце свого фактичного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 у місці Києві з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби;
- завчасно та особисто повідомляти слідчого, прокурора, про зміну свого фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_4 .
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на орган Національної поліції за місцем фактичного проживання підозрюваного: АДРЕСА_4 .
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Строк дії ухвали два місяці з дня постановлення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію цієї ухвали вручено ___________ року
о «_____» год. «_____» хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження
підозрюваний _________________________