СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3830/24
ун. № 759/11230/24
31 травня 2024 року м.Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023110000001056 від 12.12.2023, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Алчевськ, Луганської області, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.190 КК України,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором, просив застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження якого дислокується за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2А, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023110000001056 від 12.12.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .В КК України.
ОСОБА_4 , як учасник злочинної організації підозрюється в участі у злочинній організації; заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом обману, зловживання довірою та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки вчиненого у складі злочинної організації, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 розуміючи, що він підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень (в тому числі тяжкого та особливо тяжкого злочину), відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинені кримінальні правопорушення, за які законом передбачено найбільше покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, останній, володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Так, ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, не встановлені всі особи, які причетні до його вчинення, місцезнаходження речей і документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, не встановлено осіб, які виповідали за виготовлення підроблених документів. Ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, проявляється у тому, що ОСОБА_4 знаходячись на волі може чинити тиск на свідків та потерпілих з метою зміни показань або відмови від них. Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження та не встановлено усіх осіб причетних до вчинення вказаного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на зазначених осіб. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, полягає у тому, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень вчинених у складі злочинної організації та знаходячись на волі може вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання слідчого. Свою позицію обґрунтували тим, що підозра ОСОБА_4 необґрунтована повністю та не доведена матеріалами досудового розслідування. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні лише одного епізоду. При цьому завдана матеріальна шкода там становить 27000 грн., а отже кваліфікація його дій за ч.4 ст.190 КК України не обґрунтована. Його участь у злочинній організації також матеріалами клопотання не підтверджується. НСРД по ОСОБА_4 відсутнє. Ризики, передбачені ст.177 КПК України також прокурором не доведені. Так, ОСОБА_4 не може покинути території України, не може здійснювати вплив на свідків або знищити докази, оскільки не затриманий на місці вчинення, обірвав будь-які зв'язки із фігурантами справи і не брав участь у злочинній організації. Таким чином, ризики вказані слідчим та прокурором є лиши припущеннями та не підтверджуються жодними доказами. Крім того, не доведено і неможливості застосувати інший більш м'який запобіжний захід. У зав'язку з викладеним, просять застосувати домашній арешт.
Заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду. Таким чином, заперечення сторони захисту в частині необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри на даному етапі досудового розслідування, слідчим суддею відхиляються.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
30.05.2024 ОСОБА_19 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України. Того ж дня, йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, звертає увагу на те, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення все ж є визначаючим елементом, хоча не єдиним, при оцінці ризику ухилення від суду.
Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати на потерпілих чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже, існує достатньо підстав вважати, що підозрюваний, опинившись на волі зможе перешкодити встановленню істини у справі під час досудового розслідування.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв'язків. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив її належну процесуальну поведінку не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому суд враховує, і те, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України. Проте враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, доводи сторони захисту та прокурора, слідчий суддя, знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_4 застави, у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та вважає, що саме такий розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023110000001056 від 12.12.2023, щодо ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.07.2024 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605600 грн. (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, у відповідності до ст.182 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1