Справа № 758/15263/18
Категорія 38
15 травня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про визнання шлюбу та заповіту недійсними, -
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про визнання шлюбу та заповіту недійсними.
Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи, що матиме значення для прийняття рішення у справі.
На вирішення експертизи просить поставити наступне питання: чи міг розуміти значення своїх дій та керувати ними 05 лютого 2018 року ОСОБА_4 , 1947 року народження під час складання заповіту на користь ОСОБА_3 , посвідченого Фастівською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 1-316.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, у клопотанні просить здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, від представника відповідача ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Суд вивчивши матеріали справи, дійшов висновку наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
У позові представник позивача ОСОБА_6 просить визнати шлюб, укладений між її померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та заповіт від 05 лютого 2018 року, вчинений від імені ОСОБА_4 та посвідчений Фастівською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 1-316 на користь ОСОБА_3 недійсними.
Оскільки у справі необхідно встановити психічний стан ОСОБА_4 , заявлене клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню.
Частинами 4, 5, 6 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з абз. 6 п. 1.2.14 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) (далі - Інструкція) комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до п.п. 6.3, 6.4. розділу VI Інструкції психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Виходячи з норм зазначеної вище Інструкції, а також враховуючи норми ч.ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України суд дійшов висновку про призначення у справі посмертної судово-психологічної експертизи, на розгляд якої необхідно поставити наступні питання: чи здатним був ОСОБА_4 при складанні заповіту 05.02.18, посвідченого Фастівською державною нотаріальної конторою № 1-316 розуміти значення своїх дій та керувати ними?
Керуючись ст.ст. 103-105, 109, 197, 252, 253, 353 ЦПК України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5), суд -
Клопотання представника позивача ОСОБА_7 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про визнання шлюбу та заповіту недійсними - задовольнити.
Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про визнання шлюбу та заповіту недійсними посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103-а).
На вирішення посмертної судово-психіатричної експертизи поставити наступне питання:
- чи міг розуміти значення своїх дій та керувати ними ОСОБА_4 , 1947 року народження під час складання заповіту на користь ОСОБА_3 05 лютого 2018 року, посвідченого Фастівською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 1-316?
Експерта попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Для проведення експертизи надати експерту матеріали цивільної справи № 758/15263/18.
Витрати з оплати вартості експертизи покласти на ОСОБА_2 .
Сторонам по справі роз'яснити, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС. С. Захарчук