печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15693/24-к
20 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018000000000376, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018000000000376.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що в рамках кримінального провадження № 12018000000000376 від 21.06.2018, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2018 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 18.10.2018 обшуку, за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти 45 000,00 грн. та 10 000,00 доларів США. Органом досудового розслідування не встановлено доказів, які свідчать, що вказані грошові кошти містять на собі сліди злочину або містять будь-які відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, у зв'язку із чим, подальшому арешті майна відпала потреба.
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду повідомлялась належним чином, проте адвокатом подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити. Крім того, адвокатом долучено до заяви постанову слідчого від 21.12.2021 про закриття кримінального провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000376 від 21.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 4, 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року у справі № 757/51211/18-к накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 18.10.2018 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти 45 000,00 грн. та 10 000,00 доларів США.
Постановою слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - начальником відділення слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 21.12.2021, кримінальне провадження № 12018000000000376 від 21.06.2018 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також той факт, що на даний час у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала необхідність, оскільки кримінальне провадження № 12018000000000376 від 21.06.2018 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.
Крім того, вимоги клопотання в частині зобов'язання уповноважених осіб Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, повернути майно його власнику, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року у провадженні № 757/51211/18-к на майно, тимчасово вилучене 18.10.2018 під час обшуку, за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: 90 банкнот номіналом 500 грн. кожна, загальною сумою 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. та 100 банкнот, номіналом 100 доларів США кожна, загальною сумою 10000 (десять тисяч) доларів США.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1