Номер провадження 1-кс/754/1626/24
Справа № 754/7946/24
Іменем України
04 червня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №12024100030001018 від 26.04.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця уродженець м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно непрацевлаштований, одружений (зі слів), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз:
- 28.04.2021 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2, 185 ч.2, 70ч.1 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. 26.12.2022 звільнений по відбуттю строку покарання,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_6 ,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 04.06.2024 надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №12024100030001018 від 26.04.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12024100030001018 від 26.04.2024, де досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2024 приблизно о 19:17 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 25-Д у приміщені магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363), побачив на стелажах товар, після чого, у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 до 13.05.2024.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, викрав із стелажу магазину «Аврора» сковороду алюмінієву ТМ «Krauff» діаметром 24 см., у кількості 2 шт., вартістю 499,17 грн. за 1 шт., загальною вартістю 998,34 грн., які ОСОБА_5 сховав до пакету, який тримав в руці.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , утримуючи вищевказаний товар при собі, пройшов через касову зону не розрахувавшись за них та вийшов з приміщення магазину, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363) матеріального збитку на загальну суму 998,34 грн.
Крім того, 20.03.2024 приблизно о 14:40 грн., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 25-Д у приміщені магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка» (ЄДРПОУ 41130363), побачив на стелажах товар, після чого, у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 до 13.05.2024.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, викрав із стелажу магазину «Аврора» сковороду алюмінієву TM «Krauff» діаметром 24 см., у кількості 2 шт., вартістю 499,17 грн. за 1 шт., загальною вартістю 998,34 грн., шампунь для волосся TM «Syoss Ceramide», в кількості 2 шт., вартістю за 1 шт. 140,83 грн., загальною вартістю 281,66 грн., а всього товару на загальну вартість 1280 грн., який ОСОБА_5 сховав до пакету, який тримав в руці.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , утримуючи вищевказаний товар при собі, пройшов через касову зону не розрахувавшись за них та вийшов з приміщення магазину, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ТОВ «Вигідна покупка» матеріального збитку на загальну суму 1 280 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ст. 185 ч. 4 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
04.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколами огляду місця події;
- протоколами прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколами перегляду відеозапису;
- проколами допитів свідків у даному кримінальному провадженні;
- протоколами впізнання;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
При цьому підозрюваний ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
В обґрунтування клопотання про необхідність застосування запобіжного заходу слідчий посилається на ст. 12 КК України та на наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, зокрема:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - ризик визначений ст. 177 ч. 1 п. 1 КПК України, обґрунтовується тим, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто перебуваючи на волі ОСОБА_5 може зникнути від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність великого строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення. ОСОБА_5 неодразово засуджений за вчинення корисливих злочинів проти власності, на даний час стосовно ОСОБА_5 перебуває на розгляді 2 обвинувальних акти, а саме: з 10.04.2024 Дніпровським районним судом міста Києва за ст. 185 ч. 4 КК України, з 23.04.2024 Деснянським районним судом міста Києва за ст. 185 ч. 4 КК України, запобіжні заходи по вказаним провадженням обрані у вигляді домашнього арешту. ОСОБА_5 має незняту та не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів проти власності, він є особою працездатного віку, проте не працевлаштований, а відтак легальних джерел доходу не має, не навчається, не одружений, утриманців (непрацездатних осіб чи дітей) не має, міцних соціальних зв'язків не має, що підвищує ймовірність ризику переховування;
2)незаконно впливати на свідків - ризик визначений ст. 177 ч. 1 п. 3 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, оскільки він знає місце проживання свідків, окрім того на даний час в даному кримінальному провадженні встановлено ще не всіх свідків та очевидців події, які в переважній більшості проживають в тому самому будинку або поряд із будинком підозрюваного, і перебуваючи на волі, в умовах неочевидності існує ризик впливу підозрюваного на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни чи дачі неправдивих показів вищезазначеними особами.
3)вчинити інше кримінальне правопорушення, - ризик визначений ст. 177 ч. 1 п. 5 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 будучи засуджений за корисливі злочини та маючи не зняту та не погашену у законному порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий злочин. Підозрюваний є особою працездатного віку, проте не працевлаштований, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, не навчається, не одружений, утриманців (непрацездатних осіб чи дітей) не має, міцних соціальних зв'язків не має, а тому продовжуватиме злочинну діяльність з метою заволодіння матеріальними цінностями.
Також, підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення, наявність вищевказаних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити вищевказані дії, у зв'язку з чим, менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Вважають, що перебування ОСОБА_5 під вартою зможе забезпечити запобіганню можливості переховуватися від органу досудового розслідування, суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання обґрунтувавши його, зазначивши, що більш м'який запобіжний захід не буде дієвим заходом забезпечення кримінального провадження. Просив клопотання задовольнити за викладених в ньому підстав.
Підозрюваний заперечив з приводу задоволення клопотання та просив не застосовувати до нього запобіжний захід у виді тримання підварто.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 177 ч. 2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто, явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину (санкція ст. 185 ч. 4 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років) може вдатися до відповідних дій.
Вищенаведене дає підстави обґрунтовано припускати можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом спонукання їх до відмови від раніше наданих показань.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик того, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він не має постійного місця роботи, тобто відсутнє постійне джерело доходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також данні щодо особи підозрюваного, який, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, офіційно не працює, не має міцних соціальних зв'язків, стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає його утриманню в місцях попереднього ув'язнення.
Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).
Враховуючи те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, незважаючи на його виключний характер, оскільки більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
Крім того, слідчий суддя, відповідно до ст. 183 КПК України, вважає за можливо визначити розмір застави, не зважаючи на те, що вчинення кримінального правопорушення інкримінується в умовах воєнного стану.
Керуючись ст.ст.177-179,183,184,193,194,196,309,376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, в кримінальному провадженні №12024100030001018 від 26.04.2024, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі судового засідання.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання, в порядку виконання ухвали слідчого судді, з 04 червня 2024 року.
Строк дії ухвали шістдесят днів до до 02 серпня 2024 року.
Визначити розмір застави -80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/о UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
- не залишати межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 серпня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошений 04.06.2024 о 17:45 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1