Номер провадження 3/754/3377/24
Справа №754/7812/24
Іменем України
03 червня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25 травня 2024 року близько 02:30 год за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків за доглядом неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що неповнолітній залишив місце проживання, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні 03.06.2024 ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що дитина постійно тікає з дому, краде та стоїть на обліку. Підтвердила, що дала сину ляпас.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративне правопорушення полягає, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вказана норма є бланкетною і відсилає до законодавства, що встановлює певне коло обов'язків батьків щодо своїх дітей.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 України, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 576687 від 25.05.2024, рапортом від 25.05.2024 та усними поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, правопорушення є незначним, шкоди не завдано, суд приходить до висновку про можливість її звільнення від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного та керуючись статтями 283-285 КУпАП,
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю вчиненого, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак