Провадження №3/447/621/24
Справа №447/1005/24
04.06.2024 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р.,
за участі секретарів судових засідань: Вербінець Є.С., Норик І.М. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, особу з інвалідністю 2 групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП
встановив:
04.06.2024 в період часу з 10 год. 29 хв. до 10 год 43 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у залі судового засідання №3 Миколаївського районного суду Львівської області за адресою: вул. Мазепи, 29 м. Миколаїв, Стрийського р-ну Львівської обл., під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, здійснив прояв неповаги до суду, оскільки вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що виразилось у непідкоренні розпорядженням судді, відсутності реакції на зауваження судді, а саме: розмовляв без дозволу судді, перешкоджав судді вести судове засідання, висловлювався нецензурною лексикою у залі судових засідань, на зауваження не реагував, погрожував потерпілій у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 сказав, що не висловлюється нецензурною лексикою, проте після зауваження судді продовжив висловлюватись лайливими словами, зокрема коли виходив із залу судових засідань.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Згідно ст.50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади», у кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності за ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відповідно до ст.ст. 221, 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.
Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.
Зазначені висновки повністю узгоджуються Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні від 26.10.2018 №62.
Відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає вчиненні таких дій: у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Правопорушення передбачене даною статтею може вчинюватися шляхом різноманітних дій: у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду осіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками, потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами тощо. Суб'єкт адміністративного проступку - особи, що є учасниками судового процесу. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищенаведене, поведінку ОСОБА_1 судовому засіданні, який розмовляв без дозволу судді, перешкоджав судді вести судове засідання, висловлювався в після зауваження судді та попередження про відповідальність за неповагу до суду, продовжив порушувати порядок у залі судового засідання, суддя розцінює як явну зневагу до суду і встановлених у суді правил.
Суддя, дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого та наслідки правопорушення, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП, тобто, неповага до суду, що виразилися у порушенні порядку під час судового засідання та висловів нецензурною лексикою на адресу потерпілої особи у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що свідчить про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. При вирішенні питання про призначення стягнення, до уваги беруться характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, у зв'язку з чим вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення ОСОБА_1 у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України Про судовий збір, інваліди ІІ групи звільняються від сплати судового збору, враховуючи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому він звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1,ч.1 ст. 185-3, 284, 294 КУпАП, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.
Суддя Павлів В. Р.