Єдиний унікальний номер №943/576/24
Провадження №3/943/343/2024
04 червня 2024 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., за участю секретаря судового засідання Дутки С.І., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділення поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого майстром по розробці ділянок ТОВ «Святибор», який проживає в селі Заставне Львівського району Львівської області,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
29 лютого 2024 року о 16 год. 51 хв. у селі Богданівка Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував трактором марки «МТЗ-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та просив суд його суворо не карати, оскільки вперше притягується до адміністративної відповідальності та випив лише стакан вина.
Заслухавши доводи правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №666870 від 29.02.2024, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Крім того його вина доводиться роздруківкою приладу «Drager» від 29.02.2024, яким за результатами алкотесту в ОСОБА_1 підтверджено стан алкогольного сп'яніння - 0,48%. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також доводиться Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким за результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у нього виявлено - позитивний 0,48% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, засвідчивши це власним підписом «з результатами згоден ОСОБА_1 , підпис». Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск CD-R), а також визнання ним своєї вини у даному судовому засіданні.
Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об'єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення є щире розкаяння винного, а обставин, що обтяжують його відповідальність судом не встановлено.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, наявність однієї обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним.
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 38, 40-1, 130, 245, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя І. Б. Кос