Справа № 336/3559/24
Пр. 3/336/2676/2024
31 травня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження р/г Наровчатський Наровчатського району, Пензенська область, РФ, громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , не працевлаштованого,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться об'єднана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Суддею встановлено, що 27.03.2024 о 15-08 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру (ображав, лаявся нецензурною лайкою, бив, давав ляпаса, душив) по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, підтвердив обставини, викладені в обох протоколах.
Вивчивши наявні письмові докази, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протоколи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто, умисному вчиненні дій психологічного та фізичного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень), дій психологічного характеру, що полягають у погрозах, образах, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої (стосовного першого епізоду) та наявність підстав для закриття провадження у справі щодо невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений (стосовно другого епізоду).
Відповідно до ст.1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ч.1 ст.29 вказаного нормативно-правового акту, кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону. До таких спеціальних заходів за змістом ст.24 Закону належать терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Вина особи у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АА №338647 від 27.03.2024, письмовими поясненнями потерпілої від 27.03.2024, рапортом поліцейського.
У відповідності до ст.34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи за вчинення адміністративного правопорушення, суддею не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. В даному випадку правопорушення мають тотожну кваліфікацію.
Під час призначення стягнення згідно з ч.2 ст.33 КУпАП суддя враховує характер, тяжкість та обставини вчинення правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, тому приходить до висновку про доцільність застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.
Підстав для застосування положень ст.39-1 КУпАП, а саме, для направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, з урахуванням наявних матеріалів справи, її фактичних обставин, судом не встановлено.
Стосовно закриття провадження в частині невиконання термінового заборонного припису суддя виходить з такого. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №338646 від 27.03.2024, - 27.03.2024 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконав вимоги тимчасового заборонного припису стосовно кривдника АА №301663 від 18.03.2024 стосовно заборони на вхід та перебування в місці проживання, зобов'язання залишити місце проживання, заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою з 18.03.2024 по 28.03.2024. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність. Крім того, вимоги до протоколу містяться у ст.256 КУпАП.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП може наставати у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Ч.1 ст.251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення.
Суддею встановлено, що до матеріалів справи не долучено належних доказів на підтвердження об'єктивної сторони правопорушення.
Так, до матеріалів справи не долучено копію термінового заборонного припису кривдника, серії АА №301663 від 18.03.2024.
Щодо наявного рапорта інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області від 27.03.2024 за наведених обставин суддя не може вважати його належним доказом, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про певні обставини та події вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Натомість, відповідно до п.15 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС від 06.11.2015 №1376, та зареєстрована в МЮУ 01.12.2015 за №1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, провадження в справі у цій частині підлягає закриттю.
Керуючись ст. 23, 24, 30-1, 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307-308 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (протокол серії АА №338647 від 27.03.2024), та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень (триста сорок гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на номер рахунку: UА558999980313060106000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл.- 21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно з ОСОБА_1 (протокол серії АА №338646 від 27.03.2024), закрити відповідно до п.1 ч.1 ст 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 680,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік