ЄУН: 336/2667/24
Провадження №: 2-а/336/36/2024
03.06.24
03 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Грекова Д.В. звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.03.2024 ОСОБА_1 було затримано працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції та доставлено до відділу поліції № З ЗРУП ГУНП. Після доставлення до відділу поліції № З ЗРУП ГУНП 09.03.2024 на ОСОБА_1 було складено протокол ААД/511633 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову серії та номер ЕНА 1624879 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог п.п. 8.7.3.е ПДР України, а саме за проїзд на червоний сигнал світлофора, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанову ЕНА 1624879 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Фактично, при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача наявні ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. В порушення даної норми, на прохання надати пояснення та долучити їх до матеріалів справи, уповноваженими особами, які складали оскаржувану постанову, позивачу було відмовлено. Також було відмовлено ознайомитися з матеріалами справи та відеофіксацією події. На прохання запросити та залучити адвоката з метою надання юридичної допомоги при розгляді справи, поліцейськими також було відмовлено.
Посилаючись на викладені обставини, просив скасувати постанову серії та номер ЕНА 1624879 від 09.03.2024 про накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену поліцейськими Управління патрульної поліції в Запорізькій області за порушення п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП, справу закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції НПУ сплачений судовий збір.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В порядку ст.162 КАС України, 01.05.2024 представником відповідача УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, у якому представник просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що під час несення служби 09.03.2024, поліцейським управління патрульної поліції було зупинено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР України. В наступному, в ході розгляду справи, було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач будь-яких клопотань не заявляв. Обставини, на які вказує позивач, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях. Враховуючи вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відносно нього була винесена постанова серії ЕНА № 1624879 за ч.2 ст.122 КУпАП.
10.05.2024 ОСОБА_1 надані письмові пояснення у справі, згідно з якими 09.03.2024 він разом із дружиною направився на автомобілі «Jeep Compas», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пошуки своєї собаки, яка загубилась. Автомобілем керувала його дружина. У той час, коли він вибіг з автомобіля і побіг шукати собаку, за ним побігли працівники поліції, які у подальшому його неправомірно затримали. На його прохання залучити адвоката відмовили.
Вивчивши обставини справи, враховуючи доводи сторін, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, суд дійшов до наступного.
Як вбачається зі змісту постанови серії ЕНА № 1624879 від 09.03.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, складеної відносно ОСОБА_1 , 09.03.2024 в м. Запоріжжя, на перехресті вул. Олексія Поради та траси М-18, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Jeep Compas», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3е Правил дорожнього руху України.
09.03.2024 відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 511633 за ч.1ст.130 КУпАП, згідно з яким 09.03.2024 о 17 годині 58 хвилин в м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради-траса М-18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Jeep Compas», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
09.03.2024 відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було здійснено адміністративне затримання, про що свідчить протокол АА № 049574 про адміністративне затримання за ч.1ст.130 КУпАП.
З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що 09.03.2024 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Jeep Compas», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора. Працівники поліції після виявлення правопорушення на службовому автомобілі з увімкненими спеціальними сигналами здійснили рух за вказаним автомобілем з метою його зупинки. Через певну відстань, автомобіль «Jeep Compas», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинився, та водій почав втікати. Після його затримання, було встановлено, що водієм виявився ОСОБА_1 .. Працівниками поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння. На відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції роз'яснює ОСОБА_2 що у зв'язку з адміністративним затриманням, для захисту його право буде залучено безоплатного адвоката. Крім того, працівник поліції пропонував ОСОБА_1 назвати номер телефону його особистого адвоката, якщо він у нього є, та пропонував зателефонувати його захиснику. Крім того, з відеозапису вбачається, що через певний проміжок часу під'їхала дружина ОСОБА_2 , яка питала, де ключі від його автомобіля та у подальшому повідомила, що знайшла їх. На початку відеозапису, після того, як працівники поліції наздогнали ОСОБА_1 , останній поводився агресивно, просив поліцейських вимкнути камеру.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини", "Девеєр проти Бельгії", "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353 (далі Закон № 3353), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Статтею 14 Закону «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 8.7.3 е ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
Приписи ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
За правилами ст. 222 КУпАП розгляд справ за ч. 2 статті 122 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.
Доводи позивача про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються відеозаписом від 09.03.2024, на якому вбачається як ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу вибіг з автомобіля та почав втікати від працівників поліції. Інших осіб на місці події не було.
Таким чином, судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства. Під час складання спірної постанови права ОСОБА_1 порушені не були.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1624879 від 09.03.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.А. Савеленко