Дата документу 31.05.2024
Справа № 334/4176/24
Провадження № 1-кс/334/1318/24
31 травня 2024 року
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, одружений, з вищою освітою, офіційно не працюючий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні № 12024082050000378 від 21.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12024082050000378 від 21.02.2024 за ч.3 ст.369-2 КК України.
У вказаному провадженні досудове розслідування здійснюється групою слідчих, до складу якої входять слідчі СУ ГУНП в Запорізької області.
В ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (філія Головного сервісного центру МВС).
При цьому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 систематично став перебувати біля приміщенні будівлі АДРЕСА_3 та у подальшому біля приміщення будівлі 9-А по АДРЕСА_4 , за місцем розташування Територіального сервісного центру № 2342, для введення в оману відвідувачів про те, що він, через налагоджені і функціонуючі домовленості з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 (філія Головного сервісного центру МВС), може вплинути на останній з метою успішно складання теоретичного та практичного іспитів з метою отримання права керувати транспортним засобом та посвідчення водія.
Під час ведення своєї незаконної діяльності ОСОБА_5 , переслідуючи мету власного збагачення, налагодив відповідне спілкування з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 (філія Головного сервісного центру МВС), який розташований за вищевказаною адресою, з метою подальшого його афішування та використання у власних корисливих цілях.
Так, у 2019 році ОСОБА_6 , який на теперішній час проходить військову службу на посаді водія-електрика в окремій десантно-штурмовій бригаді №82 роти БПЛА, внаслідок притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, був позбавлений права керувати транспортними засобами. У зв'язку із несенням служби в лавах ЗСУ, та необхідністю виконувати поставлені службові завдання, ОСОБА_6 вирішив поновити водійське посвідчення.
Приблизно у другій половині лютого 2023 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 познайомився з ОСОБА_5 , якому свідок в ході розмови повідомив про свій намір поновлення права керувати транспортним засобом.
Далі, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що вирішення питання щодо успішної здачі теоретичного іспиту із знання правил дорожнього руху, практичного іспиту із навичок керування транспортного засобу, та подальшу видачу водійського посвідчення відповідної категорії відноситься до компетенції територіальних сервісних центрів МВС України, маючи злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від громадян, які мають намір отримати посвідчення водія, неправомірної вигоди для себе, за вплив на службових осіб територіального сервісного центру МВС № 2342, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , під час телефонної розмови, повідомив ОСОБА_6 , що зможе вплинути на службових осіб територіального сервісного центру МВС № 2342, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та забезпечити прийняття ними рішення про успішне складання теоретичного та практичного іспиту ОСОБА_6 у зазначеному територіальному сервісному центрі, та в подальшу видачу водійського посвідчення категорії «В» та «С».
За вказані дії ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, вимагав у ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе у сумі 17 000 грн., за вплив на прийняття рішення службовими особами територіального сервісного центру МВС № 2342, за успішну здачу свідком теоретичного та практичного іспитів для отримання водійського посвідчення, та неправомірну вигоду в сумі 8900 гривень за отримання ОСОБА_6 довідки про зняття з обліку в Запорізькому наркологічному диспансері. При цьому, ОСОБА_5 , вимагаючи зазначену неправомірну вигоду, запевнив, що без передачі грошових коштів службовими особами територіального сервісного центру НОМЕР_1 не буде прийнято рішення про успішне складання іспитів та отримана довідка про зняття з обліку в Запорізькому наркологічному диспансері.
26.03.2024 приблизно о 09 годині 47 хвилин, ОСОБА_5 , попередньо домовившись про зустріч за допомогою телефонного зв'язку, перебуваючи біля торгівельного центру «МЕТРО», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , зустрівся з ОСОБА_6 , який на вимогу останнього, з метою отримання довідки про зняття з обліку в Запорізькому наркологічному диспансері, яка необхідна для успішного складання теоретичного іспиту у територіальному сервісному центрі, передав грошові кошти у якості неправомірної вигоди в сумі 8900 гривень.
В подальшому, 30.04.2024 у ранковий час доби, ОСОБА_6 прибув до ТСЦ № 2342, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , виконуючи вказівки ОСОБА_5 , склав теоретичного іспит та зареєструвався на здачу практичного іспиту з навиків керування транспортним засобом.
В цей же день, а саме у вечірній час ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_6 , зателефонував останньому з метою вимагання грошових коштів в сумі 16 500 гривень, за вплив на службових осіб територіального сервісного центру НОМЕР_1 для успішної здачі практичного іспиту.
01.05.2024 о 08:20 год., на території пакувального майданчика територіального сервісного центру МВС № 2342, за адресою: АДРЕСА_4 , перебуваючи у салоні автомобілю «ДеоЛанос», д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення та одержання неправомірної вигоди для себе, для здійснення подальшого впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з числа працівників ТСЦ № 2342 МВС в Запорізькій області (філія Головного сервісного центру МВС), отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 16000 грн. за успішне складання теоретичного та практичного іспитів для отримання водійського посвідчення.
Отримавши гроші, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_6 може спокійно йти здавати практичний іспит, і що за нього вже все вирішено. Вийшовши із автомобілю, свідок направився на майданчик для здачі практичного іспиту, де сівши у вантажний транспортний засіб, в якому було два раніше не відомих йому інструкторів із водіння, та згідно маршрутного листа здав успішно практичний іспит.
Далі, у цей же день, у період часу з 14 години 00 хвилин до 14 години 30 хвилин, після вчинення ОСОБА_5 необхідних дій, пов'язаних із впливом на невстановлених посадових осіб з числа працівників ТСЦ № 2342 МВС в Запорізькій області (філія Головного сервісного центру МВС) уповноважених на виконання функцій держави, ОСОБА_6 успішно склав практичний іспит та отримав посвідчення водія серія НОМЕР_3 .
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці квітня 2024 ОСОБА_7 , у зв'язку із роботою в одному з СТО розташованому на території м. Запоріжжя, постійною необхідністю перевірки стану транспортних засобів, шляхом виїзду на них та проведенню діагностування за межами свого постійного місця роботи, звернувся до територіального сервісного центру МВС №2341, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , з метою отримання водійського посвідчення категорії «В», де зареєструвався в електронній черзі з використанням сервісу "Електронна черга", та отримавши талон направився до екзаменаційного класу, де самостійно, успішно здав теоретичний іспит із знання правил дорожнього руху.
В той же день, ОСОБА_7 , перебуваючи на території Територіального сервісного центру МВС №2341, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , не склав практичний іспит із навиків керуванням транспортним засобом.
Приблизно в кінці квітня 2024 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_5 та повідомив, що успішно склав теоретичний іспит на знання правил дорожнього руху, та йому необхідно скласти практичний іспит з керуванням транспортного засобу, щоб отримати водійське посвідчення категорії «В».
В свою чергу, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що вирішення питання щодо успішної здачі теоретичного іспиту із знання правил дорожнього руху, практичного іспиту із навичок керування транспортного засобу, та подальшу видачу водійського посвідчення відповідної категорії відноситься до компетенції територіальних сервісних центрів МВС України, маючи злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від громадян, які мають намір отримати посвідчення водія, неправомірної вигоди для себе, за вплив на службових осіб територіального сервісного центру МВС № 2342, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , повідомив ОСОБА_8 , що зможе вплинути на службових осіб територіального сервісного центру МВС № 2342, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та допомогти ОСОБА_7 успішно скласти практичний іспит, отримати водійське посвідчення вказаної категорії.
За вказані дії ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, вимагав у ОСОБА_7 неправомірну вигоду для себе у сумі 13 000 грн.,за вплив на прийняття рішення службовими особами територіального сервісного центру МВС № 2342, за успішну здачу свідком практичного іспитів для отримання водійського посвідчення.
27.05.2024 приблизно о 14 годині 00 хвилин, на території площі «Мистецька», за адресою: м. Запоріжжя, перебуваючи у салоні автомобілю «Chevrolet Lacetti» д.р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення та одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення подальшого впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з числа працівників ТСЦ № 2342 МВС в Запорізькій області (філія Головного сервісного центру МВС), за прийняття рішення про успішне складання практичного іспиту, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 5000 грн. та повідомив про необхідність передачі другої частини неправомірної вигоди в день здачі практичного іспиту.
29.05.2024 приблизно о 07-58 годин, на території пакувального майданчика територіального сервісного центру МВС № 2342, за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи у салоні автомобілю «Chevrolet Lacetti» д.р.н. НОМЕР_4 . продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання та вимагання неправомірної вигоди для себе, за вплив на службових осіб територіального сервісного центру НОМЕР_1 щодо успішної здачі практичного іспиту з навиків керування транспортним засобом, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 9000 грн.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, одружений, з вищою освітою, офіційно не працюючий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
29.05.2024 о 10-04, в порядку ст.208 КПК України, затримано гр. ОСОБА_5 , як особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержанні неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
29.05.2024, в порядку положень 11 глави КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, в тому числі:
- повідомленнями Запорізького управління ДВБ НП України про вчинення кримінального правопорушення;
- заявою про вчинення злочину ОСОБА_6 ;
- заявою про вчинення злочину ОСОБА_7 ;
- відповідями Запорізького управління ДВБ НП України на доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, щодо обставин кримінального правопорушення та осіб причетних до його вчинення;
- протоколами допитів у якості свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час яких останній пояснив обставини вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_5 , за вплив на службових осіб територіального сервісного центру НОМЕР_1 , а саме вирішення питання, щодо успішного проходження теоретичного та практичного іспитів у ТСЦ;
- протоколами оглядів, ідентифікації та вручення грошових коштів від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- протоколами обшуку від 29.05.2024;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які містять інформацію щодо обставин вчинення злочину.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або/ суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- може незаконно впливати на свідків та заявника у цьому кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, кваліфікованого за ч. 3 ст.369-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з конфіскацією майна. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи невідворотність покарання за його вчинення, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 , буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Досудове слідство вважає, що на цей час існують підстави вважати, що
ОСОБА_5 , використовуючи свої зв'язки та фінансове становище, дружні стосунки, може впливати, у тому числі шляхом підкупу, погроз, прохань, умовлянь, на заявника у кримінальному провадженні, свідків, які в тому числі є працівниками ТСЦ №2342.
Окрім вказаного, на цей час у вказаному кримінальному провадженні досудове слідство триває, не встановлено повного кола учасників скоєння злочину, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також всіх свідків, у зв'язку із чим, ОСОБА_5 може перешкодити провадженню шляхом надання вказівок особам, з метою приховання та (або) спотворення документів, що мають значення для досудового слідства.
Враховуючи викладене, досудове слідство доходить до висновку, що усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може ухилятися від явки в органи досудового слідства та/або суду, без поважних причин не з'являтись, затягувати проведення слідчих дій, що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 буде умисно переховуватись від органів досудового розслідування, чим перешкодить встановленню істини по справі. Крім того, спробує знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та буде незаконно впливати на свідків та заявника у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування підтверджено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, усвідомлення ОСОБА_5 невідворотності покарання за його вчинення, фактично унеможливлює застосування вказаного заходу. Існує ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування.
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, також унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Виходячи з наведеного, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти наведеним вище ризикам.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Підозра обґрунтована зібраними у справі доказами. Існують ризики впливу на свідків у справі. Інші запобіжні заходи не в змозі забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що він немає наміру ухилятися. Має проблеми із здоров'ям. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання .
Захисник вказав, що стороною обвинувачення не доведена необхідність застосування такого жорсткого запобіжного заходу як тримання під вартою. Просив застосувати запобіжний захід більш м'який.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого.
29.05.2024, в порядку положень 11 глави КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
29..05.2024 о 10-04, в порядку ст. 208 КПК України, затримано гр. ОСОБА_5 , як особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Слідчий суддя вважає, що подані стороною обвинувачення докази, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваним. При цьому слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінальної справи по суті. Підозра обґрунтована протоколом огляду, показами свідків, протоколами негласних слідчих розшукових дій, протоколами обшуків.
Беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме той факт, що ОСОБА_5 є раніше несудимим, підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків того, що тяжкість можливо призначеного покарання, що йому загрожує у випадку визнання судом винним, може схилити до наміру переховуватися від органів слідства та суду.
З урахуванням викладеного та обставин справи суд вважає за неможливе обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Під час судового засідання не було встановлено осіб, яких слідчий суддя, вважав би такими, що заслуговують на довіру та що вони поручаться за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
З урахуванням майнового стану підозрюваного суд вважає неможливим призначення запобіжного заходу у вигляді застави. Також не було встановлено осіб, що могли стати заставодавцями у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Проте слідчий суддя вважає, що застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недоцільним, оскільки вважає, що застосування домашнього арешту стосовно підозрюваного здатне забезпечити його належну поведінку під час досудового розслідування та судового провадження.
З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце мешкання у нічний час доби.
Керуючись ст.181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяця.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22.00 годин до 07.00 години наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , слідуючи обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду;
уникати поза процесуального спілкування зі свідками у справі.
У разі невиконання ухвали та покладених на підозрюваного обов'язків слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право контролю за підозрюваним, має право постановити ухвалу про зміну запобіжного заходу, згідно з положеннями цього Кодексу.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 31 липня 2023 року.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Направити ухвалу для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст виготовлено 31.05.2023 року о 12.10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1