Дата документу 23.04.2024
Справа № 334/10292/23
Провадження № 2/334/398/24
23 травня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Гнатюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Алєйнікової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник АТ «Універсал банк» звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 15.09.2021 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посилання https://www.monobank.ua/terms. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 24.05.2021 утворилася заборгованість в розмірі 108282,25 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 108282,25 грн.
На підставі положень ст.ст. 633, 634, 641 ЦК України, АТ «Універсал Банк» пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank | Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови і правила). Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір, та зобов'язується виконувати його умови. Окрім того, в Анкеті відповідач підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 18000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
AT «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).
Станом на 28.12.2022 у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, а відтак вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 28.12.2022 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач на контакт не виходив, та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором, станом на 14.06.2023, становить 22981,18 грн., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 22981,18 грн.; заборгованість за пенею - 0.00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0.00 грн.
У зв'язку із викладеним, АТ «Універсал Банк» звернулось до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідача наявної заборгованості.
05.02.2024 від ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Хмарського Р.Б., на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив залишити без задоволення позовну заяву АТ «Універсал Банк».
В обґрунтування відзиву зазначає, що долучений до позову розрахунок за договором № б/н від 15 вересня 2021 року станом на 14 червня 2023 року свідчить про те, що позивачем до тіла кредиту включено всі нараховані ним відсотки за користування кредитом, що на думку в ідповідача не є обгрунтованим. Так, у вказаному розрахунку наявна графа «Сплачено відсотків», але відсутня графа «Нараховано відсотків». Відповідач надав суду сформовані ним самостійно через електронний застосунок «Монобанк» довідки щодо руху коштів по картці від 29 січня 2024 року та від 30 січня 2024 року, який охоплюють спірний період, з 15 вересня 2021 року по 14 червня 2023 року. У цих довідках вбачається наявність операцій позивача зі «списання відсотків», а саме: 01 листопада 2021 року - списання відсотків за жовтень - 836,08 грн.; 01 грудня 2021 року - списання відсотків за листопад - 549,59 грн.; 01 січня 2022 року - списання відсотків за грудень - 569,26 грн.; 01 лютого 2022 року - списання відсотків за січень - 567,30 грн.; 01 березня 2022 року - списання відсотків за лютий - 516,51 грн.; 01 квітня 2022 року - списання відсотків за березень - 584,66 грн.; 01 травня 2022 року - списання відсотків за квітень - 301,20 грн.; 01 червня 2022 року - списання відсотків за травень - 316,20 грн.; 01 липня 2022 року - списання відсотків за червень - 602,70 грн.; 01 серпня 2022 року - списання відсотків за липень - 641,70 грн.; 01 вересня 2022 року - списання відсотків за серпень - 662,16 грн.; 01 жовтня 2022 року - списання відсотків за жовтень - 660,90 грн.; 01 листопада 2022 року - списання відсотків за листопад - 703,70 грн. Відповідач вважає, що позивач необгрунтовано включив до складу тіла кредиту суми нарахованих відсотків за користування кредитом за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року на загальну суму - 7511,96 грн., а також передчасно 24 жовтня 2023 року включив до суми боргу «Нарахування судових витрат» у сумі 2684,00 грн. З урахуванням викладеного, вважає, що сума заявлених вимог по поверненню заборгованості за тілом кредиту 22981,18 грн. підлягає зменшенню на суму нарахованих відсотків, які не були заявлені до стягнення, у загальній чумі 7511,96 грн., тобто обсяг позовних вимог має бути зменшений до 15469,22 грн. По друге, з довідки щодо руху коштів по картці відповідача від 28 січня 2024 року вбачається, що до 01 березня 2022 року по цій картці зберігалось позитивне сальдо, тобто будь-яка заборгованість була відсутня. На день формування довідки, 29 січня 2024 року, загальна заборгованість відповідача складала 7665,18 грн., яка складалась зі «Списання відсотків.» у період з 01 березня 2022 року по 01 листопада 2022 року у загальній сумі 4989,73 грн., та «Нарахування судових витрат» у сумі 2 684,00 грн. Відповідач вважає, що внесених на його рахунок коштів цілком вистачило щоб повністю погасити свої кредитні зобов'язання по поверненню ним 18000,00 грн, і частково - по сплаті відсотків за користування цими коштами. Актуальна заборгованість існує тільки по відсотках, які були нараховані за період з 01 березня 2020 року по 01 листопада 2022 року у загальній сумі 4989,73 грн., але стягнення цих відсотків не заявлено у вимогах позивача, тільки тіло кредиту. З урахуванням цього у задоволенні позову про стягнення тіла кредиту на даний час слід відмовити повністю.
07.02.2024 на адресу суду від позивача АТ «Універсал Банк» в особі представника Мєшніка К.І. надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначив, що відповідач, підписавши анкету заяву від 15.09.2021 підтвердив, що він ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірники у мобільному додатку, та підтвердив, що вони йому зрозумілі. Також, в Умовах та правилах надання банківських послуг наявний розділ «Порядок внесення змін до договору», у якому викладено порядок внесення змін до договору, а також дії клієнта у разі непогодження із запропонованими змінами, однак відповідач не виявляв Банку свою позицію щодо непогодження із змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився. Використання кредитних коштів відповідачем підтверджується випискою, а відтак відповідач погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «monobank». Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором на умовах та строки, визначені в договорі, не виконав, через що у нього утворилась заборгованість. Так, кредитний ліміт боржника складає 18000 грн., баланс (сума овердрафту) складає - 4981,18 грн., який виникає, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Відповідно до пункту 5.20 розділу 2 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в AT «Універсал Банк», термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла непогашена заборгованість За умовами договору, базова відсоткова ставка - 3,2 % на місяць (37,2% річних), збільшена відсоткова ставка на місяць - 6,2% (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (74,4% річних). Представник позивача зазначив, що розрахунок заборгованості, долучений до позову, у повному обсязі відображає обґрунтовану заборгованість, та є належним доказом. Всі поповнення використовувались відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому їх повернутими вважати не можна. Посилаючись на вищевикладене представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до позовної заяви долучено заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, у відзиві представник відповідача просить розгляд справи проводити без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи та заяви, подані сторонами по суті позову, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у спосіб визначений ст.16 даного Кодексу.
У свою чергу, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом, 15.09.2021 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, у якій він просив відкрити поточний рахунок на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у додатку.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 15.09.2021р. зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану в додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Будь-яких інших умов кредитування (термін повернення кредиту, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, тощо) в анкеті-заяві не зазначено.
До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, які затверджені Протоколом Правління ПАТ «Універсал Банк» №46 від 24.11.2021 року та набули чинності 27.11.2021 року.
До вказаних Умов і правил входять наступні додатки: Тарифи Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які в Анкеті-заяві зазначені складовими договору про надання банківських послуг.
Додані Умови і правила, а також указані додатки не містять підписів сторін договору, зокрема і відповідача.
Наявні у справі Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту не містять відомостей про те, що вони стосуються саме відповідача.
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 05.02.2024 р. у клієнта ОСОБА_1 , останньому було відкрито рахунок НОМЕР_3 , картка № НОМЕР_1 типу Чорна Картка, у валюті гривні, зі статусом - активна до 10/29.
За довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 05.02.2024 року відповідачу була встановлена сума кредитного ліміту: 15.09.2021 р. об 11 год. 26 хв. - 18 000 грн.
Банком не долучено до матеріалів справи Умов і правил (а також відповідних додатків Тарифів, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту), які були чинними на момент підписання анкети-заяви від 15.09.2021 року, і не підтверджено, що вказані документи взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати відсотків саме у розмірах і з порядком нарахування, зазначеному в документах, що додані Банком до позовної заяви.
Згідно розрахунку заборгованості за договором від 15.09.2021 року, який долучено позивачем, станом на 14.06.2023 року, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» становить 22981,18 грн., та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 22981,18 грн., при цьому заборгованість за пенею - 0.00 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0.00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у даному випадку АТ «Універсал Банк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. А відтак, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема таким підставами є договори та інші правочини.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 15.09.2021 року, посилався на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору та Тарифи за карткою Monobank.
Водночас, у справі, що розглядається, позивачем надані Умови і правила в редакції, чинній з 27.11.2021 року, тоді як кредитний договір у вигляді Анкети заяви підписаний позичальником 15.09.2021 року.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, надані Витяг з Тарифів за карткою Monobank та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК, за змістом якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, надані банком Витяг з Умов і правил та додатків до них не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на те, що відповідач підтвердив свою згоду з Умовами і правилами, які долучено до позову, у момент реєстрації, коли Банком згенеровано і відправлено йому на мобільний номер ОТР-пароль, а відповідач ввів цей пароль у мобільному додатку «Monobank», та він мав ознайомитися з Умовами і правилами, тарифами, а натиснувши у додатку «Продовжити», погодився з цими умовами і правилами, виходячи з наступного.
Надані позивачем Умови і правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», розміщені на сайті https://www.мonobank.ua/terms, а також відповідні додатки Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.09.2021 року шляхом підписання Анкети-заяви.
Крім того, зазначення в Анкеті-заяві про ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Судом також встановлено, що безпосередньо укладений між сторонами договір у вигляді Анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'явив.
Із розрахунку заборгованості, який долучено Банком до позовної заяви, також убачається, що Банком проводилось списання відсотків за користування грошовими коштами, про що також зазначено представником позивача у відповіді на відзив.
Так, представник позивача зазначив, що кредитний ліміт відповідача складає 18000,00 грн., баланс (сума овердрафту) складає - 4981,18 грн., який виник оскільки на рахунку відповідача не вистачало власних коштів для оплати заборгованості, а заборгованість збільшилась на суму заборгованості за договором по відсоткам та неустойці, а відтак заборгованість боржника складає 22981,18 грн.
Проте, фактично сума заборгованості не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.
Зі змісту розрахунку заборгованості за договором № б/н від 15.09.2021 року в стовпчику «Сума погашення за наданим кредитом» вбачається внесення відповідачем сум в рахунок погашення боргу при цьому в стовпчику «Залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)», «Сальдо, на яке в цьому періоду проценти не нараховуються (пільговий період)» значення змінювалися не у розмірі внесеної відповідачем суми, в стовпчику «Залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)», в період з 15.09.2021 року по 14.06.2023 року включно вказане значення «00,00», а в стовпчику «Сума пені» за весь період розрахунку вказане значення «0,00» разом з тим, що в стовпчику «Сума пені (накопичувальним підсумком)» за весь період розрахунку, вказане значення «0,00», також в стовпчику «Нараховано за порушення грошового зобов'язання (накопичувальним підсумком) за весь період розрахунку вказане значення «0,00». Окрім цього, 29.10.2021, 04.11.2021, 28.11.2021, 29.11.2021, 04.12.2021, 25.12.2021, 28.12.2021, 02.01.2022, 10.01.2022, 17.01.2022, 23.01.2022, 25.01.2022, 27.01.2022, 30.01.2022, 07.02.2022 відповідачем було сплачено кошти, хоча, відповідно до розрахунку їх не було нараховано. В зв'язку з цим суд не може приймати до уваги зазначений розрахунок заборгованості за договором № б/н від 15.09.2021 року, укладеного між Універсал Банк та відповідачем. як належний та допустимий доказ розміру заборгованості оскільки позбавляє суд можливості повно та всебічно надати оцінку доказам, які є суперечливими.
Так, згідно виписки Рух коштів по картці станом на 05.02.2024 року, щомісяця 1-го числа банк нараховував відсотки на залишок поточної заборгованості і щоразу збільшував сум боргу за «тілом» кредиту на суму відсотків, загальна сума яких складає 22981,18 грн.
Таким чином банк, визначивши предмет позову як стягнення заборгованості у розмірі 22981,18 грн., фактично включив до цієї суми і проценти, сума «тіла кредиту» неодноразово збільшувалась банком на суми, які відповідач не був зобов'язаний сплачувати (відсотки), що призвело до безпідставного збільшення заборгованості.
Аналогічну позицію щодо зарахування на погашення тіла кредиту коштів, сплачених боржником на погашення неправомірно нарахованих відсотків, котрі не передбачено в анкеті-заяві, наведено у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 697/302/20 (провадження № 61-2498св22), в якій АТ «Універсал Банк» було пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank».
Згідно виписки Рух коштів по картці станом на 29.01.2024 року банк безпідставно здійснив нарахування та відповідне списання відсотків за період з 15.09.2021 р. по 29.01.2024 р. на загальну суму 7511,96 грн., що підтверджується даними графи «Сплачено відсотків» у розрахунку заборгованості.
Як вже було зазначено вище, сторони в розумінні цивільного законодавства не погодили розмір та підстави стягнення процентів, комісії, а відповідно, такий договір в силу частини 2 статті 1055 ЦК України є нікчемним, а отже відсутні підстави для стягнення з позичальника на користь банку нарахованих відсотків, віднесених банком до заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7511,96 грн. Водночас, проаналізувавши рух коштів за період з 15.09.2021 року по 14.02.2022 року, судом встановлено, що відповідачем повернуто кошти банку у розмірі 2530,78 грн.
Крім того, чуд звертає увагу, що згідно виписки Рух коштів по картці станом на 29.01.2024 року банк 24.10.2023 р. відніс до суми заборгованості за тілом кредиту судові витрати 2684,00 грн., що є протиправним (підтверджується рядком «нарахування судових витрат» у виписці.
Таким чином, основна заборгованість за кредитом, що утворилась в період з 15.09.2021 року по 14.06.2023 року, складає 7957,26 грн. (18000,00 грн. - 7511,96 грн. - 2530,78 грн.)
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» слід стягнути суму заборгованості в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7957,26 грн.
Підстави для задоволення решти позовних вимог відсутні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.133, 141 ЦПК України, урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 929,34 грн.(7957,26 грн. х 2684 грн.: 22981,18 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 509, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 633, 634, 1048, 1056 ЦК України, суд ,-
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість врозмірі 7957 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень 26 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять ) гривень 34 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя О.М. Гнатюк