Код суду 233 Справа № 233/3190/24
Вирок
Іменем України
04 червня 2024 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у склад головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053380000061 від 13 лютого 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Дофінівка, Лиманського району, Одеської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадянин ОСОБА_3 призваний відповідно до указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 171 від 15 червня 2023 року солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія 1 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Військовослужбовець за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин:
Так, на початку січня 2024 року, більш точної дати не встановлено, знаходячись за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , діючи умисно, в порушення положень ЗУ «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), а саме уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, за допомогою мережі «Інтернет», маючи намір на використання підробленого документу, який видається компетентними особами органу державної влади та посвідчує факт, що має юридичне значення, придбав у невстановленої дізнанням особи за винагороду у сумі 5 000 грн. завідомо підроблене посвідчення водія категорії «В, С» з серійним номером НОМЕР_3 видане 13 січня 2024 року ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке не відповідає зразкам аналогічних документів, що перебувають в офіційному обігу на території України, з метою його подальшого використання для керування транспортним засобом.
У подальшому, 13 лютого 2024 року приблизно о 08 годині 49 хвилин, солдат ОСОБА_3 рухався по автодорозі по вулиці Олекси Тихого у м. Костянтинівці, Краматорського району, Донецької області на автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Passat», реєстраційний номер НОМЕР_4 , коли поблизу будинку АДРЕСА_3 , був зупинений старшим інспектором ВРПП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_5 у зв'язку з виконанням службових обов'язків та забезпечування здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, докладаючи всіх зусиль для забезпечення життєво важливих інтересів суспільства і держави під час відкритого широкомасштабного військового вторгнення РФ на територію України.
Після цього, на вимогу старшого інспектора ВРПП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_5 , солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи мету використання підробленого документу - посвідчення водія категорії «В, С» з серійним номером НОМЕР_3 видане 13 січня 2024 року ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порушення Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, надав старшому інспектору ВРПП Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_5 для ознайомлення підроблене посвідчення водія категорії «В, С» з серійним номером НОМЕР_3 видане 13 січня 2024 року ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим використав підроблений офіційний документ.
Даний бланк посвідчення водія категорії «В, С» з серійним номером НОМЕР_3 видане 13 січня 2024 року ТСЦ 8042 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способом друку та відсутністю елементів захисту, зразкам аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального правопорушення, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_6 надав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.
Ухвалою суду від 31 травня 2024 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винуватого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем ЗСУ, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується нейтрально.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судово-технічну експертизу документів фахівцями Донецького НДЕКЦ МВС України. Витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження № СЕ-19/105-24/1330-ДД від 01.03.2024, що складають 1 893, 20 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 118, 124, 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із проведенням по справі судово-технічної експертизи документів № СЕ-19/105-24/1330-ДД від 01.03.2024 року що складає 1893 грн. 20 коп.
Речові докази:
- бланк посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане 13 січня 2024 року на ім'я ОСОБА_3 який поміщено до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відповідно до квитанції про тримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 12024053380000061, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження - 403, порядковий номер - 28 - знищити.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1