Справа №635/9035/19
Провадження № 2/635/1978/2024
04 червня 2024 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.
за участю секретаря судового засідання Сліпченко К.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 79/800 частини житлового будинку в порядку поділу спільного майна подружжя,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати 79/400 частин житлового будинку АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати право власності на частину спільного майна подружжя, а саме 79/800 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , 1968 року народження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 20.06.1998 року. Під час шлюбу позивач та ОСОБА_3 придбали квартиру АДРЕСА_2 . На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 13.06.1995 за колишньою дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_4 визнано право власності на 79/400частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 30.12.1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обміняли квартиру АДРЕСА_2 на 79/400 частин житлового будинку належної ОСОБА_4 10.03.2016 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, а 02.05.2019 останній помер. Звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадщини, позивачу рекомендовано звернутись до суду. До нотаріальної контори також звернулась донька померлого від першого шлюбу - ОСОБА_5 .
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області та визначено територіальну підсудність справ цього суду Полтавському районному суду Полтавської області.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2023 року справу передано на розгляд до Харківського районного суду Харківської області за територіальною підсудністю.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2024 року для розгляду даної справи визначено суддю Назаренко О.В.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 лютого 2024 року прийнято в провадження судді Назаренка Олега Володимировича цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового за правилами загального позовного провадження.
Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.
В підготовче засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце слухання повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що в судове засідання всі учасники справи не з'явились, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, оглянувши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( частина 1 статті 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Конституцією України передбачається низка гарантій, однією із яких є право судового захисту, що передбачена статтею 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Передбачене пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 223 ЦПК України, частиною п'ятою цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України правилом, за яким суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;.
В розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді цивільної справи.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач повторно не з'явилася до суду у підготовче засідання, про день час та місце якого була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомляла.
Крім того суд звертає увагу, що заяв або клопотань про розгляд справи за відсутністю позивача до суду не надано.
Також, неявка позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи, що позивач повідомлена належним чином про призначення підготовчих засідань, повторно не прибула у підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд приходить до висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 223 ЦПК України та пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України правового наслідку неявки позивача в підготовче засідання, а саме залишення позову без розгляду.
Згідно частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 44, 131, 247, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 79/800 частини житлового будинку в порядку поділу спільного майна подружжя - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 04 червня 2024 року.
Суддя О.В.Назаренко