Справа № 629/3352/24
Провадження № 1-кс/629/832/24
04 червня 2024 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024221110000496 від 10.05.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 10.10.2023 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого 18.04.2024 за відбуттям строку покарання,
Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено наступне.
У провадженні СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12024221110000496 від 10.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за вчинення умисних корисливих злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні тяжкі корисливі злочини за наступних обставин.
Так, 09.05.2024, близько 12-00 ОСОБА_4 знаходився на території гаражно- будівельного кооперативу АДРЕСА_2 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 проходячи повз гаражу № 313 побачив біля цього гаражу велосипед марки «Україна», який там тимчасово залишив без нагляду його власник ОСОБА_6 . У ОСОБА_4 виник умисел таємно викрасти вище зазначений велосипед.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), цього ж дня, у той же час, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно, з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 продовжено його дію з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Україна ХВЗ-28» бежевого кольору вартістю 1083 гривні 33 коп., який належить ОСОБА_6 .
Крім того, 13.05.2024 близько 17-20 ОСОБА_4 знаходився на території гаражно-будівельного кооперативу № 4, розташованого на мікрорайоні АДРЕСА_3 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , проходячи повз гараж № 190, побачив біля цього гаражу велосипед марки «Салют», який там тимчасово залишив без нагляду його власник ОСОБА_7 . У ОСОБА_4 виник умисел таємно викрасти вище зазначений велосипед.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), цього ж дня, у той же час, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно, з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 продовжено його дію з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Салют» вартістю 20000 грн., який належить ОСОБА_7 .
04.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, враховуючи встановленим існування ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників справи, дослідивши докази, надані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам необхідно враховувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що:
- ОСОБА_4 , маючи не зняті та не погашені в установленому законом судимості, після звільнення з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за вчинення ряду умисних, корисливих, у тому числі тяжких злочинів, скоїв нові умисні кримінальні правопорушення, а саме тяжкі корисливі злочини, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, за які законом визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, ніде не працює, тому, знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін може переховуватись від слідства та суду;
- ОСОБА_4 відомі анкетні дані, в тому числі місце мешкання свідків та потерпілих, тому з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на вказаних осіб;
- ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом не з'явлення за викликом до слідчого, прокурора, суду, та необґрунтовано затягувати строк досудового слідства;
- ОСОБА_4 неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, тобто не має соціально-сталих зв'язків та сталого джерела доходів, тому з метою забезпечення своїх майнових потреб може вчинити нові корисливі злочини.
Враховуючи викладене, а також, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. При цьому враховується, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи вимоги ст. 182 ч. 4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним суд вважає за необхідне визначити заставу у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів включно, а саме до 02.08.2024.
Визначити суму застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 121120 гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8