Справа № 621/1497/24
Провадження 3/621/555/24
04 червня 2024 року м. Зміїв Харківської області
Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп'єва, розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області 17.04.2014, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.04.2024, приблизно о 20.45 годині, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні на адресу потерпілої нецензурної лайки, образ та погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані уповноваженою особою як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 173-2 КУпАП.
24.04.2024 постановою Зміївського районного суду Харківської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуті відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області для належного оформлення.
Зокрема, суд зазначив, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення навна інформація про те, що постановою Зміївського районного суду Харківської області від 07.02.2024 ОСОБА_1 визнато винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. Вказана постанова набрала законної сили. Відповідальність за вчинення домашнього насильства особи, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 статті 173-2 КУпАП, встановлена частиною другою цієї ж статті, а отже в протоколі невірно зазначена кваліфікація дій порушника та не зазначені всі необхідні ознаки об'єктивної сторони правопорушення (вчинення порушення особою, яку було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП протягом року)
04.06.2024 до Зміївського районного суду Харківської області матеріали адміністративної справи направлені після дооформлення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дійшов наступного:
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За змістом п.1 ч.1 статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що передбачені статтею 173-2 КУпАП розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Згідно ч.2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати всім ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Приписами ч.1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення тих самих дій, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Зміївського районного суду Харківської області від 07.02.2024 ОСОБА_4 визнато винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. Вказана постанова набрала законної сили 21 лютого 2024 року.
Після повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду після дооформлення у рапорті додано рапорт інспектора СРПП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Р. Малишко від 24.05.2024, в якому останній зазначив, що на момент складення протоколу серії ВАД №199786 від 14.04.2024 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності в нього були відсутні відомості про притягнення особи за ч.1 статті 173-2 КУпАП, що рішення по протоколу серії ВАВ №558276 за ч.1 ст.173-2 КУпАП не було прийнято, в зв'язку з чим він вважає за можливе кваліфікувати дії ОСОБА_4 за ч.2 статті 173-2 КУпАП. (а.с.20)
Однак, вказана інформація спростовується відомостями, наданими при первісному поданні до матеріалів справи, зокрема з довідки «АРМОР» вбачається, що за протоколом серії ВАВ №558276 від 09.12.2023 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн (а.с.12).
Саме ці відомості стали підставою для ухвалення судом постанови від 24.04.2024 про повернення матеріалів на дооформлення.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що адміністративні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Таким чином на особу, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, поширюються гарантії передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачені для «кримінального обвинувачення».
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому розгляд справи судом проводиться лише в межах пред'явленого особі "адміністративного обвинувачення", яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою особою.
Тобто, єдиним і належним документом, в якому має бути викладена фабула адміністративного правопорушення, та кваліфікація дій особи, є протокол про адміністративне правопорушення.
І саме протокол про адміністративне правопорушення (а не рапорт поліцейського СРПП) мав бути дооформлений (змінений - по аналогії з обвинувальним актом у кримінальному провадженні) під час виконання постанови суду від 24.04.2024
На даний час, протокол серії ВАД № 199786 від 14.04.2024 містить тіж самі відомості й кваліфікацію дій порушника за ч.1 статті 173-2 КУпАП, а суд не наділений повноваженнями при розгляді справи змінювати кваліфікацію дій особи, яка погіршує її становище.
Встановлення судом обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Також, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Аналогічна позиція неодноразово висловлена в постановах судів апеляційних інстанцій за релевантних обставин (постанова Одеського апеляційного суду від 12.07.2019, справа № 502/629/19, та ін)
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. Оскільки за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, Європейський Суд з прав людини встановив порушення ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
Враховуючи викладене, суд не наділений повноваженнями при розгляді справи змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а після направлення на дооформлення вище вказані недоліки не були виправлені особою, уповноважену на складання протоколу.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, - не вбачається.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 173-2, 245, 247, 283, 284 КУпАП
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Текст ухвали складено та підписано 04.06.2024.
Суддя В.Філіп'єва