612/349/24
2/612/140/24
04 червня 2024 року смт Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лобановської С.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 13 серпня 2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1271; стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 3000,00 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем по справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13 серпня 2022 року. Від даного шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір'ю.
Зазначає, що між подружжям припинені шлюбно-сімейні відносини та ведення сумісного господарства, поновляти які вони не бажають. Спроб для примирення і збереження сім'ї не приймають. Спору про поділ майна, що є їх спільною власністю на даний час немає.
Позивачка у судове засідання надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав телефонограму, в якій просить суд розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 13 серпня 2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1271, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 13 серпня 2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Від вказаного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Близнюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В позовній заяві позивачка зазначає, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає.
Дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 19.05.2023 № 20-17/103.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Судом встановлено, що шлюб фактично розпався і зберегти його неможливо, що спричинене відсутністю взаєморозуміння, почуття поваги та любові між подружжям, строк на примирення бажаного результату не надасть, подальше існування подружжя разом та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу порушує принцип добровільності та права сторін, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачці, згідно її заяви, залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 12 даного Закону передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 181 ч. 3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно витягу про зареєстрованих у житловому будинку від 20.05.2024 № 25-17/189 за адресою мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає також її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи наведене, з урахуванням всіх обставин справи, беручи до уваги те, що на даний час дитина поживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач позов визнає в повному обсязі та не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини у розмірах, зазначених в позовній заяві, враховуючи розумний розмір витрат на харчування, одяг та загальний розвиток дитини, суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на дитину у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та 3000,00 гривень на утримання дружини до досягнення дитиною 3-річного віку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 84, 105, 110, 112, 113, 84,141, 150, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141,258,259,263,265,268,273, 352,354,430, ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 13 серпня 2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1271 - розірвати.
Позивачці після розірвання шлюбу залишити прізвище - « ОСОБА_4 ».
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 х 2 =2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя С.М. Лобановська