612/456/24
2-о/612/42/24
04 червня 2024 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Масло С.П.,
за участю секретаря судових засідань - Чміль Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Харків),-
04.06.2024 ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , в порядку ст. 317 ЦПК України, посилаючись на те, що отримати свідоцтво про смерть у органі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, а саме в с. Живописне Сімферопольського району АР Крим. За таких обставин неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято органом реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Встановлення факту смерті матері йому необхідно для отримання свідоцтва про смерть встановленого на території України зразка.
Посилаючись на вказані обставини, просить заяву задовольнити.
Заявник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи - Лозівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Харків) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
За правилами ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
З копії Паспорту громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданий 28.11.2000 року Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму та копії Паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданий 30.08.2001 року Близнюківським РВ УМВС України в Харківській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними братами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті є село Живописне Сімферопольського району АР Крим, Україна.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII визнано тимчасово окупованою сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Статтею 1 Закону від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (з наступними змінами) «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Частинами 2, 3, 4 статті 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.
Відомості про смерть особи підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Суд зазначає, що факт смерті ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку зареєстровано не було, оскільки в с. Живописне Сімферопольського району АР Крим Україна, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для державної реєстрації смерті, внесення відомостей про його смерть до Державного реєстру. Враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, встановлення факту смерті надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 81, 258-259, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Харків) - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 28.11.2000 року Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму, уродженця селища Близнюки Близнюківського району Харківської області, громадянина України, у віці 62 років - ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Живописне Сімферопольського району Автономної Республіки Крим Україна.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного рішення 04 червня 2024 року.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Харків), місце знаходження: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, бульвар Шевченка, буд. 1.
Суддя С.П. Масло