Іменем України
№ 610/1487/24 № 1-кп/610/128/2024
м. Балаклія04 червня 2024 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1
за участю
секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця: с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області; зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянина Російської Федерації; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштовано го; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
17 травня 2024 року, приблизно о 07.30 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , на ґрунті неприязні, умисно, керамічною чашкою у правій руці наніс ОСОБА_4 один удар в область голови, заподіявши йому: забійну рану справа в проекції лобної кістки, тобто легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.
За правилом ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за:
ч. 2 ст. 125 КК України, як
умисне легке тілесне ушкодження,
що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений: раніше не судимий; за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, за недоведеністю протилежного; не перебуває на обліках психіатра, органі з питань пробації, перебуває на обліку у нарколога; офіційно не працевлаштований.
Відсутні обставини, що пом'якшують та/або обтяжують покарання.
Активне сприяння розкриттю злочину означає надання особою допомоги у встановленні таких обставин справи, які невідомі органу досудового розслідування.
Натомість у цьому провадженні таких невідомих обставин обвинувачений не повідомив, вчинене кримінальне правопорушення підтверджується, зокрема, достатніми документами та показаннями.
За усталеною правозастосовною практикою щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї протиправної поведінки. Йому притаманне не просто формальне визнання винуватим тих обставин, які ставляться в провину, та своєї винуватості, а дійсне засудження свого вчинку, готовність змінити спосіб життя і не вчиняти нових правопорушень, яке характеризує поведінку винуватого з позицій її внутрішньої переорієнтації, критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і це має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Однак матеріали справи таких даних не містять і судовим розглядом вони також не встановлені, зазначення обвинуваченим про його щире каяття таким не є, носить формальний вигляд, має метою пом'якшення покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, що вчинений кримінальний проступок, який карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Це відбулося у складний для країни та людей особливий період боротьби за виживання в умовах воєнного стану.
Одночасно враховує конструктивну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, сприяння кримінальному провадженню, його визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, до кримінальної відповідальності притягується вперше, потерпілий не наполягав на суворому покаранні.
На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити у виді громадських робіт, у мінімальному розмірі санкції.
Саме таке покарання є необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369-378 КПК України,
1.ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши йому покарання - 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
2.Після набрання вироком законної сили речовий доказ у вигляді уламку чашки - знищити.
Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1