справа № 567/749/24
провадження № 1-кп/567/103/24
04 червня 2024 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Острог Рівненської області, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.190 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, обіймаючи посаду сержанта із матеріального забезпечення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст.11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 1 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-701, пунктів 3, 21 розділу X «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №440 від 17 серпня 2017 року, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання бойових припасів, достовірно знаючи, що трофейне майно підлягає здачі до військової частини для його постановки на облік у військовій частині, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, приблизно у липні 2023 року (точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені), перебуваючи поблизу міста Куп'янськ Харківської області, в районах проведення активних бойових дій шляхом привласнення знайденого незаконно придбав бойові припаси, а саме: 90 (дев'яносто) патронів калібру 5,45x39мм зразка 1974 року із звичайними кулями (7Н6) промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, які вивіз із зони бойових дій у середині липня 2023 року (точніше досудовим розслідуванням не встановлено), та почав незаконно зберігати за місцем свого проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без відома інших осіб, які проживали за вищевказаною адресою.
Однак, у період часу із 10 години 18 хвилин по 13 годину 06 хвилин 16 лютого 2024 року, працівниками Головного управління Національної поліції в Тернопільській області під час проведення санкціонованого обшуку у житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено бойові припаси, а саме: 90 (дев'яносто) патронів калібру 5,45x39мм зразка 1974 року із звичайними кулями (7Н6) промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, які ОСОБА_4 незаконно прибав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, обіймаючи посаду сержанта із матеріального забезпечення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст.13, 41 Конституції України, ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 23 лютого 2024 року близько 14 години 00 хвилини, перебуваючи на АДРЕСА_2 , із корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом зловживання довірою гр. ОСОБА_5 , запевнивши, що обміняє її мобільний телефон на нову модель в ломбарді, незаконно заволодів чужим майном - мобільним телефоном марки «Хіаоmі Redmi 10С» 4/64Gb із прозорим чохлом, який на праві приватної власності належав потерпілій ОСОБА_5 .
Після цього, 23 лютого 2024 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні повного товариства «Ломбард» «Національний» товариства із обмеженою відповідальністю «Лендінг кепітал і компанія», що за адресою: АДРЕСА_3 , передав під заставу мобільний телефон «Хіаоmі Redmi 10С» 4/64Gb із прозорим чохлом, який на праві приватної власності належав потерпілій ОСОБА_5 , а виручені кошти витратив на власні потреби. Таким чином, ОСОБА_4 розпорядився чужим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 2323 грн. 67 коп.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.190 КК України визнав повністю та пояснив, що він під час проходження військової служби поблизу м.Куп'янськ Харківської області в районах активних бойових дій знайшов та привласнив бойові припаси - 90 патронів калібру 5,45х39 мм до автомату ОСОБА_6 , які до військової частини не здав, а привіз їх за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 . Разом з тим, зброю та боєприпаси, які за ним рахувалися, перед відбуттям у відпустку здав до військової частини. В подальшому, 16.02.2024 року працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку у житловому будинку по місцю його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено вищевказані бойові припаси - 90 патронів, які він зберігав за місцем свого проживання. Пояснив, що передбаченого законом дозволу на зберігання боєприпасів він не отримував.
Також, пояснив, що 23.02.2024 року, перебуваючи в АДРЕСА_2 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 , він запевнивши, що обміняє її мобільний телефон на нову модель в ломбарді, незаконно заволодів чужим майном - мобільним телефоном марки «Хіаоmі Redmi 10С» 4\64Gb із прозорим чохлом, який на праві приватної власності належав ОСОБА_5 , після чого здав вказане майно у ломбард у АДРЕСА_3 , а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Зазначив, що він відшкодував для ОСОБА_5 завдані їй збитки.
У вчиненому щиро розкаюється, про вчинене шкодує, просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, у поданій до суду заяві просила проводити судовий розгляд без її участі, вказуючи на те, що претензій маеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, та завдані їй збитки відшкодовано в повному обсязі. Зазначила, що їй відомий зміст формулювання обвинувачення, та фактичні обставини кримінального правопорушення нею не оспорюються, у зв'язку з чим вважає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюєються, та вищевказана позиція є добровільною, не є наслідком застосування погроз чи примусу. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
В судовому засіданні встановлено, що обставини справи встановлені даним вироком, а саме місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінальних правопорушень, форма вини і мотиви кримінальних правопорушень ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України як незаконне поводження з бойовими припасами, а саме придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд пересвідчився, що позиція учасників судового розгляду щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим скоєно тяжкий злочин та кримінальний проступок.
Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що він по місцю проживання характеризується позитивно, за місцем служби - негативно, є учасником бойових дій, раніше не судимий.
Згідно довідки КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» №55 від 06.03.2024 року ОСОБА_4 під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.66 КК України суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
В той же час, відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Так, згідно з вимогами ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 статі 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи наявність пом'якшуючих покарання обставин та за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним та постійного контролю за його поведінкою з боку командира військової частини, а у разі звільнення з військової служби - з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за необхідне призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, вид і строк призначеного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Клопотань щодо продовження обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22 год. до 06 год. наступої доби - не заявлено.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової експертизи зброї та судової товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 4543,68 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи у вказаному розмірі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 122, 124, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання :
- за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки;
- за ч.1 ст.190 КК України - у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 та ч.1 ст.190 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за поведінкою ОСОБА_4 покласти на командира військової частини, а у разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Повідомити ОСОБА_4 про те, що він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та попередити його, що він протягом іспитового строку не повинен вчиняти нового кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 4543,68 грн. витрат на проведення експертиз.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний відносно ОСОБА_4 - скасувати.
Речові докази у справі :
- 90 патронів калібру 5,45х39 мм до автомата Калашникова (79 цілих патронів, 11 відстріляних патронів та 11 гільз, упаковані до сейф-пакету № WAR1099915), які знаходяться на відповідальному зберіганні в Управлінні логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Тернопільській області (46001, АДРЕСА_4 ) - передати на потреби Збройних Сил України до в/ч НОМЕР_2 (44-та окрема механізована бригада ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 »)( АДРЕСА_5 );
- мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 10С» 4\64Gb, IMEI НОМЕР_3 , із прозорим чохлом, який згідно збережної розписки від 18.03.2024 року переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - вважати їй повернутим.
Скасувати арешт на 90 патронів калібру 5,45х39 мм до автомата ОСОБА_6 , який накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.02.2024 року.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1