Справа № 178/756/24
№ 12024046460000019
04 червня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички за участю прокурора ОСОБА_3 , неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, раніше судимого вироком Бабушкінського районного суду від 20 червня 2023 року за ч. 4 ст. 407 КК України до обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 39 від 26 лютого 2022 ОСОБА_6 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду стрілець-номер обслуги 3 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі статут внутрішньої служби ЗС України) старший солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю та честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно ст. 3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Проте старший солдат ОСОБА_6 , являючись військовослужбовцем, всупереч зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вчинив кримінальний проступок проти життя та здоров'я особи.
14 січня 2024 року о 14 годині обвинувачений ОСОБА_6 перебував поблизу будинку по АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з раніше знайомою ОСОБА_4 , в ході якого у ОСОБА_6 , раптово виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , перебуваючи в зазначений час та у зазначеному місці, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу на спричинення легких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, стоячи в повний зріст, обличчям до ОСОБА_4 , схопив її лівою рукою за ліве плече та повернув її до себе обличчям, після чого зробив замах кулаком лівої руки та наніс удар у праве око, далі не відходячи від неї схопив ОСОБА_4 , двома руками за плечі та наніс один удар коліном правої ноги в область тулуба, а саме в нижню його частину. Відповідно до висновку експерта №200-Е від 08 лютого 2024 року ОСОБА_6 , спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, садна на тулубі, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Таким чином обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе в судовому засіданні визнав, розкаявся у скоєному і поясни, що він дійсно 14 січня 2024 року в с.Адамівка під час словесного конфлікту з потерпілою спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 14 січня 2024 року вона перебувала біля будинку АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_6 , в ході спілкування з яким у них виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_6 наніс їй декілька ударів, один в область обличчя, другий в область тулуба. Просить обвинуваченого суворо не карати.
Законний представник неповнолітньої потерпілої, ОСОБА_5 пояснила, що 14 січня 2024 року в с.Адамівка обвинувачений спричинив її дочці легкі тілесні ушкодження. Вона просить, щоб обвинувачекний поніс покарання згідно закону.
Винність обвинувачуваного в судовому засіданні доведена матеріалами, наявними в кримінальному провадженні - протоколом огляду місця події / а.с. 29-33 /, висновком судово-медичної експертизи № 200-Е від 08 лютого 2024 року та фото таблицею до нього, встановившим, що вивалені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, садна на тулубі, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки /а.с. 35/; протоколом проведення слідчого експерименту від 06 лютого 2024 року, зафіксувавшого як неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 показала спосіб вчинення кримінального правопорушення /а.с. 36-39 /; висновками судово-медичної експертизи № 201-Е від 06 лютого 2024 року, встановившими, що виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли виникнути при взаєморозташуванні потерпілої та нападника, і за механізмом, як вказано у протоколах проведення слідчого експерименту від 06 лютого 2024 року / а. с. 41-42 /.
При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків. Обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо. Передбаченими ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання, є щире розкаяння обвинуваченого, сприяння розкриттю вчиненого ним кримінального правопорушення. Передбачених ст. 67 КК України обставин, обтяжуючих покарання не встановлено. За таких обставин, приймаючи до уваги думки неповнолітньої потерпілої щодо незастосування до обвинуваченого суворого покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського Апеляційного суду через Криничанський районний суд.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Суддя: ОСОБА_1