Справа № 202/6991/24
Провадження № 1-кс/202/3819/2024
03 червня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041660000630 від 30.05.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, -
31.05.2024 слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що в провадженні СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 30.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041660000630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 травня 2024 року приблизно о 21 години 15 хвилини (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились поблизу ГК «Надія» розташованого по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпро, де побачили раніше не знайому ОСОБА_6 , яка рухалась вздовж алеї, при цьому утримуючи в свої правій руці належний їй мобільний телефон марки Redmi Note 11S, IMEI НОМЕР_1 IMEI НОМЕР_2 , за допомогою якого остання хотіла здійснити освітлення дороги, також у ОСОБА_6 при собі знаходилась жіноча сумка одягнута через плече чорного кольору.
В цей час, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , раптово виник єдиний спільний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, визначивши предметом свого злочинного посягання вказану сумку з наявним у ній майном та мобільний телефон належні ОСОБА_6 .
Так, 29 травня 2024 року близько 21 години 20 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_5 , слідували за ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , де дійшовши до буд. № 25, що розташований по вищезазначеній вулиці, реалізовуючи єдиний спільний з співучасником злочинний умисел на вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежа), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, розуміючи, що на усій території України, введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, діючи умисно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, за попередньою змовою групою осіб, розуміючи, що його дії є відкритими для оточуючих, в тому числі і для потерпілого, наблизився до ОСОБА_6 та знаходячись за спиною останньої, обхопив її своїми руками, при цьому ОСОБА_5 став перед потерпілою, після чого вони в двох почали наносити ОСОБА_6 удари стислими в кулак в область голови та обличчя ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати єдиний спільний з співучасником злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), продовжив утримувати потерпілу ОСОБА_6 обома руками, тим самим перешкоджаючи її рухам, а ОСОБА_5 в свою чергу, шляхом ривку зірвав з плеча потерпілої належну їй жіночу сумку всередині якої знаходились, гаманець чорного кольору, виготовлений з замшу та велюру, із логотипом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому знаходилися грошові кошти у сумі 4000 гривень, пристрій на нагрівання тютюну «Glo», дві пари ключів від вхідних дверей квартири, ключі від автомобіля «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_3 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_3 , банківська карта АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_4 та банківська карта «Райфайзен Банку» № НОМЕР_5 та вирвав з її лівої руки мобільний телефон.
Після чого, ОСОБА_4 доводячи єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану, до кінця, з місця скоєння кримінального правопорушення разом з неповнолітнім ОСОБА_5 та викраденим майном втекли, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 14300 гривень.
30.05.2024 в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено: у правій кишені кофти дві банківські карти: карту «MonoBank» № НОМЕР_4 , карту «Райфайзен Банку» № НОМЕР_5 , які поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано. У лівій кишені виявлено та вилучено мобільний телефон марки РОСО М3 PRO 56, IMEI НОМЕР_6 , з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_7 , який поміщено до спец. пакету №PSP2356234 та опечатано.
30.05.2024 слідчим СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_7 речі, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, з метою проведення експертиз, збереження вилучених предметів, які є речовими доказами у кримінальному провадження та забезпечення виконання завдань кримінального провадження в цілому, необхідно накласти арешт на вказане майно, оскільки в разі повернення його є достатні підстави вважати, що воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене, що може значно перешкодити кримінальному провадженню.
Просив слідчого суддю накласти арешт на майно, яке було вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме: дві банківські карти: карту «MonoBank» № НОМЕР_4 , карту «Райфайзен Банку» № НОМЕР_5 , які поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано, мобільний телефон марки РОСО М3 PRO 56, IMEI НОМЕР_6 , з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_7 , який поміщено до спец. пакету №PSP2356234 та опечатано.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду клопотання слідчий у судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає судовому розгляду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя прийшов до наступного.
У провадженні СВ ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 30.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041660000630, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Приписами ч.10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що 30.05.2024 в ході проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено: у правій кишені кофти дві банківські карти: карту «MonoBank» № НОМЕР_4 , карту «Райфайзен Банку» № НОМЕР_5 , які поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано. У лівій кишені виявлено та вилучено мобільний телефон марки РОСО М3 PRO 56, IMEI НОМЕР_6 , з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_7 , який поміщено до спец. пакету №PSP2356234 та опечатано.
30.05.2024 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Частиною 4 статті 186 КК України передбачена кримінальна відповідальність за грабіж, вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, а отже, твердження слідчого під час звернення із клопотанням про арешт майна про те, що зазначене у клопотання майно може бути використане у кримінальному провадженні як доказ, належним чином підтверджена допустимими в розуміння ст.86 КПК України доказами.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберігали на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
На час розгляду клопотання доведено, що зазначене у клопотання майно, відноситься до предметів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а тому вимоги про накладення арешту підлягають задоволенню з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 40, 98, 100, 131, 132, ч. 2 ст. 167, ч.2 ст. 168, ст. ст. 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на дві банківські карти карту «MonoBank» № НОМЕР_4 , карту «Райфайзен Банку» № НОМЕР_5 , які поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано, мобільний телефон марки РОСО М3 PRO 56, IMEI НОМЕР_6 , з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_7 , який поміщено до спец. пакету №PSP2356234 та опечатано, шляхом заборони розпорядження та користування будь - яким чином.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1