ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство
30.05.2024 Справа № 910/3250/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали
за заявою Акціонерного товариства "Київметробуд" (03065, місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 2/25; ідентифікаційний код 01387432)
до Приватного акціонерного товариства "Метробуд" (01024, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок 27; ідентифікаційний код 32961977)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Акціонерне товариство "Київметробуд" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Метробуд" (ідентифікаційний код 01387432) у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
22.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Київметробуд" про долучення доказів сплати судового, а саме, квитанції № 8917-5650-4775-1583 від 21.03.2024 на суму 30 280, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 заяву Акціонерного товариства "Київметробуд" про відкриття провадження у справі про банкрутство - залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Київметробуд" десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом: подання до суду уточненої заяви із зазначенням пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого та заяви арбітражного керуючого про участь у справі, а також, доказів авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень в сумі 63 900, 00 грн.
28.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви про усунення недоліків, до яких додано, зокрема, уточнену заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Метробуд" із зазначенням в ній кандидатури арбітражного керуючого, заяву арбітражного керуючого Охріменка О.О. про участь у справі про банкрутство та докази авансування винагороди арбітражному керуючому, а саме, платіжну інструкцію 0.0.3555405287.1 на суму 63 900, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 18.04.2024.
16.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 відкладено підготовче засідання на 16.05.2024.
18.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на заяву.
02.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника.
16.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання заявника про відкладення підготовчого засідання.
Підготовче засідання 16.05.2024 відкладено на 30.05.2024.
30.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, до якої додано лист Акціонерного товариства "Київметробуд" за вих. № 1-20-01124 від 20.01.2024 про повернення попередньої оплати.
У підготовчому засіданні 30.05.2024 представник заявника надав пояснення по суті поданої заяви та просив суд відкрити провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Метробуд".
Представник боржника заперечив щодо відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Метробуд".
Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд
Приватне акціонерне товариство "Метробуд" зареєстровано за адресою: 01024, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок 27, з присвоєнням ідентифікаційного коду 32961977.
За твердженнями Акціонерного товариства "Київметробуд" у Приватного акціонерного товариства "Метробуд" наявна заборгованість у розмірі 107 804 467, 00 грн.
На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Акціонерним товариством "Київметробуд" було надано копії договорів субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021, 14/002/2021 від 20.05.2021, № 45/002/2021 від 20.12.202, лист про погодження субпідрядної організації № 513 від 26.05.2021, листи про надання дозволу на списання коштів № 516 від 26.05.2021, № 517 від 26.05.2021, а також, платіжні доручення № 269 від 01.06.2021 на суму 54 410 077, 68 грн, № 270 від 01.06.2021 на суму 25 589 675, 69 грн та № 1004 від 28.12.2021 на суму 76 804 713, 00 грн.
20.05.2021 між Акціонерним товариством "Київметробуд", в особі начальника Тунельного загону № 4 (ТЗ - 4) Акціонерного товариства "Київметробуд" Лозенка Олександра Григоровича, який діяв на підставі довіреності № 19/05/2021/1 від 19.05.2021 року (далі - генпідрядник), з однієї сторони та Приватним акціонерним товариством "Метробуд", в особі генерального директора Метелиці Олександра Миколайовича, який діяв на підставі Статуту (далі - субпідрядник), з іншої сторони було укладено договір субпідряду № 13/002/2021, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником будівельні роботи на об'єкті будівництва у встановлений договором та додатковими угодами строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Об'єктом будівництва згідно договору субпідряду є: Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив "Виноградар" з електродепо у Подільському районі м. Києва. І черга будівництва, Дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції Виноградар.
Сума договору у відповідності до п. 3.2. складала 87 202 624, 69 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 14 533 770,78 грн.
В межах вказаного договору субпідряду передбачалось виконання наступних робіт на дільниці № 212, яка розташована за адресою м. Київ, пр. Свободи, 5:
1) влаштування "стіни в ґрунті", огородження котловану, піонерної траншеї, обв'язувальної балки в межах ПК 0+00 - ПК 3+00;
2) влаштування внутрішніх та зовнішніх тимчасових доріг.
На виконання умов вказаного договору субпідряду на користь Приватного акціонерного товариства "Київметробуд" було перераховано 54 410 078,00 грн попередньої оплати у відповідності до умови договору субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021.
Однак, заявник вказує, що всупереч умов договору субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021 роботи не були проведені ані у встановлені строки, ані взагалі. При цьому, виконання робіт у відповідності до умов договору субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021 мало бути закінчено до 25.09.2021.
20.05.2021 Акціонерним товариством "Київметробуд", в особі начальника Тунельного загону № 4 (ТЗ - 4) Акціонерного товариства "Київметробуд" Лозенка Олександра Григоровича, який діяв на підставі довіреності № 19/05/2021/1 від 19.05.2021 року (далі - генпідрядник), з однієї сторони та Приватним акціонерним товариством "Метробуд", в особі генерального директора Метелиці Олександра Миколайовича, який діяв на підставі Статуту (далі - субпідрядник), з іншої сторони було укладено договір субпідряду № 14/002/2021, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, субпідрядник зобов'язання відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником будівельні роботи на об'єкті будівництва у встановлений договором та додатковими угодами строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Об'єктом будівництва згідно договору субпідряду є: Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив "Виноградар" з електродепо у Подільському районі м. Києва. І черга будівництва. Дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції Виноградар.
Сума договору, відповідно до п. 3.2. складала 28 432 972,99 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 4 738 828,83 грн.
В межах вказаного договору субпідряду передбачалось виконання наступних робіт на дільниці № 212, яка розташована за адресою м. Київ, пр. Свободи, 5:
1) кріплення котловану;
2) розроблення ґрунту котловану;
3) влаштування протифільтраційної завіси та підсилення існуючих будов в зоні
будівництва в межах ПК 0+00 - ПК 3+00.
На виконання умов вказаного договору субпідряду на користь Приватного акціонерного товариства "Київметробуд" було перераховано 25 589 676,00 грн. попередньої оплати у відповідності до умови договору субпідряду № 14/002/2021 від 20.05.2021.
Натомість, як про це вказує заявник, всупереч умов договору субпідряду № 14/002/2021 від 20.05.2021 роботи не були проведені ані у встановлені строки, ані взагалі. При цьому, виконання робіт у відповідності до умов договору субпідряду № 14/002/2021 від 20.05.2021 мало бути закінчено до 25.09.2021.
20.12.2021 між Акціонерним товариством "Київметробуд", в особі начальника Тунельного загону № 4 (ТЗ - 4) Акціонерного товариства "Київметробуд" Лозенка Олександра Григоровича, який діяв на підставі довіреності № 20/12/2021/2 від 20.12.2021 року (далі - генпідрядник), з однієї сторони та Приватним акціонерним товариством "Метробуд", в особі генерального директора Метелиці Олександра Миколайовича, який діяв на підставі Статуту (далі - субпідрядник), з іншої сторони було укладено договір субпідряду № 45/002/2021, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником будівельні роботи по станції "Мостицька" І, ІІ та ІІІ етапи будівництва, ВВ№ 214, евакуаційний вихід (земляні роботи, кріплення котловану, зворотна засипка) на об'єкті будівництва у встановлений договором та додатковими угодами строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Об'єкт будівництва: Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив "Виноградар" з електродепо у Подільському районі м. Києва. І черга будівництва. Дільниця від ст. "Сирець" до ст. "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік ст. "Виноградар".
Роботи за цими договорами субпідряду виконувались в межах договору будівельного підряду між КП "Київський метрополітен" та АТ "Київметробуд" № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 на будівництво об'єкту: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар". (І черга будівництва.)).".
Сума договору у відповідності до пункту 3.2. складала 99 317 409,61 грн., в т.ч. ПДВ ( 20%) - 16 552 901,60 грн.
Додатковою угодою № 2 від 29.12.2021 до договору субпідряду № 45/002/2021 від 20.12.2021 було внесено зміни, а саме:
- пункт 1.1. розділу 1 Предмет договору будівельного підряду викладено в новій редакції:
"1.1. В порядку та на умовах, визначених цим договором, субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик та власними силами виконати визначені генпідрядником будівельні роботи із влаштування огородження котловану "Стіна в ґрунті" та влаштування форшахти ст. Проспект Правди від ПК 3+00.000 до ПК 3+79.330. І черга будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі на Об'єкті будівництва у встановлений договором та додатковими угодами строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.".
- пункт 3.2. розділу 3 Сума договору викладено в новій редакції:
"3.2. Загальна вартість обсягів робіт за цим договором визначається договірною ціною, яка є динамічною, узгоджена в повному обсязі сторонами і на момент укладання цього договору складає 27 804 713,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 4 634 118,83 грн, відповідно з додатком № 1 до цього договору.".
- викладено пункт 14.3. розділу 14 Порядок проведення розрахунків за виконані роботи в новій редакції:
"14.3. Генпідрядник здійснює попередню оплату в розмірі до 100 % (до ста відсотків) вартості цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього договору.
14.3.1. Попередня оплата надається для виконання робіт:
- із влаштування огородження котловану "Стані в ґрунті" та влаштування форшахти ст. Проспект Правди від ПК 3+00.000 до ПК 3+79.330. І черга будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від ст. "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.".
У відповідності до п. 2 додаткової угоди № 2 від 29.12.2021 до договору субпідряду № 45/002/2021 від 20.12.2021 у зв'язку із зменшенням обсягів робіт сторони дійшли взаємної згоди здійснити повернення субпідрядником надлишково отриманих авансових коштів у розмірі 49 000 000,00 грн, отриманих згідно платіжного доручення № 1004 від 29.12.2021, на розрахунковий рахунок генпідрядника згідно реквізитів, викладених в додатку № 3 до цієї додаткової угоди.
Вказаним платіжним дорученням № 1004 від 29.12.2021 на рахунок Приватного акціонерного товариства "Метробуд" було перераховано 76 804 713,00 грн.
Згідно вказаного п. 2 додаткової угоди № 2 від 29.12.2021 Приватне акціонерне товариство "Метробуд" повернуло 49 000 000,00 грн. Отже, залишок коштів склав: 27 804 713,00 грн.
Роботи за договором субпідряду № 45/002/2021 від 20.12.2021 як про це відзначає заявник, також не були виконані, кошти не повернуті.
При цьому, відповідно до умов вказаних договорів субпідряду у випадку невиконання субпідрядником зобов'язань за цим договором у розмірі одержаної від генпідрядника передоплати, субпідрядник до закінчення граничного терміну виконання зобов'язань повертає генпідряднику невикористану суму одержаної попередньої оплати, а подальші розрахунки за цим договором здійснюються за фактично виконані субпідрядником роботи в порядку, визначеному цим договором.
Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, заявник вказує, що на виконання зобов'язань за договорами субпідряду, Акціонерним товариством "Київметробуд" було здійснено попередню оплату, натомість, Приватним акціонерним товариством "Метробуд" не були виконані роботи відповідно до умов договорів субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021, № 14/002/2021 від 20.05.2021 та № 45/002/2021 від 20.12.2021, а отримані кошти в якості попередньої оплати в загальному розмірі 107 804 467,00 грн не повернуто.
У свою чергу у відзиві на заяву Акціонерного товариства "Київметробуд" боржник вказує, що вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право.
Зокрема, предметом договорів, укладених між Приватним акціонерним товариством "Метробуд" та Акціонерним товариством "Київметробуд", які на переконання останнього не виконані боржником є те що в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, субпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником будівельні роботи на об'єкті будівництва у встановлений договором та додатковими угодами строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Тобто, боржник у відповідності до умов означених договорів зобов'язаний був виконати роботи.
Умовами договорів передбачено, зокрема наступне:
2.2. Початок та закінчення будівельних робіт за цим договором, які становлять довготривалі технологічні та виробничі процеси (види робіт відповідно до проектної документації-), визначаються додатковою угодою до цього договору. Поетапне здавання завершених будівництвом робіт за договором не передбачається.
13.1. Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) здійснюється відповідно до вимог загальних умов та нормативних актів, які регламентують прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
13.2. З метою контролю досягнення субпідрядником у визначені строки обсягів будівельних робіт, передбачених договором та додатковими угодами до нього, сторони щомісячно підписують проміжні акти № КБ-2вта довідки форми КБ №3. Окрім цього, субпідрядник зобов'язаний надавати генпідряднику документи передбачені п. 13.3. цього договору. Введення в експлуатацію будь-яких результатів робіт за вказаними документами до введення в експлуатацію об'єкта будівництва в цілому не відбувається.
18.1. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.
18.1.1. строком дії цього договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до цього договору, та закінчується не раніше закінчення основного договору з усіма додатками та додатковими угодами до нього, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов'язань сторонами, в тому числі гарантійних зобов'язань субпідрядника.
Як вказує боржник, об'єкт будівництва за договорами субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021, № 14/002/2021 від 20.05.2021 та № 45/002/2021 від 20.12.2021 та основним договором № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018, укладеним між Акціонерним товариством "Київметробуд" та КП "Київський метрополітен" на даний час в експлуатацію не введений.
Разом з тим, формою підтвердження виконання робіт (використання авансованих коштів) є проміжні документи, які оформлюються сторонами за договорами: Журнали ведення робіт, авторського нагляду, актах прихованих робіт, проміжні акти форми КБ-2в, проміжні довідки форми КБ-3, листи, вимоги, тощо.
Так, згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Поряд з цим, у силу ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Як слідує із матеріалів справи, згідно умов укладених між сторонами договорів субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021, № 14/002/2021 від 20.05.2021 та № 45/002/2021 від 20.12.2021 в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, субпідрядник (ПрАТ "Метробуд") зобов'язується відповідно до проектної документації на свій ризик виконати визначені генпідрядником (АТ "Київметробуд") будівельні роботи на об'єкті будівництва у встановлений договором та додатковими угодами строк, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, передати дозвільну та затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти виконані належним чином та/або завершені будівництвом роботи та оплатити їх вартість.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Метробуд" згідно умов даних правочинів повинне було виконати роботи, а жодним чином не здійснити будь-які грошові операції та у зв'язку з цим, у нього не виникло грошового зобов'язання перед Акціонерним товариством "Київметробуд".
Єдиним грошовим зобов'язанням, яке існувало у боржника перед заявником було повернення надлишково отриманих авансованих коштів у розмірі 49 000 000 грн, отриманих згідно платіжного доручення № 1004 від 29.12.2021, що передбачено п. 2 додаткової угоди №2 до договору субпідряду № 45/002/2021. Натомість, боржник після укладання цієї додаткової угоди № 2 до договору субпідряду № 45/002/2021 виконав вказане грошове зобов'язання перед заявником, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 13.01.2022 та зазначається безпосередньо Акціонерним товариством "Київметробуд".
Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/491821 зауважив, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
У постанові від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20 Верховний Суд щодо застосування положень вказаної норми КУзПБ зауважив, що наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.
У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство через те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи посилання боржника на те, що об'єм робіт на суму авансових коштів в розмірі 107 804 467,00 грн за договорами субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021, № 14/002/2021 від 20.05.2021 та № 45/002/2021 від 20.12.2021 Приватним акціонерним товариством "Метробуд" було виконано, суд дійшов висновку щодо наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.
Судом прийнято до уваги, що протягом виконання робіт за договорами, Приватне акціонерне товариство "Метробуд" спрямовувало листи, вимоги та прохання, передавало на оформлення проміжні форми КБ-2в та КБ-3. Означені листи, акти, вимоги були додані до відзиву (16.04.2024), а також, як додаткові матеріали до відзиву (18.04.2024).
При цьому, судом встановлено, що були оформлені у повному обсязі представниками, як Акціонерного товариства "Київметробуд", Приватного акціонерного товариства "Метробуд", так і замовника - КП "Київський метрополітен" усі акти прихованих робіт.
Також, виконання боржником об'ємів робіт на суму 108 142 769, 55 грн, зокрема, перекладання дощової каналізації К-2 - 2 619 908,26 грн, переключення водопроводу В-1 - 414 369,14 грн, переключення чотирьох пакетів електрокабелів 10кВ - 579 448,92 грн, спорудження "піонерної траншеї (форшахта)" - 1 280 318,47 грн, спорудження обв'язувальної балки, влаштування "стіни в ґрунті" - 97 339 189,94 грн, ремонт асфальтобетонного покриття на пр. Правди 64 - 1 932 231,67 грн, влаштування тимчасових доріг - 1 701 090,84 грн, земляні роботи - 2 276 212,31 грн, підтверджується робочою документацією, проміжними актами форми КБ-2в та іншими документами.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20, за якою "обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Якщо замовник в порушення вимог ст. ст. 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України. При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акта виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 914/8/22).
При цьому, правова позиція щодо застосування судами ч. 4 ст. 882 ЦК України є сталою у судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором". Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та / або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи (такі правові висновки викладені у п. 7.13, 7.14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 914/8/22.
Таким чином, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, у разі незгоди Акціонерного товариства "Київметробуд" щодо вартості, якості та кількості робіт виконаних Приватним акціонерним товариством "Метробуд" по наданих останнім актам № КБ-2в, які не були підписані зі сторони заявника та за відсутності обґрунтованої відмови від їх підписання, вважаються прийнятими останнім з огляду на положення п. 14.5. договорів субпідряду та ст. 882 ЦК України.
Натомість, зважаючи на специфічний характер правовідносин, що склалися між сторонами, з метою встановлення належного об'єму, якості та вартості виконаних Приватним акціонерним товариством "Метробуд" будівельних робіт за договорами субпідряду, необхідні спеціальні знання, з огляду на що вказаний спір, за переконанням суду, повинен бути розглянутий в порядку позовного провадження із призначенням комплексної експертизи (будівельно-технічної та економічної).
Разом з тим, суд відзначає, що додатковою обставиною щодо відсутності грошового зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму, є наступне.
Так, до відповіді на відзив, кредитором було додано вимогу за вих. № 1-20-01124 від 20.01.2024 про повернення попередньої оплати в розмірі 107 804 467,00 грн, у зв'язку з невиконанням Приватним акціонерним товариством "Метробуд" робіт за договорами № 13/002/2021 від 20.05.2021, № 14/002/2021 від 20.05.2021 та № 45/002/2021 від 20.12.2021.
Натомість, із наданої поштової накладної (штрихкодовий ідентифікатор 59001089904674) в якості доказів надіслання боржнику вимоги, вбачається, що дана вимога направлялася не юридичній особі, а приватній особі, а дата її оформлення 19.01.2024, в той час, як безпосередньо вимога за вих. № 1-20-01124 датована 20.01.2024, що у свою чергу, викликає у суду обґрунтовані сумніви в належності даного доказу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Суд, проаналізувавши вказану вище норму зазначає, що у ст. 849 Цивільного кодексу України не передбачено права замовника на повернення попередньої оплати за договором, а передбачено саме право замовника розірвати договір та вимагати від виконавця відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, суд вказує, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Суд зазначає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладених ними договорів.
У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
У ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено права замовника під час виконання роботи.
Так, згідно ч. 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 4 ст. 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, в статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19.
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).
Так, відповідно до пп. 18.1.1. договорів, строк дії цього договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до цього договору, та закінчується не раніше закінчення основного договору з усіма додатками та додатковими угодами до нього, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов'язань сторонами, в тому числі гарантійних зобов'язань субпідрядника.
Згідно з п. 17.3. договорів, генпідрядник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, надіславши рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення субпідряднику не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до запланованої дати припинення цього договору у разі:
- прийняття рішення про припинення будівництва, в тому числі шляхом консервації або ліквідації незавершеного будівництва;
- допущення субпідрядником дефектів (недоліків), які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в цьому договорі мети та не можуть бути усунені субпідрядником;
- прийняття судом постанови про визнання субпідрядника банкрутом;
- у випадках, визначених пунктами 2.7., 12.2., 12.4., 16.2. цього договору.
Цей Договір вважається достроково розірваним на наступний день за днем отримання субпідрядником відповідного повідомлення генпідрядника про розірвання цього договору або в день, зазначений поштовою службою (кур'єрською службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Будь-які додаткові угоди про розірвання цього договору не укладаються.
Положеннями п. 17.4. договорів передбачено, що генпідрядник має право ініціювати розірвання цього договору, якщо субпідрядник за своєї вини:
- не розпочав виконання робіт протягом 10 (десяти) днів з дня, коли він повинен згідно з цим договором розпочати їх виконання;
- допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком більше ніж на 10 (десять) днів;
- виконав робота з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений генпідрядником строк.
У випадку розірвання цього договору на умовах цього пункту генпідрядник направляє субпідряднику рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення. Цей договір вважається достроково розірваним на наступний день за днем отримання субпідрядником відповідного повідомлення генпідрядника про розірвання цього договору або в день, зазначений поштовою службою (кур'єрською службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Будь-які додаткові угоди про розірвання цього договору не укладаються.
Втім, суд відзначає, що вимога заявника за вих. № 1-20-01124 від 20.01.2024 про повернення попередньої оплати в розмірі 107 804 467,00 грн, не містять доказів того, що Акціонерне товариство "Київметробуд" відмовилось чи то розірвало договори субпідряду № 13/002/2021 від 20.05.2021, № 14/002/2021 від 20.05.2021 та № 45/002/2021 від 20.12.2021.
Разом з тим, суд зазначає, що дана вимоги про повернення коштів, не свідчить про безумовну відмову від договорів субпідряду пов'язаної із діями субпідрядника, як це визначено положеннями статті 849 Цивільного кодексу України.
Відтак, викладене вище, є додатковим свідченням того, що у Приватного акціонерного товариства "Метробуд" не виникло безумовного грошового зобов'язання перед Акціонерним товариством "Київметробуд", зокрема, й щодо повернення попередньої оплати.
Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Метробуд" за заявою Акціонерного товариства "Київметробуд", у зв'язку з наявністю спору про право.
Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва
1. Відмовити Акціонерному товариству "Київметробуд" (03065, місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 2/25; ідентифікаційний код 01387432) у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Метробуд" (01024, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок 27; ідентифікаційний код 32961977).
2. Ухвалу направити заявнику, боржнику, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03.06.2024
Суддя Сергій СТАСЮК